Групування за стадіями

Стадія 0	Т is	N0	М0
Стадія І	Т 1	N0	М0
	Т 2	N0	М0
Стадія ІІA	Т 3	N0	М0
Стадія ІІB	Т 4	N0	М0
Стадія IIIА	Т 1, Т2	N1	М0
Стадія IIIВ	Т 3, Т 4	N1	М0
Стадія IIIС	Т будь-яке	N 2	М0
Стаді IV	Т будь-яке	N будь-яке	М1

Клінічні форми:

• псевдозапальна;

• токсико-анемічна;

• диспепсична;

• ентероколітична;

• обтураційна;

• туморозна;

• больова;

• змішана.

Діагностика:

• фіброколоноскопія;

• ректороманоскопія;

• іригоскопія;

• морфологічний метод;

• лапароскопія;

• оглядова рентгенографія органів грудної клітини;

• УЗД;

• проба на приховану кров.

Лікування

• Операція:

• пра­вобічна геміколектомія;

• лі­вобічна геміколектомія;

• резекція поперечної ободової кишки ;

• резекція сигмоподібної кишки;

• обхідні анастомози;

• стоми.

• Хіміотерапія (мітоміцин С, поліплатилен, адріабластин, фторафур, цисплатин, блеоміцин, метотрексат, кселода, кампто, елоксатин, томудекс).

Тестові завдання

1. Вкажіть ІІІ стадію раку ободової кишки:

1) *Т₃ N₁М_0;

2) Т₂ N₀М_0;

3) Т₁ N₀М_0;

4) Т₃ N₁М_1;

5) Т₂ N₂М_1.

2. Яка локалізація раку ободової кишки частіше обумовлює стан кишкової непрохідності:

   1. *рак низхідної й сигмоподібної кишки;

   2. рак сліпої кишки;

   3. рак висхідної ободової кишки;

   4. рак поперечної ободової кишки;

   5. рак печінкового кута.

3. Радикальна операція при раку сігми ІІІ стадії:

   1. *резекція сигмоподібної кишки;

   2. операція Гартмана;

   3. лівостороння геміколектомія;

   4. сигмостомія;

   5. колостомія.

4. Клінічна форма, яка часто зустрічається в правих відділах при раку ободової кишки:

   1. *токсико-анемічна;

   2. обтураційна;

   3. ентероколітична;

   4. диспепсична;

   5. пухлиноподібна.

5. Основний шлях метастазування раку ободової кишки:

   1. *лімфогенний;

   2. періневральний;

   3. гематогенний;

   4. імплантаційний;

   5. контактний.

6. Радикальна операція при раку низхідної ободової кишки ІІІ стадії:

   1. *лівостороння геміколектомія;

   2. внутрішньоочеревинна резекція;

   3. резекція низхідної ободової кишки;

   4. правостороння геміколектомія;

   5. операція Гартмана.

7. Який синдром частіше зустрічається при раку лівої половини ободової кишки?

   1. *обтураційний;

   2. анемічний;

   3. псевдозапальний;

   4. больовий;

   5. диспепсичний.

8. Найчастіша гістологічна форма раку ободової кишки:

   1. *аденокарцинома;

   2. недиференційований рак;

   3. високодиференційований рак;

   4. базальноклітинний рак;

   5. саркома.

9. Найбільш інформативний метод діагностики раку ободової кишки:

   1. *морфологічний;

   2. рентгенологічний;

   3. іригоскопія;

   4. лабораторний;

   5. ендоскопічний.

10. Укажіть облігатне передракове захворювання товстої кишки:

    1. *Поліпоз Гарднера;

    2. коліт;

    3. фіброма;

    4. гемангіома;

    5. ліпома.

Основні задачі

1. У 68 річної пацієнтки скарги на біль у правій здухвинній ділянці протягом останніх двох тижнів, зниження маси тіла на 10 кг за 4 місяці. Пальпаторно визначається інфільтрат у правій здухвинній ділянці до 7 см в діаметрі. Показники аналізу крові і температура тіла в нормі. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

1) *Рак сліпої кишки;

2) Рак тіла матки;

3) Аппендикулярний інфільтрат;

4) Кіста правого яєчника;

5) Доброякісна пухлина тонкої кишки.

2. У 73 річного пацієнта скарги на стійкі закрепи і здуття живота. Кал зі слизом і домішками крові. При пальцевому дослідженні прямої кишки, органічної патології не виявлено. При іригографії виявлена пухлина низхідної ободової кишки. Який додатковий метод діагностики допоможе у верифікації діагнозу?

1) *Колоноскопія з біопсією;

2) Фіброколоноскопія;

3) Ультразвукове дослідження;

4) Ректороманоскопія;

5) Контрастна рентгенографія.

Додаткова задача

Хворий Б., 73 років, скаржиться на пронос із виділенням невеликої кількості темної крові й слизу, втрату маси тіла. Періодично спостерігаються затримка випорожнення і метеоризм. Хворіє 9 місяців. Об'єктивно: у лівій здухвинній ділянці при пальпації незначна ригідність черевної стінки й болючість. Hb крові - 90 г/л. ШОЕ - 42 мм/год. При іригоскопіі з тугим наповненням кишечника на 30 см від ануса визначається циркулярне звуження на 2/3 просвіту кишки протяжністю до 5 см з нерівним контуром.

А. Найбільш достовірний та повний діагноз.

Б. Які додаткові методи дослідження слід призначити?

В. Ваш план лікування?

Рак прямої кишки (МКХ-0- C18).

Епідеміологія:

• захворюваність складає 19,7 на 100 тис. населення;

• смертність складає 12,4 випадки на 100 тис. населення;

• на рак прямої кишки хворіють переважно чоловіки;

• рак прямої кишки посідає 3 місце серед пухлин шлунково–кишкового тракту;

• рак прямої кишки складає 4-6% від усіх злоякісних пухлин;

• у структурі онкозахворюванності рак ободової кишки посідає 6 місце;

• зустрічаються переважно у віці 40-60 років.

Етіологія та фактори ризику:

• нестача в харчових продуктах рослинної клітковини;

• гіподинамія;

• багата на білки та жири їжа;

• часте вживання міцних спиртних напоїв;

• спадкові чинники;

• хронічний виразковий коліт;

• хвороба Крона ;

• ворсинчасті та аденоматозні поліпи;

• множинні поліпи;

• імунодефіцит.

Гістологічні форми:

• плоскоклітинний рак (зроговілий та незроговілий);

• муцинозний (слизоутворюючий) рак;

• аденокарцинома (папілярна, тубулярна, ацинарна);

• адено-канкроїд (залозисто-плоскоклітинна форма);

• перстнеподібно-клітинний рак;

• слизовий (колоїдний) рак;

• некласифікований рак;

• недиференційований рак.

Макроскопічні форми:

• екзофіт­на (поліпоподібний рак, грибоподібний рак, капустоподібний, ворсинчастий);

• ендофітна (інфільтративний рак, виразковий рак, виразково-інфільтративний рак);

• змішана (блюдцеподібний рак).

Клінічна класифікація - ТNМ:

Т - первинна пухлина:

Т_х - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т_is - преінвазивна карцинома;

Т₁ - пухлина інфільтрує базальну мембрану, слизовий та підслизовий шар;

Т₂ - пухлина інфільтрує м’язовий шар;

Т₃ - пухлина інфільтрує адвентиційний шар;

Т₄ - пухлина поширюється на суміжні структури та органи.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатич­них вузлів;

N₀ - немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁ - наявність метастазів у 1-3 регіональних лімфовузлах;

N₂ - наявність метастазів у 4 та більше регіональних лімфовузлах;

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання:

G_х - недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G₃ - низькодиференційована пухлина;

G₄ - недиференційована пухлина.