Групування за стадіями

Стадія 0	Тis	N0	М0
Стадія І	Т1	N0	М0
Стадія ІА	Т1а	N0	М0
Стадія ІА1	Т1а1	N0	М0
Стадія ІА2	Т1а2	N0	М0
Стадія ІВ	Т1b	N0	М0
Стадія ІВ1	Т1b1	N0	М0
Стадія ІВ2	Т1b2	N0	М0
Стадія ІІ	T2	N0	М0
Стадія ІІА	T2a	N0	М0
Стадія ІІВ	T2b	N0	М0
Стадія ІІІ	T3	N0	М0
Стадія ІІІА	T3a	N0	М0
Стадія ІІІВ	T1	N1	М0
	T2	N1	М0
	T3a	N1	М0
	T3b	Nбудь-яке	М0
Стадія ІVА	T4	Nбудь-яке	М0
Стадія ІVВ	Tбудь-яке	Nбудь-яке	М1

Клініка:

• кровотеча;

• біль;

• патологічні виділення;

• менорагія;

• альгодисменорея.

Діагностика:

• огляд у дзеркалах;

• фракційне вишкрібання матки;

• піхвове-ректальне дослідження;

• ультразвукове дослідження;

• кольпоскопія;

• біопсія (конізація).

Мікроскопічна оцінка мазків:

І тип – здоровий;

II тип - елементи запа­лення і доброякісні захворювання;;

III тип - передра­кові захворювання, або дисплазії;

IV тип - підозра на рак;

V тип - рак.

Лікування:

• Оперативне:

• ампутація шийки матки;

• електроконізація;

• екстирпація матки із придатками;

• розши­рена екстирпація матки із придатками за методом Вертгейма- Губарева;

• Променева терапія;

• Хіміотерапія (5-фторурацил, цисплатин, метотрексат, циклофосфан).

Тестові завдання

1. Який вірус має істотну роль в етіології раку шийки матки:

1)*вірус папіломи людини;

2) вірус грипу;

3) віру герпісу;

4) вірус Епштейна-Барр;

5) вірус СНІДу.

2. II стадія раку шийки матки це:

1) *Т₂аN₀M₀;

2) Т₁bN₁M₀;

3) Т₁bN₀M₁;

4) Т₄N₀M₀;

5) Т₂aN₁M₀.

3. З якого епітелію розвивається рак шийки матки (канал шийки):

1) *високого циліндричного;

2) плоского;

3) призматичного;

4) кубічного;

5) війчастого циліндричного.

4. З якого епітелію розвивається рак шийки матки (вагінальної поверхні):

1) *плоского;

2) війчастого циліндричного;

3) призматичного;

4) кубічного;

5) високого циліндричного.

5. Високодиференційований морфологічний варіант раку шийки матки:

1) *G₁;

2) G₀;

3) G₄;

4) G₃;

5) G₂.

6. Самий інформативний метод діагностики раку шийки матки:

1) *кольпоскопія;

2) лапароскопія;

3) лабораторний;

4) УЗД;

5) клінічний.

7. Яка комбінація методів лікування раку шийки матки найбільш ефективна:

1) *операція + променева терапія;

2) операція + хіміотерапія;

3) хіміотерапія + променева терапія;

4) імунотерапія + хіміотерапія;

5) імунотерапія + фітотерапія.

8. III стадія раку шийки матки це:

1) *Т₂aN₁M₀;

2) Т₁bN₀M₀;

3) Т₂bN₀M₀;

4) Т₂aN₁M₀;

5) Т₄N₀M₀.

9. Який варіант променевої терапії найбільш ефективний при раку шийки матки:

1) *поєднаний ;

2) дистанційний;

3) внутріматковий;

4) зовнішній;

5) контактний.

10. Основний метод лікування раку шийки матки:

1) *хірургічний;

2) хіміотерапія;

3) променева терапія;

4) імунотерапія;

5) фітотерапія.

Основні задачі

1. У 46 річної пацієнтки скарги на часте виділення крові з піхви. При дослідженні per vaginalis шийка матки збільшена, щільна, обмежено рухома. Ваш попередній діагноз?

1) * Рак шийки матки;

2) Поліп цервікального каналу;

3) Папіломи шийки матки;

4) Лейкоплакія шийки матки;

5) Еритроплакія шийки матки.

2. У 58 річної пацієнтки скарги на кров'янисті виділення з статевих шляхів після статевого контакту. При per vaginalis шийка матки збільшена, щільна, гіпертрофована. Який найбільш інформативний метод дослідження для верифікації діагнозу:

1) * Біопсія;

2) Ультразвукове дослідження;

3) Визначення рівня маркерів;.

4) Визначення рівня статевих гормонів;

5) Радіонуклідні.

Додаткова задача

Хвора 44 роки, звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на кров'янисті виділення з піхви після статевих контактів. Вагінально: шийка матки гіпертрофована. У передній губі шийки - пухлина у вигляді кольорової капусти 2х2 см, що контактно кровоточить. Тіло матки звичайних розмірів, склепіння вільні. Ректально: надпіхвова частина шийки матки дещо ущільнена.

Рак яєчників (МКХ – О – С 56)

Епідеміологія:

• захворюваність складає 16,5 на 100 тис. жіночого населення;

• займає друге місце серед злоякісних пухлин жіночих статевих органів;

• займає 7 місце в структурі онкологічної захворюваності;

• смертність складає 5,1 9 на 100 тис. населення;

• злоякісні новоутворення яєчників складають 20 % усіх зло­якісних новоутворень жіночих статевих органів;

• зустрічається переважно після 40 років.

Етіологія та фактори ризику:

• трубна безплідність;

• генетична схильність;

• гіперестрогенія;

• травматизація яєчників;

• застосування гормональних препаратів.

Передракові захворювання та доброякісні пухлини:

• кісти (фолікулярні, параоваріальна);

• кістоми;

• аденофіброма і цистаденофіброма;

• цистаденома.

Гістологічні форми:

• серозна;

• муцинозна;

• ендометріоїдна;

• світлоклітинна;

• пухлини Бреннера;

• змішана;

• плоскоклітинна;

• недиференційована;

• некласифікована;

• ембріональна карцинома;

• хоріокарцинома.

Клінічна класифікація - ТNМ

Т - первинна пухлина:

Т_х - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т_is - преінвазивна карцинома;

Т₁ - пухлина обмежена тільки яєчниками;

Т_1a - пухлина обмежена тільки яєчниками;

Т_1b - обидва яєчники, капсула інтактна;

Т_1c - розрив капсули, пухлина на поверхні яєчників, ракові клітини в асцитичній рідині, чи змивах з очеревини;

Т₂ - поширення на таз;

Т_2a- матка, одна чи дві труби ;

Т_2b- інші органи таза;

Т_2c - злоякісні клітини в асцитичній рідині, чи змивах з очеревини;

Т₃ - перитонеальні метастази поза тазом і/або метастази в регіонарні лімфовузли;

Т_3a - мікроскопічні перитонеальні метастази;

Т_3b - макроскопічні перитонеальні метастази ≤ 2см;

Т_3c - перитонеальні метастази > 2см, і/або метастази в регіонарні лімфовузли;

Т₄ - віддалені метастази за виключенням перитонеальних метастазів.

N - регіонарні лімфатичні вузли

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатич­них вузлів;

N₀ - немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁ - наявність метастазів у регіонарних лімфовузлах.

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання:

G_х - недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G₃ - низькодиференційована пухлина;

G₄ - недиференційована пухлина.