
- •Тема № 1. Основи теорії держави і права.
- •Право у системі соціальних норм
- •1. За функціональною спрямованістю норми права діляться на:
- •Тема № 2. Конституційне право — провідна галузь права україни
- •Тема № 4. Сімейне право україни.
- •3. Особисті і майнові права і обов'язки подружжя
- •4. Порядок розірвання шлюбу та визнання його недійсним
- •Тема № 5. Кримінальне право.
- •1. Предмет та джерела кримінального права
- •2. Поняття, ознаки та склад злочину
- •3. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •4. Співучасть у вчиненні злочину
- •7. Кримінальна відповідальність. Види кримінальних покарань
- •8. Призначення покарання та звільнення бід покарання. Погашення і зняття судимості
- •9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Тема № 6. Адміністративне право україни.
- •2. Державна служба та служба б органах місцевого самоврядування
- •3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення (проступку)
- •4. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •6. Особливості адміністративної відповідальності
3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення (проступку)
Адміністративний проступок— це протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Основні ознаки адміністративного проступку:
— протиправність. Означає, що правопорушення є діянням (дією чи бездіяльністю), яка прямо заборонена адміністративним законодавством;
— вина. Це психічне ставлення особи, що здійснила адміністративний проступок, до своєї поведінки та її наслідків. Вина може проявлятися у формі умислу чи необережності. Адміністративний проступок визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративний проступок визнається вчиненим з необережності, коли особа, якайого вчинила, передбачала настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Кожен адміністративний проступок характеризується особливим складом, під яким розуміють сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують юридичну модель даного адміністративного проступку.
Склад адміністративного проступку включає:
— об'єкт,
— об'єктивну сторону,
— суб'єкт,
— суб'єктивну сторону.
Об'єкт адміністративного проступку—це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом у сфері адміністративно—організаційної діяльності, порядок управління, здоров'я, честь і гідність людини, власність тощо.
Об'єктивна сторона адміністративного проступку — це сукупність зовнішніх ознак даного проступку, що включає саме протиправне діяння (дію чи бездіяльність), його наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановку, обставини, спосіб скоєння адміністративного проступку.
Суб'єктом адміністративного проступку є фізична осудна особа, що досягла віку 16 років. Особа у віці від 16 до 18 років, яка скоїла адміністративне правопорушення, притягається до адміністративної відповідальності, як правило, 8 особливому порядку, а за окремі, визначені законом, правопорушення — на загальних підставах.
Посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення певних правил своїми діями, але і за незабезпечення їх виконання іншими особами, насамперед підлеглими.
Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у вині, мотивах та меті, яку ставив перед собою правопорушник.
4. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
Адміністративне стягнення — це захід юридичної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлені такі види адміністративних стягнень.
1. Попередження, тобто письмове або в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадянина про недопустимість скоєння ним адміністративних проступків.
2. Штраф, тобто грошове стягнення, вилучення у порушника певної грошової суми у дохід держави.
3. Оплатне вилучення предмета, який став засобом чи безпосереднім об'єктом адміністративного проступку, полягає у примусовому вилученні предмета та наступній його реалізації та поверненням вилученої суми колишньому власнику за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією даного предмета.
4. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення чи грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета чи грошей у власність держави. Як правило, конфіскованим може бути лише предмет, який є приватною власністю порушника. Конфіскація здійснюється лише за вироком суду.
5. Позбавлення спеціального права (права управління транспортним засобом, права полювання), наданого громадянинові, застосовується за систематичне або грубе порушення порядку користування цим правом на строк до трьох років.
6. Виправні роботи на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, що скоїла адміністративний проступок, з утриманням до 20% її заробітку в дохід держави. Призначаються місцевим судом.
7. Адміністративний арешт на строк до 15 діб призначається місцевим судом у виняткових випадках. Не застосовується до вагітних жінок; жінок, що мають дітей, які не досягли 12 років; неповнолітніх осіб; інвалідів першої та другої груп. За умов, передбачених Законом «Про надзвичайний стан», адміністративний арешт встановлено терміном до З0 діб.
8. Громадські роботи накладається на правопорушника у годинах від 30 до 120 годин, після роботи не більше 4 годин на день.
Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові стягнення, а інші стягнення можуть бути тільки основними. За правопорушення може бути накладене одне основне або основне і додаткове стягнення.
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення.
До іноземних громадян та осіб без громадянства може застосовуватися примусове видворення за межі України як специфічний вид адміністративного стягнення.
5. ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює систему органів, які накладають адміністративні стягнення та порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
До органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, належать:
— адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських, районних у містах, селищних, сільських рад, які утворюються відповідними радами у складі голови, відповідального секретаря, членів комісії (у визначених законом комісіях посада відповідального секретаря є звільненою);
— виконавчі комітети селищних, сільських рад;
— місцеві суди (судді);
— органи внутрішніх справ;
— органи державних інспекцій та інші уповноважені державні органи (наприклад, митні).
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня його скоєння, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.
Підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення є протокол, який складається уповноваженою особою. Протокол підписується особою, що його склала, порушником, а при наявності потерпілих та свідків — також і ними.
Протокол передається органу чи посадовій особі, що розглядає справу про адміністративне правопорушення. Справи розглядаються переважно за місцем вчинення правопорушення у 15—денний строк з дня одержання органом чи посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи.
Потокол не складається у випадках, коли штраф накладається чи береться, а попередження фіксується на місці скоєння адміністративного проступку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, по справі видається постанова. Постанова оголошується одразу після закінчення розгляду справи, а її копія протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої винесено постанову. Скарга на постанову може бути винесена протягом 10 днів від дня винесення постанови. У більшості випадків подання скарги вчасно зупиняє виконання постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
— залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
— скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
— скасовує постанову і закриває справу;
— змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Законодавством встановлено також порядок виконання постанов: наприклад, штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів від дня вручення постанови про його призначення.