- •Тип саркомастігофори
- •Підтип саркодові - sarcodina
- •Надклас промененіжки - actinopoda
- •Тип Апікомплексні.
- •Клас споровики - sporozoea
- •Підклас Кокциди - Coccidia
- •Підклас Грегарини - Gregarinia
- •Тип інфузорії, або війконосні, infusoria, або ciliophora
- •Тип губки - spongia, або porifera
- •Класифікація губок
- •Тип плоскі черви - plathelminthes
- •Будова і життєві функції
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, -turbellaria
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, trematoda, або digenea
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, -monogenoidea
- •Клас стьожкові черви, або цестоди, - cestoda
Клас споровики - sporozoea
Об'єднує близько 4000 видів виключно паразитичних одноклітинних, які паразитують у клітинах, тканинах і органах тварин та людини, викликаючи тяжкі захворювання. Органоїдів руху немає, і лише в статевих клітин (гамет) іноді є джгутики. Травних і скоротливих вакуолей не мають, живляться за допомогою мікропори. В їхньому життєвому циклі спостерігається чергування шизогонії, статевого розмноження (копуляції) і спорогонії. Спорогонія — процес утворення зародкових клітин — спор, вкритих щільною захисною оболонкою, їх утворення сприяє поширенню паразитів і завершує життєвий цикл споровиків.
Підклас Кокциди - Coccidia
Більшість представників цього підкласу - внутрішньоклітинні паразити людини і тварин. Представники ряду Власне кокцидії паразитують у клітинах епітелію кишок і протоків печінки кроликів, великої рогатої худоби, домашніх птахів та ін., спричиняючи захворювання - кокцидіоз. Інколи трапляються групові захворювання дітей на цю хворобу.
Заходи боротьби з кокцидіозами в основному профілактичні, спрямовані на перешкодження занесення ооцист із кормом і водою. Крім того, для лікування хворих тварин використовуються лікарські препарати. Кроленятам, щоб уберегти їх від захворювання кокцидіозом, з 20-денного віку з кормом дають антибіотики.
До кокцидій належить також токсоплазма (Toxoplasma gondii) - паразит багатьох видів ссавців і людини. Основними хазяями є представники родини котячих, а проміжними - людина, гризуни, копитні. Клінічні прояви токсоплазмозу в людини досить важкі: уражаються нервова система, лімфовузли, м'язи. Людина може заразитися через ооцисти (від інвазованих кішок), під час необережного поводження з проміжними хазяями - хворими людьми чи тваринами (мерозоїти можуть виділятися з сечею, слизом, сукровицею), а також через недостатньо термічно оброблене м'ясо інвазованих тварин (свиней).
До ряду Кров'яні споровики належать паразитичні форми, частина життєвого циклу яких протікає в еритроцитах хребетних тварин і людини. На відміну від кокцидій у кров'яних споровиків спорогонія ніколи не відбувається в зовнішньому середовищі, а здебільшого в тілі комах-кровососів.
В еритроцитах крові паразитують малярійні плазмодії (4 види), спричиняючи тяжке захворювання - малярію. Життєвий цикл плазмодію (Plasmodium vivax) відбувається у двох стадіях (безстатевій і статевій) зі зміною хазяїв. В організмі людини (проміжний хазяїн) відбувається безстатеве розмноження, а в самки комара з роду анофелес (основний хазяїн) - статевий процес. При укусі людини комаром, зараженим паразитом, разом із слиною у кров потрапляють спорозоїти плазмодію. Потоком крові вони заносяться до клітин печінки, де перетворюються в шизонти, які розмножуються шляхом шизогонії. Мерозоїти, що при цьому утворюються, проникають не лише в клітини ураженого органа, а й в еритроцити крові, де живляться, ростуть, розмножуються способом шизогонії, внаслідок чого утворюються еритроцитарні мерозоїти (12-18). Уражені еритроцити руйнуються, спричинюючи вихід мерозоїтів у кров'яне русло. При цьому до плазми крові потрапляє чорна речовина — меланін та отруйні продукти обміну речовин паразита, що й спричиняє приступ малярії. Із плазми мерозоїти знову проникають в еритроцити, і процес шизогонії циклічно повторюється.
На певному етапі розвитку мерозоїти перетворюються на мікро- і макрогаметоцити (гамонти), з яких у кишках малярійного комара, що насмоктався крові хворої людини, розвиваються статеві клітини - одна нерухома макрогамета і 8 рухомих мікрогамет. Вони копулюють і дають початок рухливій зиготі (оокінеті), що перетворюється на зовнішній поверхні кишок комара в ооцисту. Ооциста осмотично живиться, росте. У ній шляхом шизогонії розвивається кілька тисяч спорозоїтів. Оболонка ооцисти лопається, спорозоїти проникають до слинних залоз комара і під час укусу передаються людині.
На спорогонію вирішальний вплив має температура навколишнього середовища. При температурі нижчій за 16°С спорогонія не відбувається; при 17°-18°С - цикл розвитку в тілі комара триває 3 тижні; при 25°-27°С - тиждень. Висока температура значно прискорює спорогонію, зумовлює утворення великої кількості цист, а також спричиняє частіший напад комарів на людину.
