- •Тип саркомастігофори
- •Підтип саркодові - sarcodina
- •Надклас промененіжки - actinopoda
- •Тип Апікомплексні.
- •Клас споровики - sporozoea
- •Підклас Кокциди - Coccidia
- •Підклас Грегарини - Gregarinia
- •Тип інфузорії, або війконосні, infusoria, або ciliophora
- •Тип губки - spongia, або porifera
- •Класифікація губок
- •Тип плоскі черви - plathelminthes
- •Будова і життєві функції
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, -turbellaria
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, trematoda, або digenea
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, -monogenoidea
- •Клас стьожкові черви, або цестоди, - cestoda
Надклас промененіжки - actinopoda
Налічує близько 8 тис. видів, переважна більшість яких населяє моря й океани з високою концентрацією солей і порівняно високою температурою води (тому вони майже зовсім відсутні в північних морях; немає їх і в опріснених Чорному та Азовському морях. Зустрічаються на різних глибинах (до 8 тис. м), хоча переважна більшість живе у верхніх шарах, входячи до складу планктону.
Розміри - від 40-50 мкм до 1 мм. Характеризується великою різноманітністю форм, проте найпоширеніші кулясті радіолярії з численними аксоподіями у вигляді променів, що розходяться радіусами. Скелети радіолярій найрізноманітніші за формою, відзначаються витонченістю та красою. Більшість радіолярій плаває у воді пасивно, живлячись водоростями та іншими найпростішими, яких вони виловлюють сіткою з переплетених філоподій. Розмножуються переважно безстатевим способом, поділом надвоє. У багатьох виявлено статеве розмноження - копуляцію.
Типові представники: акантометра (Acanthometra elastica); аулаканта (Aulacantha scolymantha); мінливий костанідіум (Costanidium variabile) та інші.
Із черепашок радіолярій утворюється радіолярний мул, що з часом перетворюється в осадові гірські породи - радіолярити: кремнисті глини та сланці, трепел, опали, халцедони, яшми.
Тип Апікомплексні.
Цей тип об'єднує понад 6 тис. видів внутрішньоклітинних, рідше порожнинних паразитів тварин і людини.
За даними електронної мікроскопії встановлено, що мерозоїти і спорозоїти (активні фази життєвого циклу) цих одноклітинних мають особливий план будови. Як відмічає Л.М. Серавін (1984), їх тіло вкрите не однією, а трьома розміщеними паралельно мембранами, що утворюють мембранний комплекс — пелікули. Під нею - шар поздовжніх мікротрубочок, що тягнуться від переднього кінця клітини до заднього. Разом вони утворюють опорну або опорно-рухову систему (цитоскелет). Переважно посередині тіла є мікропора, або ультрацитостом (мікроскопічний рот), через який відбувається живлення шляхом ультрафагоцитозу (чи піноцитозу).
На передньому кінці клітини розташований ультраструктурний морфологічний комплекс – апікальний, що містить органели для проникнення паразита в клітини хазяїна: коноїд, роптрії та ниткоподібні мікронеми. Коноїд має форму зрізаного конуса і складається зі спірально закручених фібрил, які щільно прилягають одна до одної. Він є опорною структурою. Роптрії, очевидно, заповнені ферментами, які розкладають поверхню клітини.-Апікомплексним властивий метагенез - чергування нестатевого і статевого поколінь. Інвазійною стадією є спорозоїти, які проникають у клітини хазяїна, де звільняються від оболонки, живляться і ростуть (трофозоїти), розмножуються шляхом шизогонії (найчастіше). Утворюються мерозоїти, які виходять з ураженої клітини і проникають у нові. Через кілька поколінь утворюються гамонти, з яких розвиваються гамети. Статевий процес - копуляція гамет, внаслідок чого утворюється зигота. Вона вкривається оболонкою (ооциста); шляхом мейозу утворюються спорозоїти, вкриті оболонкою (спори). Цей процес має назву спорогонії.
Тип об'єднує 2 класи: Споровики (Sporozoea) та Perkinsea з єдиним родом Perkinsus, до якого належать паразити морських м'якунів.
