Тип саркомастігофори

Цей тип об'єднує вільноживучих і паразитичних найпростіших, органоїди руху яких - псевдоніжки або джгутики. Іноді обидва ці види органоїдів існують одночасно або ж змінюють один одного під час життєвого циклу. Тип об'єднує 3 підтипи: Саркодові (Sarcodina), Джгутикові (Mastigophora, або Flagellata) та Опалінові (Opalinata).

Підтип саркодові - sarcodina

Об'єднує 8-10 тис. видів, близько 80% яких населяють моря і прісні водойми. Є паразитичні форми. Характерні особливості саркодових: 1) тіло вкрите тоненькою цитоплазматичною мембраною, тому вони легко змінюють форму. У деяких є псевдохі-тинова черепашка, просякнута карбонатом кальцію або кремнеземом; 2) рухаються і хапають здобич за допомогою псевдоніжок (псевдоподій).

Ділиться на два надкласи: 1. Корененіжки (Rhizopoda); 2. Промененіжки (Actinopoda). Представники надкласу Корененіжки мають рухомі псевдоподії, до цього надкласу належить клас Справжні амеби (Lobosea) з підкласами Голі та Черепашкові амеби.

До підкласу Голі амеби належать представники, які не мають черепашки та скелетних утворень. Єдиною структурою, що відокремлює тіло голих амеб від зовнішнього середовища є клітинна мембрана - плазмалема. Населяють здебільшого прісні (рідше солоні) водойми, деякі ґрунт; є серед них паразитичні форми. Форма тіла непостійна; розміри - від 10-15 мкм до 2-3 мм. Переміщуються і захоплюють їжу за допомогою псевдоніжок. Ядро здебільшого одне, іноді трапляються двоядерні форми. Розмножуються поділом надвоє. Живляться бактеріями, одноклітинними водоростями, мікроскопічними тваринками. Перетравлення їжі відбувається в травних вакуолях, яких буває декілька. Неперетравлені рештки викидаються назовні в будь-якій частині клітини. У прісноводних форм є пульсуючі вакуолі. За несприятливих умов амеби інцистуються; у такому стані можуть перебувати тривалий час (місяцями).

Типовим представником є амеба протей (Amoeba proteus), яка населяє стоячі водойми з гниючими рослинними рештками. Розміри - 0,2-0,7 мм; форма тіла постійно змінюється. Поживу обволікає цитоплазмою; сюди з ендоплазми надходять травні ферменти, що розщеплюють білки, жири та вуглеводи, і відбувається перетравлення їжі. Такий тип травлення має назву внутрішньоклітинного, або фагоцитозу. Рідкі продукти травлення надходять в ендоплазму, а вакуоля з неперетравленими рештками викидається назовні в будь-якій частині клітини. Живиться мікроскопічними водоростями, дрібними тваринками, а також детритом - дрібними часточками органічної речовини. У середовищі, багатому на розчинені у воді поживні речовини, у амеби спостерігається утворення тоненьких трубочок із канальцями, якими вона ніби «п'є» поживну рідину.

У кишечнику людини і тварин живе велика кількість амеб. Так, дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica), живучи в товстих кишках людини, звичайно живиться бактеріальною флорою. У такому випадку вона, як і Entamoeba coli, є коменсалом і шкоди людині не завдає. Але за певних умов дизентерійна амеба проникає під слизову оболонку кишки і починає живитися червоними кров'яними тільцями (стає паразитом), викликаючи захворювання, що має назву амебіоз, або амебна дизентерія. Живлячись еритроцитами, вона спричинює утворення виразок, що кровоточать, її цисти у великій кількості виносяться назовні разом із випорожненнями хворої людини і розсіюються в навколишньому середовищі. Зараження цистами відбувається через брудні руки, некип'ячену воду, немиті овочі та фрукти. Тому для профілактики захворювання на амебіоз великого значення набуває дотримання особистої гігієни.

Підклас Черепашкові амеби (Testacea 1оbоsіа) об'єднує одноклітинних, тіло яких укрите однокамерною черепашкою, утвореною з органічних речовин чи з піщинок, склеєних виділеннями цитоплазми. У черепашці є отвір (вустя), через який виходять назовні псевдоподії. Розміри - від 50 до 150 мкм. Розмножуються поділом, причому одна з ново­утворених амеб залишається під старою черепашкою, а навколо другої утворюється нова. Живляться шляхом фагоцитозу. Входять до складу бентосу прісних водойм (окремі водяться в лиманах); поширені також у торфових болотах, вологих сфагнових мохах та в ґрунті прибережної зони.

Мешканцями наших водойм є арцела (Arcella vulgaris), черепашка якої має форму блюдечка, дифлюгія (Difflugia), що має черепашку грушоподібної форми, їх можна знайти у ставках, канавах, болотах у придонному шарі чи на підводних рослинах.