Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
План
Вступ 1. Суть та класифікація ресурсів економічного зростання. 2. Проблема обмеженості економічних ресурсів. 3. Шляхи подолання обмеженості ресурсів та забезпечення економічного зростання Висновки. Список використаної літератури.
Вступ
Глобальні проблеми сучасності - це ціла низка проблем, які зачіпають життя всього людства, а їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів, які населяють Землю. Причому, глибина проникнення глобальних проблем у суспільне життя зростає з часом у геометричній прогресії. В процесі історичної еволюції людство уже підійшло до межі, коли його існування у науково-технічному, соціокультурному і природному середовищах без фундаментальних перетворень вихідних принципів співжиття може призвести до загибелі людської цивілізації.
Всеосяжність нових проблем, що постали перед світом, не лише в тому, що вони повсюдні чи пов'язані з особливою "біосоціальною" природою людини, а ще і в тому, що інтернаціоналізація суспільного життя створила такі якісно нові форми взаємодії, які суттєво вплинули на взаємозалежність прогресивного розвитку кожної країни зокрема.
На сьогоднішній день одною з основних проблем людства є проблеми взаємодії суспільства та природи: природні ресурси (паливо, енергія, сировина, вода), вивчення та використання Світового океану та космосу. Ця проблема знаходить свою конкретизацію у так званих „алармістських” ситуаціях (від фр. „alarme” – тривога):
сучасні тенденції світового розвитку орієнтуються на принцип кількісного зростання і ведуть до катастрофічних наслідків. Обмежені деякі види ресурсів, вичерпання їх по регіонам. Але розвиток ринкової економіки неможливий без зростання капіталу, а це потребує все нових і нових ресурсів. ООН констатує, що процеси економічного зростання, які породжують безпрецедентний рівень благополуччя та міцності багатої меншості, ведуть одночасно до ризиків та до дисбалансів.
Друга проблема алармістського характеру пов’язана з виникненням загрозливих тенденцій у використанні різноманітних ресурсів. Адже у процесі їх переробки та використання відбувається колосальне навантаження на екологічну сферу (знищення лісів, потепління, зменшення озонового шару). Не вирішена проблема нерівномірного економічного зростання на грунті індустріалізації. Проблема голоду, відставання країн, що розвиваються, не дозволяють призупинити різнохарактерне економічне зростання. Значить ця проблема буде поглиблюватися.
Світова фінансова криза 2008 року показала, що існує певна інерція в теорії управління бізнесом в умовах, коли обмеженими стають не тільки природні, але й ресурси, які приймають безпосередню участь у створенні вартості: капітал та людська праця. Розвиток таких теорій скоріше «навздогін» практиці та спрямованість на пояснення тих процесів, які в умовах зростаючої інформатизації життя дуже швидко стають атрибутами минулого.
Різні аспекти дослідження проблематики ресурсів перебувають в епіцентрі уваги науковців-економістів від часів започаткування економіки як науки. Тому погляди на природу, роль в процесах виробництва та споживання, ефективність використання ресурсів знайшли місце у працях Аристотеля, А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.-Б.Сея, К.Маркса та Ф.Енгельса, А.Маршала, Дж.Кейнса, М.Туган-Барановського, М.Кондратьєва та ін. Відзначаючи тенденцію гуманізації економіки як науки, дослідники не розкривають змісту цього процесу на рівні першооснови діяльності підприємств – його ресурсів. Виявляються нові види ресурсів і розширюється їх класифікація, але при цьому не приділяється достатньої уваги систематизації наукових поглядів на сутність ресурсів як таких.
Мета і задачі дослідження. Метою даної курсової роботи є особливості економіки як науки про обмеженість виробничих ресурсів. Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання: - проаналізувати існуючої в науковий літературі погляди щодо сутності економіки як науки про обмеженість виробничих відносин;
- охарактеризувати види виробничих ресурсів;
- дати характеристику проблемі вибору застосування ресурсів;
- проаналізувати форми подолання суперечності між безмежними потребами і обмеженістю ресурсів;
- встановити механізм зростання виробництва;
- визначити методи економії ресурсів.
Об'єктом дослідження курсової роботи є економіка як наука про обмеженість виробничих ресурсів. Предметом дослідження є зміст економічної науки. Наукова новизна. В курсовій роботі комплексно досліджується предмет і метод такого економічної поняття як обмеженість виробничих ресурсів. В результаті роботи над темою зроблені ряд узагальнень, висновків та пропозицій, які відзначаються певною новизною. Теоретичне та практичне значення, полягає у тому, що положення, які сформульовані підвищують рівень наукових, сприяють науково обґрунтованому підходу до визначення сутності економіки як науки про обмеженість виробничих ресурсів. Результати досліджень можуть використовуватись у науковій діяльності, у навчальному процесі. Курсова робота є вагомим внеском у справу підготовки навчальних посібників і збірників. Методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: діалектико-матеріалістичний, системний, соціологічний, історичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, статистичний, методи моделювання, прогнозування. Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновки та списку використаних джерел.
Суть та класифікація ресурсів економічного зростання.
Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології. На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.
Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але зауважимо, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий. Отже, економічне зростання є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Можна сказати, що економічне зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо економічне зростання відбиває суто кількісні зміни в економіці, то економічний розвиток – це якісне економічне зростання.
Основним показником, що вимірює і економічне зростання, і економічний розвиток, є реальний ВВП. Однак, тільки кількісний вимір цього показника не дає можливості з’ясувати, чи відбувається економічне зростання, чи – економічний розвиток. Крім реального ВВП для вимірювання економічного зростання і економічного розвитку прийнятним є і показник реального ВВП на душу населення.
Кінцева мета економічного зростання – збільшення споживання.
Економічне зростання класифікують за темпами і за типами.
За темпами розрізняють високі і низькі. Світовий досвід свідчить, що нормальними темпами економічного зростання є річні темпи на рівні 3-5%.
Класифікація за типами розрізняє екстенсивне (збільшення обсягів виробництва досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється) та інтенсивне (приріст виробництва забезпечується за рахунок застосування більш досконалих факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення їхньої продуктивності) економічне зростання. У дійсності важко розмежувати один тип економічного зростання від іншого. В реальному процесі розширеного відтворення вони співіснують, поєднуються. Тому можна говорити про переважно інтенсивний тип або екстенсивний тип.
Темпи економічного зростання, його якісь повністю визначаються факторами зростання. Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу.
Фактори пропозиції включають:
кількість і якість природних ресурсів;
кількість і якість трудових ресурсів;
обсяг основного капіталу (основні фонди);
нові технології – НТП;
Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.
Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробництва потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.
Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції. Зауважимо, що фактори пропозиції і попиту взаємопов'язані. Наприклад, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, зменшує витрати на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та інвестицій можуть стати головною причиною безробіття.
Кожний із факторів економічного зростання вимірюється різними показниками (табл. 1.1.).
Табл. 1.1.