Робота 3. Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини

Терморецептори, тобто теплові та холодові рецептори, розташовані у шкірі глибше, ніж дотикові. Наявність їх доведена давно, але немає єдиної думки щодо морфологічної ідентифікації їх. Припускають, що холодові подразнення сприймають колби Краузе, а теплові–вільні нервові закінчення. Щільність їх розташування – 10-13 холодових та 1-2 теплові рецептори на 1 см² шкіри. Є ділянки з більшим або меншим скупченням їх.

Дослідження проводять за допомогою термоестезіометра. Це невеликий скляний конус, у вершину якого впаяний металевий стержень з високою теплопровідністю. Порожнину конуса заповняють гарячою або холодною водою і щільно закривають пробкою. Металевий стержень при цьому набуває певної температури, і його прикладають до шкіри. Таким чином виявляють відповідні теплові або холодові точки.

Мета роботи: переконатися у наявності холодових та теплових рецепторів у шкірі людини, визначити щільність їх розташування.

Для роботи потрібні: термоестезіометри, вода з льодом, вода температури 50 °С, картонний трафарет з отвором площею 1 см².

Хід роботи. Термоестезіометр заповнюють водою з льодом, закривають його пробкою. На шкіру накладають трафарет і у межах Його отвору прикладають кінець термоестезіометра. Це повторюють 30 разів. Підраховують, скільки разів досліджуваний відчує холод. Досліджують долонну та тильну поверхні кисті руки.

Для визначення теплової чутливості користуються термоестезіометром, заповненим водою температури 50°С. Підраховують, у скількох випадках з 30 досліджуваний зафіксує відчуття тепла. Досліджують також долонну та тильну поверхні шкіри кисті руки.

Результати роботи:

Виявлено 1 см² шкіри:1) холодових точок на долонній поверхні кисті _______________________, на тильній поверхні кисті_______________________

2) теплових точок виявлено на долонній поверхні кисті _______________________, на тильній поверхні кисті_______________________

Висновки:

1) Щільність розташування холодових рецепторів більша на _____________; менша __________

2)Щільність розташування теплових рецепторів більша на _____________; менша __________

3) На одній ділянці шкіри щільність розташування холодових рецепторів _______________ , ніж теплових рецепторів.

Робота 4. Дослідження больової чутливості шкіри людини

Шкіра має больову чутливість. Вважають, що відчуття болю виникає у разі подразнення ноцицепторів — рецепторів пошкодження. Це високопорогові механорецептори, що збуджуються механічними стимулами значної сили, здатними порушити цілісність тканин. До ноцицепторів належать також хеморецептори, які активізуються під час зміни рН у тканинах у бік окислення, що відбувається під час температурних та хімічних порушень. Найпростішим і добре дозованим способом викликання больового відчуття є доторкування до шкіри голкою з різною силою.

Мета роботи: з'ясувати, чи всі ділянки шкіри мають однакову больову чутливість.

Для роботи потрібні: трафарет з отвором площею 1 см², стерильні булавки або ін'єкційні голки, що не були в користуванні.

Хід роботи. На внутрішню поверхню шкіри передпліччя накладають картонний трафарет з отвором. Досліджуваний при цьому дивиться у інший бік. Періодично наносять легкі уколи голкою чи булавкою в різних місцях у межах отвору трафарету. При кожному доторкуванні голкою досліджуваний повідомляє, що він відчуває — укол чи доторкування. Підраховують, у скількох випадках з 30 піддослідний відчув біль, а в скількох — доторкування. Потім повторюють дослід на зовнішній поверхні шкіри передпліччя.

Результати роботи:

1) Больових точок виявлено на 1 см² шкіри передпліччя: на внутрішній поверхні ______ , на зовнішній поверхні ________ .

Висновки:

1) Щільність розташування больових рецепторів на внутрішній поверхні шкіри передпліччя _____________________ ніж на зовнішній поверхні.

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія. / За ред. В. І. Філімонова/. К. : Здоров'я, 1994.— с. 80—92.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.405-414

Додаткова

Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. - Львів: БаК, 2002.—с.126—137.

Практичне заняття 17

Дослідження зорової та слухової сенсорних систем

1. Актуальність теми

Зорова сенсорна система сприймає понад 90 % інформації, що йде від дистантних подразників до мозку. Завдяки мозку людина сприймає форму, величину, колір, рух предметів, а також їх розташування у просторі, відстань до них тощо.

Слухова сенсорна система є другою за значенням системою, що сприймає дистантні стимули. У процесі еволюції вона спеціалізувалася до взаємодії з акустичними сигналами, які поширюються у повітряному середовищі.

Важливою особливістю її є не тільки сприймання звуків, а і виявлення властивостей та місця у просторі джерела звукових коливань.

Знання біофізичних та фізіологічних процесів, які відбуваються у різних відділах зорової та слухової сенсорних систем, вкрай потрібне лікарю для професійної діяльності, зокрема, для розуміння процесів взаємодії організму із зовнішнім середовищем та діагностики порушення функцій головних або додаткових структур сенсорних систем..