3.2.Теоретичні питання
Потреби та мотивації: фізіологічні механізми виникнення, класифікація, фізіологічна роль.
Пам'ять, види пам'яті. Клітинні та молекулярні механізми пам'яті.
Функціональна архітектура акту поведінки за схемою П. К. Анохіна.
Емоції: біологічна роль, теорії виникнення, вегетативні та соматичні компоненти.
З.3.Практичні роботи
Дослідження впливу емоційної напруги на показники серцево-судинної системи у людей.
Дослідження пам'яті.
4.Зміст.
Біологічні мотивації. Структура цілісного поведінкового акту
В основі будь якої поведінкової реакції лежить виникнення внутрішньої потреби організму, задоволення якої здійснюється на основі цілеспрямованої взаємодії організму з зовнішнім середовищем – поведінки.
Серед багатьох внутрішніх потреб що миті є біологічно найважливіша для організму – домінуюча внутрішня потреба, саме вона і призводить до початку поведінкової реакції – формування домінуючої мотивації за П.К.Анохіним.
Біологічна мотивація (французькою - motivation) – це спонукання, потяг до дії організму, спрямоване на пошук ознак у зовнішньому середовищі, необхідних для задоволення внутрішньої потреби організму.
Фізіологічні механізми формування домінуючої мотивації полягають у аферентній сигналізації до спеціальних структур - мотиваційних центрів гіпоталамуса про наявність внутрішньої домінуючої потреби - відхилення константи гомеостазу, задоволення якої можливо лише при взаємодії організму з зовнішнім середовищем.
Мотиваційне збудження – це інтегративний стан головного мозку, під час якого на основі висхідних мезенцефалічних і дієнцефалічних структур відбувається активація центрів кори головного мозку. При цьому в механізмах активації переважають адренергічні нейромедіатори.
Внутрішня потреба, що призводить до формування мотивації й активує структури переднього мозку, виступає спочатку як “сліпа сила” за І.П.Павловим. Але це лише один з етапів функціональної системи поведінки, описаної П.К.Анохіним.
Функціональна система –це динамічна саморегулююча організація, окремі складові елементи якої взаємосприяють у забезпеченні корисних для організму наслідків.
Функціонал система, що забезпечує поведінкову реакцію, призводить до задоволення внутрішньої потреби організму
Структура цілісного поведінкового акту за П.К.Анохіним – це частково гіпотетична, частково науково обґрунтована універсальна модель етапів поведінки, що призводить до задоволення внутрішньої потреби організму.
Першою стадією поведінкового акту є стадія аферентного синтезу, яка полягає у аналізі й обробці аферентних сигналів про наявність домінуючої мотивації, аферентної сигналізації про стан зовнішнього середовища (обстановочна аферентація) та пускових стимулів (пускова аферентація) на основі пам’яті – природженої генетичної чи набутої протягом життя індивіда.
Стадія аферентного синтезу завершується наступною стадією – прийняття рішення, це означає, що залишається лише одна ступінь свободи з багатьох можливих – поведінка спрямовується на задоволення єдиної домінуючої внутрішньої потреби. Це можливе завдяки тому, що за П.К.Анохіним, існують структури, що передбачають модель наступного наслідку дії, що задовольнить внутрішню потребу – це акцептор наслідку дії. Відповідно до моделі очікуваного наслідку дії формується програма дії, сама дія відбувається під впливом еферентного збудження виконавчих структур, що неодмінно завершується наслідком дії, який має конкретні параметри. Про параметри наслідку дії завдяки зворотній аферентації інформація досягає структур ЦНС – акцептора наслідку дії, де здійснюється порівняння очікуваної моделі наслідку з тими параметрами, які має конкретний наслідок дії.