7. Біологія яєчної продуктивності курей. Стимулятори яєчної продуктивності

7.1. Загальна характеристика компонентів яйця. Утворення складових частин яйця

Куряче яйце в харчуванні людини займає особливе місце, тому що в своєму складі містить повноцінні білки (12-13%), жири (12%), мінеральні речовини і вітаміни (А, В, В, Е). Особливо цінним є вміст у яйцях лецетину, необхідного для функціонування нервової системи людини. Засвоєння поживних речовин яйця організмом людини складає 95—97%.

Яйце утворюється у яєчнику (жовток) у яйцеводі (білок і шкарлупу) несучки. Зародки майбутніх яєць закладаються ще у ембріональний період. До середини інкубації курячий ембріон уже має повний набір мікроскопічних за розміром яйцеклітин (приблизно від 600 до 3600 штук), зосереджених у яєчнику. Після вилуплення навколо кожної яйцеклітини утворюється оболонка - фолікул, який продукує масу жовткова.

Яйцеклітини ростуть і до трьохтижневого віку курчати досягають у діаметрі 0,05 мм, а до початку статевого дозрівання збільшуються до 1 мм. Перед яйцекладкою частина яйцеклітин вступає у фазу бурного росту. За 5-6 діб до моменту випадання жовтка у воронку яйцеводу (овуляції) він збільшується у діаметрі приблизно з 6 до 35 мм, а його маса з 1 до 18 г.

Шкарлупа яйця утворюється так: спочатку на поверхні підшкаралупної оболонки утворюється протеїновий каркас, на який осідають великі зернятка солей кальцію. Збільшуються, вони перетворюються у сосочки, які утворюють внутрішній сосочковий шар шкарлупи. Загострені внутрішні кінці сосочків проникають між волокнами підшкаралунної оболонки і зростаються з нею. Потім поверх сосочкового шару виділяється протеїн у виді колагенових ниток, між якими закладаються кристали солей, утворюють зовнішній губчастий, шар шкарлупи. Цей шар дуже міцний і звичайно у 2 рази товстіше сосочкового. Він має тонкі канальці або пори, котрі, сполучаються з міжсосочковими просторами, пронизують усю товщину шкарлупи, через них здійснюється вентиляція яйця.

У матці яйце знаходиться упродовж 16-20 годин. У перші години підшкаралупні оболонки легко пропускають у яйце воду з розчиненими у ній солями, а потім вони ущільняються. Через 3-4 години після початку утворення шкарлупи остання являє собою тонку, крихку оболонку, що легко знімається. У цей же час (у курей воно приходиться приблизно на 16 годин) не можна турбувати несучок, тому що на шкаралупі можуть з'являтися внутрішні тріщини, які легко переходять після знесення яйця у відкриті.

По мірі утворення шкаралупи від стадії ранньої кальцифікації до завершального її формування кількість води у білку курячого яйця збільшується більш ніж у 1,5 рази, і у стільки ж раз зменшується вміст у ньому сухої речовини (з 19-20 до 12-13%). У цей же час вміст калію у білку збільшується майже у 3 рази. У недостатньо сформованих, рано знесених яєць,

як правило, дуже щільний білок, низька концентрація мінеральних солей і тонка шкаралупа.

У останні години формування яйця у матці шкаралупа фарбується за рахунок пігменту перероблених печінкою еритроцитів і покривається надшкаралупною плівкою, або кутикулою, яка складається з тонкого шару слизу. У індійок, які несуть крапчасті яйця, пігмент виділяється маткою разом із надшкаралупною плівкою.

При утворенні шкаралупи використовується кальцій, який надходить у організм із кормом. Важливо систематично забезпечувати несучок у повній мірі кальцієм, особливо у пообідній і вечірній час, тобто на початку інтенсивної побудови шкаралупи. За обмеженого використання кальцію шкаралупа починає ставати тонкішою, при цьому можлива також затримка овуляції або її припинення.

Необхідно враховувати, що формування білка проходить у дуже короткий період, тому слід чітко виконувати режим годування несучок.

Центральну частину яйця займає жовток. Він складається з 5-6 концентричних шарів жовтого і світлого кольору, які перемежовуються, причому жовтий шар значно ширший за світлий (до 2,8 мм проти 0,25-0,40 мм). Вважається, що кожні два суміжні шари (темний і світлий) відкладаються упродовж одної доби. Центр жовтку складається зі світлої речовини - датебри, яка сполучена за допомогою шийки з зародковою частиною яйця (бластодиском). Оскільки латебра легша, ніж жовті шари, то жовток завжди орієнтований зародковою частиною до верху, що має важливе пристосувальне значення під час висиджування яєць. Речовина жовтку складається з кульок, крупніших у жовтих його шарах (до 0,15 мм у діаметрі).

Жовток покритий еластичною жовтковою оболонкою товщиною не більше 0,05 мм. Форма жовтка злегка видовжена у напрямку полюсів яйця і трішки сплюснута біля бластодиска. Колір жовтка коливається від блідо-жовтого до темно-жовтогарячого. У ньому зосереджені основні поживні речовини.

Білок яйця складається з чотирьох фракцій. Безпосередньо навколо жовтка міститься тонкий шар внутрішнього щільного, або градинкового білка, від якого у бік полюсів яйця тягнуться градинки (халази). Вони міцно прикріплені з однієї сторони до поверхні жовтка, а з іншої - до зовнішнього щільного білка і таким чином як би на розтяжках утримують жовток у центрі яйця. Градинковий білок оточений товстішим шаром внутрішнього рідкого білка, який складається з напівгрузлої однорідної речовини, за щільністю близького до жовтка. Жовток, знаходиться у завислому стані у цьому шарі, гарно захищений від різких рухів усередині яйця.

Внутрішній рідкий і щільний білок разом з жовтком розмішені у так званий білковий мішок, який являє собою товстий шар зовнішнього щільного білка.

Білковий мішок на гострому і тупому полюсах яйця прикріплений до внутрішньої підшкаралупної оболонці. Він містить багато муцинових волокон, які сприяють збереженню його форми і слугує для захисту жовтка.

Між білковим мішком і підшкаралупними плівками (крім полюсів) розміщується четвертий шар - зовнішній рідкий білок, за консистенцією дуже подібний до внутрішнього рідкого. Приблизний об'єм вищезазначених шарів у курячому яйці становить, %: градинковий - 3; внутрішній рідкий - 17; білковий мішок - 57; зовнішній рідкий - 23.

Білок у еволюції птиці є пізнішим утворенням і має меншу, ніж жовток, стабільність будови. Він в основному несе захисну функцію, є одночасно резервуаром води.

Білок оточують підшкаралупні оболонки. Внутрішня оболонка охоплює весь білок і щільно спаяна з зовнішньою підшкарлупною оболонкою. З боку тупого полюса спайка між ними послаблена. Після знесення і прохолодження яйця жовток і білок трішки зменшуються у об'ємі, на тупому полюсі підшкаралупні оболонки розходяться і між ними утворюються повітряна камера. У середньому маса підшкаралупних оболонок курячих яєць дорівнює 0,36 г, що складає приблизно 0,6% від маси яйця, а товщина їх 0,06-0,07 мм.

Повітряна камера відразу ж після прохолодження яйця має діаметр менше 1 см, потім вона збільшується залежно від термінів зберігання, температури і вологості навколишнього повітря. Розмір повітряної камери за інших рівних умов є показником свіжості яйця.

Яйце покрите твердою вапняною оболонкою - шкаралупою, яка захищає його вміст від механічних ушкоджень і є важкопроникненою перешкодою для мікробного зараження і випаровування води. Товщина шкаралупи сильно коливається головним чином за рахунок зовнішнього губчатого шару. У курячих яєць середня товщина шкаралупи близька до 0,35 мм. У товстошкаралупих вона має більшу товщину на гострому полюсі, у яєць з сильно тонкою шкаралупою постійніша і в основному характеризує середню для даного яйця.

Шкаралупа пронизана порами, кількість яких у курячого яйця звичайно більше 7 тисяч, а на 1 см² більш 100. Пори значно відрізняються за розміром, що з урахуванням їх кількості обумовлює швидкість втрати маси яйця при зберіганні та інкубації.

Остання, найбільш зовнішня оболонка яйця - кутикула, яка складається головним чином з протеїну, тонким шаром (5-10 мкм) покриває поверхню і пори шкаралупи. Кутикула міцно зв'язана зі шкаралупою, але досить легко змивається гарячою водою і порушується при терті. За спостереженнями, деякі кури зносять яйця, шкаралупа яких практично позбавлена кутикули.

Отже, жовток оточений чотирма білковими шарами, двома підшкаралупними плівками, шкаралупою і кутикулою, тобто вісьма оболонками, кожна з яких виконує свою певну функцію. У нормальному курячому яйці жовток за масою складає небагатим більше 30%, білок - біля 60%, шкарлупа з підшкаралупними оболонками - приблизно 10%. Значні відхилення у будові яйця призводять до дискореляції його складу і властивостей, зміненню якісної характеристики.

7.2. Взаємозв'язок процесів травлення з яєчною продуктивністю курей

Живлення птиці є найважливішим фактором, який впливає, у більшості випадків вирішальний вплив, на товарні і біологічні якості яєць.

У найбільшій мірі маса яєць залежить від рівня обмінної енергії у кормосуміші. Суттєве збільшення маси яєць встановлено за додавання до раціону курей кукурудзи і такого джерела енергії, як рослинні жири (до 2%), які містять неграничні жирні кислоти, а саме лінолеву. Зменшення проти норми обмінної енергії на 5—10% призводить до зниження маси курячих яєць на 0,5— 0,7г.

Маса яєць зростає і при збільшенні у кормосуміші частки сирого протеїну:

Вміст сирого протеїну, %	12	14	16	18
Маса курячих яєць, г	55,0	57,4	58,5	59,8

Це збільшення буває більш помітним, якщо джерелом протеїнової добавки є корми тваринного походження. Оптимізація амінокислотного складу кормосуміші призводить до збільшення маси курячих яєць на 1-2 г.

Укрупненню яєць сприяє добавка у корм доброякісної трав'яного борошна, вітаміну О₃ при його недостачі, аскорбінової кислоти, сахарози, антибіотиків.

Зниження маси яєць встановлено за підвищеного вмісту у раціоні жита, ріпаку, при введенні в організм надлишку фосфору, лікарських або отруйних речовин (нікарбазин, фуміганти, афлатоксини), а також після втрати апетиту.

Корми не впливають на форму яєць, але помітно позначаються на якості шкаралупи. Зокрема, за низького вмісту кальцію у кормі шкаралупа стає тонкою. Дослідним шляхом встановлено, що підвищення дози кальцію до норми призводить до швидкого зростання товщини шкаралупи, а отже і зниженні пружної деформації.

Згідно багаточисельних джерел вітчизняної і зарубіжної літератури встановлено, що збільшення дози кальцію у кормосуміші для курей-несучок з 2,0-2,5 до 3,5-4,0% незмінне супроводжується покращенням якості шкаралупи.

Тісно пов'язаний з обміном кальцію і якістю шкаралупи фосфор. Хоч його частка у шкаралупі досить незначна, однак він як антагоніст кальцію може знизити засвоєння останнього і збільшити його вивільнення з організму разом із послідом. Саме тому дозу фосфору, на думку вчених, слід обмежити, зменшити норму приблизно у 1,5 рази, але ще краще згодовувати кальцій і фосфор у різний час: основну частину фосфору включати у ранішнє годування, а кальцій у вечірнє. Встановлено, що оптимальне співвідношення між фосфором і кальцієм при середній яйценосності курей повинно бути 1:3,5-4,0, при високій - 1:4-5.

Ступінь засвоєння мінеральних речовин несучкою і якість шкаралупи багато в чому залежить від вмісту у раціоні вітаміну D₃. Дефіцит цього вітаміну вливає на якість шкарлупи тільки через декілька днів.

Всмоктуванню кальцію через слизову оболонку кишечнику сприяє наявність у кормі достатньої кількості лізину і аргініну.

Цікаво відзначити, що наявність у кормі літію біля 300 г/т майже повністю паралізує процес виділення кальцію для утворення шкаралупи, у результаті чого кури "ллють" яйця, тобто зносять їх без шкаралупи. З'явлення безшкаралугах яєць (до 40%) у більшості випадків пов'язано не з дефіцитом кальцію, а з неспроможністю організму несучки проникненню кальцію з крові о шкаралупи.

Кормовий фактор сильно впливає на співвідношення, склад і властивості білка і жовтка. Високий рівень обмінної енергії у раціоні змінює відношення білка до жовтка на користь жовтка. Підвищений вміст сирого протеїну призводить до збільшення частки білка, при низькому — не тільки зменшується відносно кількості білка, але і відзначається його деяке розрідження. За вмісту у раціоні курей 13, 16 і 19 г сирого протешу висота щільного білка складає відповідно 5,6; 5,7 і 5,9 мм. Негативну дію низького рівня сирого протеїну збільшується за його неповноцінності, особливо при нестачі у ньому метіоніну, мистину і лізину.

Від якості раціону багато в чому залежить пігментація жовтка. Вона збільшується за додавання у раціон трав'яного борошна, особливо люцернової, жовтої кукурудзи або препаратів, які містять каротиноїди. Добавка у корм тваринних жирів призводить до затемнення жовтків. Додавання у раціон великої кількості бавовникового шроту (більше 7%) порушує пігментацію жовтка, який набуває оливковий або коричневий відтінок; білок за цих умов гає рожевим. Оливковий або зелений колір жовтка з'являється також при головуванні несучкам сорго або ріпаку, які містять деякі таніни.

Жовток стає бліднішим при надлишкових дозах вітаміну А, при вмісту у кормосуміші нітрату або нітрату калію (більше 0,2%). Додавання у корм деяких ікарських речовин, наприклад нікарбозину, призводить до плямистості жовтка.

Амінокислотний склад протеїну білка і жовтка досить стабільний і, очевидно, практично не залежить від раціону. Не випадково тому білок курячого яйця є еталоном оптимального співвідношення амінокислот.

Мінеральний склад білка і жовтка залежить від вмісту у кормі макро- і особливо мікроелементів. Зокрема, зі збільшенням кількості марганцю у раціоні міст його у білку може підвищити у 2 рази, а у жовтку - у 6-7 разів.

Таблиця 27