- •Рецептура преміксів на 1 т із розрахунку введення 1% в1т комбікорму (для свиней)
- •Рецептура преміксів на 1 т із розрахунку введення 1% в 1т комбікорму (для великої рогатої худоби)
- •Рецептура преміксів на 1 т із розрахунку введення 1% в1т комбікорму (для овець)
- •Результати дослідів із годівлі сільськогосподарських тварин сіном люцерни
- •4.2. Травлення у жуйних тварин. Механізм перетравлення поживних речовин у передшлунках жуйних. Особливості перетворення клітковини у коней та кролів
- •5.2. Фізико-хімічні властивості молока
- •5.3. Біосинтез вуглеводів, білків та ліпідів в молочній залозі
- •Склад фракцій білків у молоці та деякі їх властивості
- •Амінокислотний склад білків молока, %
- •Властивості жирних кислот і вміст деяких ї них у молочному жирі
- •5.4. Взаємозв'язок процесів травлення з молочною продуктивністю корів
- •5.5. Стимулятори молочної продуктивності корів. Вплив на лактацію, якість та склад молока
- •6. Біологічні основи м'ясної продуктивності тварин. Стимулятори росту м'язової тканини у тварин
- •6.1. М'язова тканина: структура, властивості та особливості будови у тварин. Фізико-хімічний склад м'яса
- •Хімічний склад м'яса тварин
- •Білки м'язового волокна
- •Хімічний склад жирової тканини
- •Хімічний склад сполучної тканини
- •Хімічний склад кісткової тканини
- •Хімічний склад і харчова цінність м'яса свійської птиці
- •6.2. М'ясна продуктивність великої рогатої худоби
- •6.3. М'ясна та молочна продуктивність овець
- •Фактори, що впливають на м 'ясну продуктивність
- •6.4. М'ясна продуктивність свиней
- •6.5. Біосинтез білків, вуглеводів та ліпідів м'язової тканини
- •Амінокислотний склад м'яса
- •6.6. Стимулятори м'ясної продуктивності тварин
- •Норми ферментних препаратів для жуйних тварин, % до сухої речовини раціону
- •Норми ферментних препаратів у комбікормі для птиці, % до сухої речовини раціону
- •Норми внесення флавоміцину у комбікорму
- •Норми добавок тилозину у комбікорма для свиней
- •7. Біологія яєчної продуктивності курей. Стимулятори яєчної продуктивності
- •7.1. Загальна характеристика компонентів яйця. Утворення складових частин яйця
- •Потреба дорослої птиці у обмінній енергії і поживних речовинах, г на 1 птаха на добу
Хімічний склад жирової тканини
Склад жирів не тільки різних тварин, але і різних частин однієї туші неоднаковий. Різняться вони, головним чином, по співвідношенню жирних кислот, що входять в склад тригліцеридів (головним чином пальмітинової, стеаринової, олеїнової). Наявність у м'ясі в основному насичених жирних кислот обумовлює щільну консистенцію жирової тканини.
Співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот неоднакове. Зокрема, свинячий жир містить у п'ять разів більше поліненасиченої арахідонової кислоти, чим жир яловичини, і переважає його за біологічним
властивостям. Яловичий жир, на відміну від інших жирів, є джерелом вітаміну А і каротину, В баранячому жирі містяться фосфометидин.
Харчова цінність жиру визначається швидкістю засвоєння його організмом людини. Це обумовлено властивостями жирів, які залежать від температури їх плавлення, можливістю утворювати емульсії в водному середовищі. Температура плавлення жирів визначається співвідношенням у жирі граничних і неграничних жирів. Погано засвоюється баранячий жир, температура його плавлення 44-45°С. Яловичий жир має температуру плавлення 42-52°С, свинячий - 35-36°С, кінський - 28°С. Температура плавлення жиру залежить від розташування жирової тканини в організмі тварин. Жир внутрішніх органів плавиться при вищих температурах, ніж жир підшкірної клітковини. Жири з низькою температурою плавлення засвоюються краще і характеризуються кращою харчовою цінністю. Властивості жиру залежать також від віку тварин, статі, виду, кормів і інших причин. Жир молодих тварин краще засвоюється, ніж старих; жир самок і кастрованих тварин легкоплавіший, ніж жир самців; внутрішній жир тугоплавкіший, ніж підшкірний.
У склад жирової тканини входять білки, фосфатиди (лецитин), ферменти (мекоза), вітаміни А, Е. Кількісний вміст фосфатидів залежить від природи жиру: в яловичому жирі їх 0,07 %, свинячому - 0,05%, баранячому - 0,01%. Інтенсивність жовтого забарвлення яловичого жиру визначається вмістом в ньому каротиноїдів. Баранячий і свинячий жири звичайно не пофарбовані.
Тваринні жири виконують функцію розчинника вітамінів А, Д, Е, К. Вони сприяють засвоєнню вітамінів в організмі, поставляють йому поліненасичені жирні кислоти, які в організмі людини не виробляються. Жири придають м'ясу особливий аромат і смак.
Хімічний склад сполучної тканини
Усі сполучні утворення (оболонки м'язових пучків, поверхневі і глибинні фасції м'язів, сухожилля і апоневрози, надкісниця, хрящі і т. ін.) складаються з колагену, еластину і незначної кількості інших білків, яких відносять до неповноцінних (вони не містять ряд незамінних амінокислот, зокрема триптофану).
Колаген - основний білок сполучної тканини, він входить у склад пухких і щільних сполучнотканинних утворень. При нагріванні у воді вище 70°С переходить у глютин, що використовують для отримання желатину, і в такому вигляді засвоюється організмом людини. Еластин не розварюється в гарячій воді, навіть при довгочасному варінні, тому частини м'яса, багаті еластином (наприклад, шия), залишаються жорсткими.