1.2 Ремонтна служба підприємства й вибір методу організації ремонтів

На підприємствах промисловості будівельних матеріалів організація забезпечення виконання робіт з технічного обслуговування й ремонту устаткування покладається на ремонтну службу, очолювану відділом головного механіка (ВГМ) й енергетика (ВГЭ) або тільки ВГМ із ремонтно-механічним цехом, відділеннями, ділянками, відділами й бюро.

Залежно від обсягів, структури основного виробництва, складу устаткування, характеру ремонтної бази, штатів і кваліфікації ремонтного персоналу на підприємстві, застосовують наступні форми організації технічного обслуговування й ремонту устаткування: централізовану децентралізовану й змішану.

За централізованої форми всі види робіт з ремонту й монтажу устаткування, а в окремих випадках і планове технічне обслуговування, виконуються силами РМЦ. У цьому цеху на чолі з бригадиром організуються ремонтні бригади, за якими закріплюються ділянки з устаткуванням для виконання ТО й ремонту. Централізований метод використовується на невеликих заводах промисловості будівельних матеріалів, а також на підприємствах з великою кількістю однотипного устаткування.

За децентралізованої форми всі види планових ремонтів, а також щоденне й планове технічне обслуговування, проводяться ремонтниками цехів (цеховими ремонтними бригадами) під керівництвом механіка цеху. РМЦ займається виготовленням запасних частин, спеціального технологічного оснащення, нестандартного устаткування й пристосувань, а також капітальним ремонтом складних конвеєрних ліній і унікальних машин.

Децентралізований метод застосовується на заводах промисловості будівельних матеріалів з великою кількістю різнотипного устаткування.

За змішаної форми технічне обслуговування й поточні ремонти виконуються цеховою ремонтною бригадою під керівництвом механіка цеху, а капітальний ремонт – силами РМЦ або з залученням сторонніх спеціальних ремонтних організацій.

З урахуванням вище викладеного, студенти вибирають форму організації ремонтної служби й описують її функції.

1.3 Обрання методу проведення й технологічний процес капітального ремонту машини

У даному підпункті розглядаються поняття про ремонт машини і її складових: комплексі організаційно-технічних заходів, здійснюваних у підготовчий період і безпосередній технологічний процес ремонту машини.

У загальному вигляді технологічний процес ремонту машин містить у собі: розробку технології ремонту й технологічної послідовності виконуваних операцій, прийомів і переходів; складання специфікації деталей до складальних технологічних карт, нормування робіт; складання технічних завдань на розробку конструкцій спеціальних пристосувань та іншого оснащення; визначення засобів і методів контролю.

Розробку технологічного процесу в зазначеному обсязі звичайно виконують під час ремонту великого унікального обладнання. У звичайних випадках виконують технологічну підготовку ремонту, що в основному полягає в розробці схеми послідовності виконання технологічних операцій

Під час проведення капітального ремонту технологічного устаткування для виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій одне з основних місць приділяється проведенню комплексу підготовчих робіт, особливо якщо ремонт здійснюється на місці експлуатації машини. У загальному вигляді підготовчі роботи для проведення капітального ремонту містять у собі наступні організаційно-технічні заходи: складання попередньої відомості дефектів, уточнення необхідності в запасних частинах і наявності їхніх креслень, а також підготовка всієї технічної документації на ремонт; підготовка проекту проведення робіт на найбільш велике й складне устаткування. У проекті передбачають способи виконання робіт, вибір засобів механізації ремонтних робіт, визначається необхідність в такелажі, інструментах і пристосуваннях, плануються місця їхнього розміщення й кріплення, кількість і кваліфікацію робочої сили і т.д.

Обрана послідовність проведення підготовчих робіт звичайно виконується у вигляді структурної схеми. В разі необхідності кожний вид роботи уточнюється й докладно розписується для детальної реалізації.

Наприклад, підготовчі роботи для проведення капітального ремонту барабанно-валкового активатора (БВА) містять у собі наступні операції: складання попередньої відомості дефектів, що включає список можливих дефектів. Складання відомості дефектів виконується після прослуховування роботи машини на холостому й робочому ходах, розробки всієї технічної документації на ремонт (уточнюється спосіб відновлення деталей) і перевірки наявності знімачів та інших пристосувань.

За встановленого адміністрацією заводу методу організації ремонтів у кожному окремому випадку для конкретних машин обирають метод його проведення, під яким мають на увазі форми організації праці, прийняті під час виконання ремонтних операцій.

Залежно від наявного устаткування, номенклатури і його конструктивних особливостей, організації ремонтного виробництва, умов і можливостей ремонтної бази, а також постачання запасних деталей і вузлів застосовують різні методи ремонту устаткування: індивідуальний, знеособлений і змішаний.

Для індивідуального методу - характерна установка відремонтованих деталей і складальних одиниць на ту саму машину, з якої вони були зняті. Отже, машина перебуває в ремонті доти, доки на неї не поставлять всі зняті й відремонтовані деталі. Цей метод характеризується тривалим простоюванням устаткування в ремонті й використовується в тих випадках, коли технологічне устаткування підприємства унікальне або багатомаркове.

Знеособлений метод передбачає ремонт машини частіше за все за рахунок її складання з раніше відремонтованих деталей і вузлів, що надходять з оборотного фонду й частково нового виготовлення. Він дозволяє значно знизити трудомісткість і вартість ремонту, підвищити його якість і продуктивність, істотно скоротити час знаходження машини в ремонті.

За змішаного методу ремонту в різних комбінаціях використовуються перші два методи. Найчастіше процентне співвідношення кожного методу становить 50%.

Варто мати на увазі, що схема технологічного процесу залежить від прийнятого методу проведення ремонту машини, а отже, забезпеченості запасними частинами й видом їхньої поставки. Так, у випадку індивідуального методу ремонту технологічна схема має вигляд, поданий на рис.1. (Схеми на випадки знеособленого й змішаного методів КР див. в додатку А ).

Перед розбиранням машина повинна бути звільнена від матеріалу й ретельно очищена від бруду, мастила і т.д. і лише після цього може бути передана в ремонт.

Роботи з розбирання мають велике значення під час проведення ремонту машини. Вони становлять приблизно 10-15% від усього обсягу робіт, виконуваних під час капітального ремонту устаткування. Тому якість розбирання в значній мірі впливає на термін, якість і вартість ремонту. Раціональна побудова плану розбирання машини й забезпечення оснащенням, пристосуваннями й інструментами дозволяють розширити фронт ремонтних робіт, швидко виявити ступінь зношеності всіх деталей, виключити можливість ушкодження деталей під час розбирання й забезпечити швидке уточнення обсягів ремонтних робіт.

У ремонтній практиці машина поділяється на наступні конструктивно-складальні елементи: агрегати й вузли (механізми), вузли й деталі. Розбирання виконують у строгій послідовності, передбаченій технологічним процесом. Якщо машина складна, то розробляють схему розбирання її на вузли, а вузлів - на деталі у відповідності до технологічних карт, у яких вказується устаткування, пристосування й інструменти, норми часу, а також технічні умови на розбирання. Роботи з розбирання поділяються на основні й допоміжні. До основних робіт належать ті, які змінюють конструктивний стан машини, її агрегатів або вузлів. До допоміжних належать роботи, пов'язані з переміщенням, установкою й кріпленням на стенди агрегатів і вузлів, що розбираються.

Рисунок 1 – Схема технологічного процесу капітального ремонту машини

індивідуальним методом

Так, за індивідуального методу ремонту після приймання машини в ремонт здійснюють зовнішню мийку, що поліпшує умови проведення операцій з розбирання, підвищує культуру виробництва. Зняті з машини вузли й агрегати надходять на подетальне розбирання. Деталі піддаються ретельному очищенню, мийці, виварюванню й дефектуванню на предмет придатності до подальшого використання без ремонту, після відновлення або признаються непридатними (вибраковуються).

Придатні, відновлені й нові деталі надходять на комплектовку замість вибракуваних, а потім на складання в агрегати й вузли. З метою контролю якості складання й приробляння деталей, що поєднуються, вузли й агрегати випробовуються, після чого передаються на складання машини.

Паралельно виконуються роботи з ремонту станини (рами або базової деталі) і її фарбування.

Складена з вузлів, агрегатів і деталей машина піддається випробуванням і налагоджуванню.

Після закінчення встановленого періоду тривалої роботи, машина пред'являється спеціальній комісії для приймання, за результатами якої складається й підписується приймально-здавальний акт.

За знеособленого методу ремонту деталі на складання надходять у вигляді агрегатів і вузлів, нових або раніше відремонтованих у РМЦ, що зберігаються на проміжному складі оборотного фонду. За даного методу на 50-60% скорочується час простоювання машини в ремонті й забезпечується більш рівномірне завантаження РМЦ за високої якості ремонту й деякого зниження його вартості.

За змішаного методу ремонту одна частина агрегатів і вузлів ремонтується з повним розбиранням, дефектуванням і комплектуванням, а інша – з використанням готових складальних одиниць.

У курсовому проекті студенти обґрунтовують прийнятий метод ремонту й описують його суть.

Обраний і описаний метод ремонту представляється у вигляді схеми технологічного процесу капітального ремонту машини.