8. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою; систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, що контролюється викладачем на практичних заняттях; а також рівень виконання модульних завдань.

8.1. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів із 20, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Шкала оцінювання письмових домашніх робіт студентів заочного факультету становить: 0, 6, 8; 10 балів.

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється

за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог оформлення завдання	2
Достатня кількість використаних наукових джерел	2
Опрацювання сучасних статистичних баз	2
Повнота розкриття теми дослідження	2
Обґрунтованість зроблених висновків	2
Всього	10

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни “Європейська інтеграція ”

1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.

2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.

3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.

4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.

5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).

6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».

7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.

8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.

9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.

10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.

11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.

12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.

13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.

14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).

15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.

16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.

17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.

18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.

19. Фінансова конвергенція в ЄС.

20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.

21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.

22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.

23. Авіабудівна промисловість Франції.

24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.

25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.

26. Детермінанти «кельтського економічного дива».

27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.

28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.

29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.

30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.

31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.

32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.

33. Інституційні основи зближення України з ЄС.

34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.

35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.

36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

8.2. Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу дисципліни контролюється викладачем на практичних заняттях. Під час проведення практичних занять з викладачем (6 год.) застосовується дві основні форми контролю: опитування та модульний контроль. Опитування студентів заочної форми навчання покликане актуалізувати навчальний матеріал з дисципліни та підготувати студентів до модульного контролю та підсумкового контролю у вигляді іспиту. Активність та успішність роботи студентів підчас практичного заняття приймається викладачем до уваги, проте (через обмеженість відведеного часу для такої форми навчальної діяльності) не оцінюється у балах. Формалізованій оцінці підлягає виконання двох модульних завдань.

Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

Для студентів заочної форми навчання з курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (по 5 балів за кожне з завдань) із 20 балів, якими оцінюється поточна робота студентів заочної форми навчання.

Зміст та критерії оцінки модульних завдань наведені у п. 7.2.

8.3. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 0 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну систему та шкалу ECTS.

В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Підсумкова семестрова оцінка студентів заочної форми навчання формується як результат додавання 20 балів за результатами ПМК та 100 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.