- •Лікарські рослини
- •Гранат звичайний - Гранат обыкновенный
- •Аніс звичайний - Анис обыкновенный
- •Калина звичайна - Калина обыкновенная
- •Алое деревоподібне - Алое древовидное
- •Анемона дібровна - Ветреница дубравная
- •Б агатоніжка звичайна - Многоножка обыкновенная
- •Багно звичайне - Багульник болотный
- •Конвалія звичайна - Ландыш майский
- •Барбарис звичайний - Барбарис обыкновенный
- •Б ереза бородавчаста - Берёза бородавчатая
- •Ромашка лікарська - Ромашка лекарственная
- •Агрус звичайний - Агрус обыкновенный
- •Волошка лучна - Василёк луговой
- •Айва довгаста - Айва продолговатая
- •Гінкго дволопатеве - Гинкго двулопастное
- •Глід колючий - Боярышник колючий
- •Горіх волоський - Орех грецкий
- •Б русниця звичайна - Брусника обыкновенная
- •Г оробина звичайна - Рябина обыкновенная
- •Барвінок малий - Барвинок малый
- •Меліса лікарська - Мелиса лекарственная
- •Гречка звичайна - Гравилат городской
- •Хміль звичайний - Хмель обыкновенный
- •Дурман звичайний - Дурман обыкновенный
- •Алакнхое - Каланхое перистое
- •Кінський часник черешковий - Чесночница лекарственная
- •Кріп запашний - Укроп душистый
- •Конюшина лучна - Клевер луговой
- •Дерен справжній - Кизил обыкновенный
- •Вербена лікарська - Вербена лекарственная
- •Кульбаба лікарська - Одуванчик лекарственный
- •Лавр благородний - Лавр благродный
- •Латаття біле - Кувшинка белая
- •Липа серцелиста - Липа серцелистная
- •Лілія біла - Лилия белая
- •Ліщина звичайна - Лещина обыкновенная
- •Магнолія великоквіткова - Магнолія крупноцветковая
- •Малина звичайна - Малина обыкновенная
- •Маслинка вузьколиста - Лох узколистный
- •Бузина чорна - Бузина чёрная
- •Ялина європейська - Ель обыкновенная
- •Ш овковиця біла - Шелковица белая
- •Суниці лісові - Земляника лесная
- •Чорниця звичайна - Черника обыкновенная
- •Смородина чорна - Смородина чёрная
- •Зірочник середній - Звездчатка средняя
Айва довгаста - Айва продолговатая
(бiжалма)
Cydonia
oblonga
Невелике дерево пiдродини яблуневих, родини розових. Листки овальнi, короткочерешковi, темно-зеленi. Квiтки великi, двостатевi, п'ятипелюстковi, бiлi або блiдо-рожевi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - яблуко грушеподібної форми, лимонно-жовте, кисло-солодке, терпке. Вирощують як плодову культуру. Плоди вживають у свiжому i переробленому виглядi. Листя використовують у косметицi для зменшення зморщок. Плоди айви мiстять дубильнi речовини, аскорбiнову кислоту, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини, мiдь, залiзо, ефiрну олiю. Плоди айви мають в'яжучу, антиатеросклеротичну, кровоспинну, сечогiнну, гiпотензивну, та антисептичну дiю. Застосовують плоди айви при проносах із кровотечами, набряках, анемiї, гiпертонiї, атеросклерозi, гепатитах, холециститах, холангiтах, маткових кровотечах, при вiдсутностi апетиту. Вiдвар насiння айви (1:20) вживати по 1 ст ложцi 4 рази на день при ентероколiтах. Зовнiшньо - вiдвар насiння i листя (1:20) для полоскання горла при ангiнi, примочок при опiках, потрiсканiй шкiрі.
Гінкго дволопатеве - Гинкго двулопастное
Ginkgo
biloba
Листопадне голонасiнне дводомне дерево родини гiнкгових. Листки шкiрястi, вiялоподiбнi. Чоловiчi квiтки сережкоподібнi, з численними тичинками; жiночi - на довгих нiжках, якi закiнчуються насiнним зачатком. Цвiте у травнi. Плід - насiння, кiсточкоподібне, схоже на жовту сливу, з м'ясистою оболонкою. Культивується як декоративна рослина. Для лiкарських потреб заготовляють листя i плоди. Листя - протягом усього вегетацiйного перiоду. Пiсля перших заморозкiв збирають опалi плоди, ядро вiдокремлюють вiд м'ясистої оболонки, промивають i сушать. Листя мiстить флавоноїди (бiлобетин, гiнкгетин, кемпферол, кверцетин), терпени, аментофлавон, нонакозан, гексаконазол, катехiни, ситостерини, жирна та ефiрна олiя, органiчнi кислоти, фiтостерол, смоли, аспарагiн, ксилан. Галеновi препарати з листя гiнкго мають, судинорозширювальну, гiпохолестеринемiчну, спазмолiтичну, бактераостатичну дiю. Застосовують при спазмах периферичних судин (ендартерiїт, хвороба Рейно), бронхiальнiй астмi, для покращення мозкового кровообiгу, при артерiосклеротичнiй ангiопатiї. Свіжим насiнням гінкго лiкують злоякiсні пухлини. Внутрiшньо - вiдвар листя (15 г сухого листя на 200 мл окропу, варити 5 хв, настоювати 30 хв) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя (1:5; на 70 % розчинi спирту настоювати 12 днiв), приймати по 30 крапель тричі на день. Іншу настоянку (250 г свіжого листя пропустити через м'ясорубку і залити 1 л горілки, настоювати 15 днів в темному холодному місці) приймати по 1 ст. ложці тричі на день перед їдою при порушенні мозкового кровообігу. Сире насiння (косточки) по 5 косточок тричі на день.
Глід колючий - Боярышник колючий
(боярка,
глід звичайний, глідина, глог, глоєна,
глогинка, глодина, глояк)
Crataegus
oxycantha
Невеличке дерево родини розових. На гiлках - прямi колючки. Листки зверху темно-зеленi, знизу - яскраво-зеленi, волосистi. Квiтки правильнi, двостатевi, бiлi або рожевi, зібрані в щи-ткоподібні суцвiття. Цвiте у травнi - червнi. Плоди яблукоподібнi, кулястi, криваво-червонi з борошнистим м'якушем, з кiсточками. Росте в Карпатських лiсах. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i плоди. Квiтки (з листками або без них) на початку цвiтiння, коли частина цвіту ще не розкрилася. Плоди - у перiод повного достигання. Квiтки глоду мiстять флавоноїди (вiтексин, гiперозид, гомоорiєнтин, кверцетин, орiєнтин, рампозид), фенолокислоти, амiни (ацетилхолiн, холiн). У плодах є флавоноїди, кумарини, стерини, фенольнi сполуки (антоцiани), катехiни, органiчнi кислоти, цукри, пектиновi речовини, вiтамiни (А, С, К), мiнеральнi речовини. Галеновi препарати глоду проявляють кардiотонiчну, седативну, десенсибiлiзуючу активнiсть. Збiльшують силу серцевих скорочень, нормалiзують артерiальний тиск, зменшують збудливiсть центральної нервової системи, сприяють розвитку глибокого i спокiйного сну. Дiя препаратiв глоду залежить вiд дозування: малi тонiзують серцеву дiяльнiсть, великi - проявляють спазмолiтичний i седативний ефект. Застосовують при захворюваннях серцевого м'яза, коронаритах, супроводжуваних стенокардiєю, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, неврозах. Внутрiшньо - настiй квiток глоду (5 г сухої сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настоянку квiток (10 г свiжих квiток на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днiв) приймати по 25 крапель тричі на день з водою. Настоянку плодiв (10 г сухих плодiв на 100 мл 70% розчину спирту настоювати на протязi 10 днiв) приймати по 35 крапель тричі на день разом з водою. Настiй плодiв (15 г сухих плодiв на 200 мл окропу, настоювати 1 год) вживати по 2 ст лож-ки 4 рази на день. Екстракт плодiв рідкий (25 г сухих плодiв на 100 мл окропу, кип'ятити до зменшення об'єму на половину) приймати по 40 крапель тричі на день. Для посилення дiї галенових препаратiв глоду використовують у сумiшi з iншими лiкарськими рослинами (валерiана, мелiса, шишки хмелю, барвiнок малий тощо).
