Суниці лісові - Земляника лесная
(агудка,
базінка, байбара, капшук, пазубник,
поземка, позьомка з'їдома, полевниці,
полониці, полуниці, полявчик, ягода,
яриця)
Fragaria vesca
Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових заввишки до 30 см. Кореневище коротке з тонкими мичкуватими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхiдне. Листки трiйчастi, прикореневi - на довгих черешках. Прості - листочки овально-ромбiчнi, сидячi, зверху темно-зеленi, знизу ясно-зеленi, густо вкритi притиснутими шовковистими волосками, по краю - з зубцями. Квiтки двостатевi, правильнi, на довгих тонких квiтконiжках, у щиткоподібному суцвiттi. Мають по 5 бiлих пелюсток. Цвiте у травнi - червнi. Плід - поникла яскраво-червона ягода. Суниця дісова росте на лiсових галявинах, у лiсах, серед чагарникiв. Використовують свiжi, сушенi плоди i сушене листя. Листя заготовляють у перiод цвiтiння суниці. Листя суницi мiстить флавоноїди, алкалоїди, дубильнi речовини, вiтамiни. Свiжi плоди мiстять вiтамiни (А, С, В, Р), органiчнi кислоти (яблучну, cалiцилову), флавоноїди (галактозид, цiанiдин), дубильнi речовини, пектини, цукри, ароматичнi сполуки, солi залiза, кобальту, марганцю, селену, кальцію i фосфору. Свіжі плоди суниці збирають вранці коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Популярність плодів суниці як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії. Плоди суницi покращують травлення, посилюють апетит, мають сечогiнну, жовчогiнну, антимiкробну, цукровознижувальну, протизапальну, антитиреоїдну дiю. Застосовують при дiабетi, гiпохромнiй анемiї, атеросклерозi, лейкозi, запорах, нервових розладах, гастритi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, зобі, колiтi, жовчнокам'янiй та нирковокам'янiй хворобах, для нормалiзацiї обмiну речовин, захворюваннях печiнки, селезiнки, при подагрi, гiпертонiчнiй хворобi, набряках. Мiсцево використовують настій листя та ягід суниць для полоскання ротової порожнини, лiкування ран i порiзiв, виведення веснянок, плям на обличчi, при дерматитах вуграх, екземi та лишаю. Внутрiшньо - настiй сушених ягід (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настiй листя суниці (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Зовнiшньо - 200 г свiжих ягiд настоювати на 300 мл горiлки 30 днiв. Протирати цим настоєм шкiру обличчя (перед застосуванням розвести кип'яченою водою 1:1). Настiй листя (1:10) служить також для лікування шкiри при дерматитах.
Чорниця звичайна - Черника обыкновенная
(
афина,
борівка звичайна, зборiвка, зборовиця,
боровина, боровиця, яфини)
Vaccinium
myrtillus
Розгалужений кущик з гостроребристими голими гiлками родини брусницевих заввишки до 60 см. Листки розташованi спiрально, суцiльнi, яйцеподібнi, майже сидячi, дрiбнозубчастi, зверху свiтло-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки правильнi, на коротких квiтконiжках, поодинокi, з рожевим відтінком, глечикоподібнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - куляста чорна ягода, достигає у липнi. Росте у листяних, хвойних, мiшаних лiсах Карпат i на полонинах. Давня легенда розповiдає, що колись мешканцi пралiсiв - гноми втратили свiй притулок, оскiльки люди довiдались про їхнi скарби i заходилися перекопувати землю, шукаючи схованки. Довго блукали гноми в лiсi, аж поки їм дав притулок чорничний кущик. Вiдтодi, вдячні гноми й порозселяли цi казковi кущики по всьому свiту. Використовують плоди i листя. Листя заготовляють пiд час цвiтiння. Плоди чорниці звичайної збирають коли вони повнiстю дозрiють. Плоди чорницi звичайної мiстять вiтамiни (А, В, С, РР), вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органiчнi кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), флавоноїди (гiперин, кверцетин, астрагалiн), антоціани (дельфiнiдин, iдаїн, мальвiдин, мiртилiн), феноли, мiнеральнi речовини макро та мікроелементи (залiзо, марганець, мідь, золото, селен, кобальт, срібло, цинк). Плоди чорниці містять багато дубильних речовин, рутину. Препарати чорницi мають антисептичнi, протизапальнi, сечогiннi, в'яжучi, жовчогiннi, спазмолiтичнi властивостi. Застосовують при проносах, гастритi, гепатитi, кровотечах, анемiї, набряках, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, цукровому дiабетi, анемiї, ревматизмi, псорiазi, лейкозі, ангiнi, бронхiті, циститi, уретритi, шлункових i кишкових колiках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). У зв'язку з тим, що чорниця мiстить багато залiза, її доцiльно призначати при анемiї. Залiзо чорницi краще засвоюється порiвняно з лiкарськими препаратами, оскiльки в ягодах рослини його супутниками є аскорбiнова кислота та iншi кориснi для органiзму сполуки. Вживання ягiд чорницi покращує кровообiг у сiтчатцi ока, загострює нiчний зір. Внутрiшньо - холодний настiй (3 ст ложки сушених плодiв заливають 200 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Листя чорницi звичайної мають протидiабетичнi властивостi завдяки наявностi в ньому глiкозидiв (мiртилiн та неомiртилiн). Настiй листя чорницi (60 г листя на 1 л окропу, настояти 50 хв) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Корисним є вживання свіжого соку чорниці при захворюваннях серця, печінки, селезінки, проносах. Зовнiшньо - полоскання свiжим соком плодiв або настоєм (2 ч ложки плодів настоюють 15 хв на 200 мл окропу, процідити) при захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини; примочки i компреси із свіжого соку плодів або густого відвару листя (100 г плодів на 500 мл окропу).