Агрус звичайний - Агрус обыкновенный
(веприни)Grossularia
reclinata
Листки 3-5 лопатевi, зубчастi. Кущ з колючими пагонами. Квiтки сидячi з червонуватими, зеленуватими, або пурпуровими пелюстками. Цвiте у травнi - червнi. Плід - несправжня ягода, округлий або видовжений рожевого або жовтого кольору. Вирощують у садах як плодоягiдну рослину. Для медичних потреб заготовляють плоди. Плоди агрусу звичайного мiстять цукор (глюкозу, фруктозу, сахарозу), вiтамiни, органiчнi кислоти, флавоноїди, макро та мiкроелементи, фенольнi сполуки. Галеновi препарати агрусу звичайного мають жовчогiннi, сечогiннi та послаблюючi властивостi. У народнiй медицинi застосовують при гiпертонiї, атеросклерозi, набряках, холециститах, гепатитах, захворюваннях нирок i сечового мiхура, ожирiннi. У лiтературi є данi про те, що споживання плодiв агрусу запобiгає утворенню пухлин. Протипоказано вживати агрус при виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки в стадiї загострення. Застосовують всередину свiжi агруси звичайного по 100 г тричі на день, сік плодiв агрусу - по 30 мл тричі на день.
Волошка лучна - Василёк луговой
C
entaurea
jacea
Багаторічна трав’яниста шорстка рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, біля основи висхідне до 100 см заввишки. Листки чергові, цілісні, від еліптичних до яйцевидно-ланцетних, гоструваті або короткозагострені. Квітки лілово-пурпурові, в кошиках, розміщених по 1 – 2 на кінцях стебла; крайові квітки лійкоподібні, неплідні, серединні трубчасті, двостатеві. Цвіте у червні – вересні. Плід – сім’янка. Волошка лучна росте на луках, лісових галявинах, по узліссях і чагарниках. Для виготовлення галенових препаратів використовують траву або окремо кошики, заготовлені під час цвітіння рослини. Трава волошки лучної містить вітаміни (особливо багато кислоти аскорбінової до 120 мг%), дубильні речовини, ксантоглікозид – центаурин, мікро- та мікроелементи. Галенові препарати волошки лучної проявляють жовчогінні, знеболюючі, протизапальні та сечогінні властивості. Використовують настій при хворобах серця, головних і шлункових болях, жовтяниці, водянці, затримці менструаціїю Зовнішньо використовують настій кошиків волошки лучної при екземі, для купання дітей при діатезі. Розпарену траву прикладають до болючих ділянок тіла (розтягу м’язів та сухожилків). Внутрішньо – настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 год) пити по 1 ст ложці 4 рази на день. Зовнішньо – свіжу траву волошки лучної обливають окропом, загортають у марлю і прикладають до уражених місць.
В
'ЯЗІЛЬ
ПЛЯМИСТИЙ - Вязель пёстрый
(вінок, в'язіль городній, головашник,
горошок воролячий, горошок білий,
грабельки, дивань, киця, кудрявчики,
кукільниця, кучерявий горошок, перестрах,
ромек, рутва, самокиша, сімдесят колінець,
стручки мишачі, топірник)
Coronilla varia
Трав'яниста багаторiчна або щетинистоволоса рослина родини бобових. Стебло борозенчасте, лежаче, порожнисте, розгалужене. Листки непарноперистi. Квiтки двостатевi, неправильнi, рожевi, бiлi або фiолетовi, на довгих квiтоносах. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - біб. Росте на лiсових галявинах, узлiссях, луках, серед чагарникiв. Для лiкарських потреб заготовляють траву i насiння. У травi мiстяться: глiкозид - коронiлiн, псевдокумарини, вiтамiни, дубильнi речовини. У насiннi - глiкозиди (каронiзид, коронiлiн), жирна олiя. Галеновi препарати проявляють кардiотонiчну, сечогінну дiю. Виділений з насіння глікозид коронізид має характерну для серцевих глікозидів кардіотонічну дію. Застосовують при хронiчнiй серцевiй недостатностi, набряках, кривавих проносах. Внутрiшньо - настiй трави (1:30) приймають по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - свiже товчене листя накладають на порiзи для припинення кровотечi. При вживанні галенових препаратiв в'язелю плямистого необхiдно дотримуватись обережностi i не перебiльшувати дози, бо можуть виникнути побiчнi ефекти у зв'язку з отруйністю рослини.