- •Лікарські рослини
- •Гранат звичайний - Гранат обыкновенный
- •Аніс звичайний - Анис обыкновенный
- •Калина звичайна - Калина обыкновенная
- •Алое деревоподібне - Алое древовидное
- •Анемона дібровна - Ветреница дубравная
- •Б агатоніжка звичайна - Многоножка обыкновенная
- •Багно звичайне - Багульник болотный
- •Конвалія звичайна - Ландыш майский
- •Барбарис звичайний - Барбарис обыкновенный
- •Б ереза бородавчаста - Берёза бородавчатая
- •Ромашка лікарська - Ромашка лекарственная
- •Агрус звичайний - Агрус обыкновенный
- •Волошка лучна - Василёк луговой
- •Айва довгаста - Айва продолговатая
- •Гінкго дволопатеве - Гинкго двулопастное
- •Глід колючий - Боярышник колючий
- •Горіх волоський - Орех грецкий
- •Б русниця звичайна - Брусника обыкновенная
- •Г оробина звичайна - Рябина обыкновенная
- •Барвінок малий - Барвинок малый
- •Меліса лікарська - Мелиса лекарственная
- •Гречка звичайна - Гравилат городской
- •Хміль звичайний - Хмель обыкновенный
- •Дурман звичайний - Дурман обыкновенный
- •Алакнхое - Каланхое перистое
- •Кінський часник черешковий - Чесночница лекарственная
- •Кріп запашний - Укроп душистый
- •Конюшина лучна - Клевер луговой
- •Дерен справжній - Кизил обыкновенный
- •Вербена лікарська - Вербена лекарственная
- •Кульбаба лікарська - Одуванчик лекарственный
- •Лавр благородний - Лавр благродный
- •Латаття біле - Кувшинка белая
- •Липа серцелиста - Липа серцелистная
- •Лілія біла - Лилия белая
- •Ліщина звичайна - Лещина обыкновенная
- •Магнолія великоквіткова - Магнолія крупноцветковая
- •Малина звичайна - Малина обыкновенная
- •Маслинка вузьколиста - Лох узколистный
- •Бузина чорна - Бузина чёрная
- •Ялина європейська - Ель обыкновенная
- •Ш овковиця біла - Шелковица белая
- •Суниці лісові - Земляника лесная
- •Чорниця звичайна - Черника обыкновенная
- •Смородина чорна - Смородина чёрная
- •Зірочник середній - Звездчатка средняя
Ялина європейська - Ель обыкновенная
(
смерека,ялиця)
Picea
abies
Високе, вiчнозелене дерево родини соснових заввишки до 40 м. Листки (хвоїнки) колючi, шорсткi, чотириграннi. Чоловiчi шишечки червонуватi, розмiщенi на кiнцях молодих гiлочок. Нестиглi шишки зеленi або фiолетовi, стиглi - бурi, видовженi, повислi. Росте в лiсах Карпат. Використовують нестиглi зеленi шишки, бруньки, молодi пагiнцi, хвою, живицю (смолу) i продукти її переробки. Бруньки заготовляють до початку розпускання. Молодi пагони - коли їх довжина становить 3 - 4 см. Бруньки, хвоя i нестиглі зелені шишки ялини звичайної мiстять вiтамiни (А, В, С, Е, К), ефiрну олiю, смоли, дубильнi речовини, мінеральні речовини (солi залiза, марганцю, мiдi, алюмiнiю, хрому), феноли. Застосовують вiдвар бруньок як вiдхаркуючий засiб при пневмонiї, бронхiтах, ангiнi. Мазь із живицею служить для лiкування гнiйних ран i фурункулiв. Сироп iз пагiнцiв - при iнфарктi мiокарда. В комплексi з листям шовковицi та грецького горiха - при безплiддi у чоловiкiв. Відвар бруньок, який має дезинфікуючі, відхаркувальні, сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболювальні властивості дають усередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів. Внутрiшньо - вiдвар бруньок ялини (1:20) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди. При безплiддi у чоловiкiв використовують молоді пагiнцi ялини, листя шовковицi, грецького горiха i iсландський мох по 100 г кожного. Все треба добре перемiшати. На 2 ст ложки вказаної сумiшi додати 1 ч ложку насiння льону i варити 10 хв в 500 мл води. Приймати по 50 мл через 2 год пiсля їди. Галенові препарати ялини застосовують при захворюваннях серця i дихальних шляхів (бронхіт), атеросклерозі, стенокардії, гіпертонічній хворобі, хворобах печінки і селезінки використовують сироп iз свiжих пагiнцiв (1 частину пагiнцiв засипають 5 частинами цукру, у темне але тепле мiсце на 20 днiв, сироп зливають). Приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди на протязi 30 днiв.Після 20-денної перерви, курс лiкування можна повторити. Таких курсiв проводять чотири на рiк. Зовнiшньо - настiй бруньок (1:10) служить для iнгаляцій, ванн. Для лiкування фурункулiв використовують мазь із меду, воску, живицi та оливкової олiї (1:1:1:1). Всі компоненти перемiшують, розтоплюють, потiм охолоджують. Отриману мазь накладають на фурункули. Настій бруньок ялини (1:20) для інгаляцій. Відвар бруньок 500 г варять 30 хв у 5 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, яку приймають тричі на тиждень. Надiйним способом позбутися ран i виразок вважається мазь із 100 г оливкової олiї, 8 г жовтого воску, 5 г бiлого воску, 20 г смерекової живицi, 1 г ладану, 1 ст ложки несоленого вершкового масла. Все це треба кип'ятити 10 хв, постійно помішуючи i знiмаючи пiну з поверхнi. Готову мазь викласти в баночку. Намазувати мазь тонким шаром на марлю i прикладати до ран, порiзів. Ця мазь вилiковує навiть дуже старi i занехаянi рани (крiм сифiлитичного походження).
Ш овковиця біла - Шелковица белая
(еперка,шовковиця) Morus alba
Однодомне з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих заввишки до 12 м. Листки черговi, черешковi, м'якi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями. Оцвiтина чотирироздiльна, проста, дзвоникувата. Цвiте у травнi. Плід - горiшки. На час достигання плодiв оцвiтина стає м'ясистою i квiтки зростаються мiж собою, утворюючи овальне бiле або червонувате, ягодоподiбне суплiддя. Плоди достигають у липнi - серпнi. Шовковицю культивують у садах i парках. Для виготовлення галенових препаратiв використовують кору з гiлок i коренiв, плоди i листя. Кору з гiлок заготовляють весною, з коренiв - восени. Листя заготовляють у перiод цвiтiння рослини. Плоди - у липнi-серпнi. Листя шовковицi мiстить вiтамiни (А, В, С, РР), стероїди, альдегiди, флавоноїди (рутин, кверцетин, кемпферол), органiчнi кислоти (яблучну, лимонну, янтарну, виннокам'яну, щавелеву), ефiрнi олiї, жирнi кислоти. Свiжi плоди шовковицi посилюють кровотворення, нормалiзують обмiн речовин, покращують роботу серця i шлунково-кишкового тракту. Застосовують при ентеритах, анемiї, гастритах, колiтах, гепатитах, холециститах, мiокардiодистрофiї, бронхiтах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, гiпертонiчнiй хворобi, цукровому дiабетi, кашлi. Вiдвар кори вживають при статевiй слабкостi (iмпотенцiї). Настоянка листя має бiльш виражену гiпоглiкемiчну дiю. Внутрiшньо - свiжi плоди їсти 5 разiв на день пiсля їди по 250 г (при захворюваннях серця). Настiй свiжих плодiв (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настiй листя (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Зовнiшньо - полоскання розведеним соком або настоєм. Для лiкування ран i виразок готують олiю з кори гiлок: (10 г сировини заливають 200 мл очищеної рафiнованої олiєї, ставлять у тепле мiсце на 10 днiв, час вiд часу збовтують).
