Маслинка вузьколиста - Лох узколистный
(
лох
вузьколистий)
Elaeagnus angustifolia
Кущ або невелике до 8 м заввишки дерево з колючими гілками родини маслинкових. Молоді пагони сріблясто-білі від зірчастих волосків. Листки чергові, лінійно- або видовженоланцетні, цiлокраї, сріблясті. Квітки двостатеві, запашні, по 1 – 3 в пазухах листків, оцвітина 4-лопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні срібляста. Цвіте у червні. Плід – кістянкоподібний, жовтий, достигає у серпні – вересні. Росте по всій території України. Маслинку вузьколисту вирощують як декоративну і фітомеліоративну рослину. Для виготовлення галенових препаратів використовують плоди, квітки і листя. Квітки збирають коли вони повністю розпустяться, листя у червні – серпні; плоди – з моменту повної стиглості і аж до настання морозів. Плоди маслини вузьколистої містять дубильні й слизисті речовини, вуглеводи, органічні кислоти, мікро- та макроелементи, вітаміни, ефірні олії, флавоноїди та інші сполуки. Нашими експериментмальними дослідженнями показано, що галенові препарати маслинки дикої володіють седативними, гіпотензивними властивостями, проявляють заспокійливу дію на центральну нервову систему. Галенові препарати маслинки дикої використовують як в’яжучий й протизапальний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки), дихальних шляхів, набряках, при подагрі, ревматизмі, гіпертонічній хворобі, неврозах, судомах. Місцево використовують галенові препарати маслинки вузьколистої при лікуванні гнійних ран. Внутрішньо – відвар плодів маслинки вузьклистої 50 г на 250 мл окропу приймати по 2 ст ложки відвару 4 рази на день. Настій квіток маслинки вузьколистої 10 г на 250 мл окропу приймати по 1 ст ложці 4 рази на день до їди. Зовнішньо – розпарене листя маслинки вузьколистої загортають у марлю і прикладають для зменшення подагричних і ревматичних болів. Використовують настій листя маслинки вузьколистої для прийняття ванн.
Бузина чорна - Бузина чёрная
(
бзина,
бозина, бозник, бугила, свирчовина)
Sambucus
nigra L.
Гiллястий кущ родини жимолостевих. Пагони сiро-зеленi, з жовтуватими сочевичками та бiлою серцевиною. Листки супротивнi, непарноперистi, з гостропилчастими листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, кремово-бiлi, у щитоподінбих суцвiттях. Цвiте у травнi - червнi. Плід - чорно-фiолетова куляста кiстянка. Плоди достигають у серпнi - вереснi. Росте в Карпатських лiсах, по чагарниках, на скелях. Для лiкарських потреб заготовляють кору, квiтки, листя, плоди i корiння. Квiтки - пiд час цвiтiння (зрiзають суцвiття). Листя - також пiд час цвiтiння бузини. Плоди - коли досягли повної стиглостi. Корiння викопують пiсля дозрiвання плодiв. Квiтки бузини чорної мiстять глiкозиди (самбунiгрин, рутин), ефiрну олiю, слиз, дубильнi речовини, цукри, органiчнi кислоти, фiтостерин, холiн. Листки мають самбунiгрин, алкалоїди (сангвiнарин, коніїн), ефiрну олiю, аскорбiнову кислоту, каротин, смоли. У плодах є органiчнi кислоти, вiтамiни, барвники, цукор, самбуцин, хризантемiн, тирозин, дубильнi речовини. Кора містить ефiрну олiю, фiтостерин, холiн, органiчнi кислоти, цукри. Корiння багате на сапонiни, гiркi i дубильнi речовини. Галеновi препарати бузини чорної проявляють сечогiнну, протизапальну, потогiнну i послаблюючу дiю. Застосовують настiй квiток i листя при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв i захворюваннях нирок. Вiдвар корiння - при цукровому дiабетi, злоякiсних пухлинах. Свiжi ягоди - при ревматизмi, невралгiї, набряках. Внутрiшньо - настiй квiток або листя (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) пити теплим по 2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар кори бузини чорної (10 г подрiбненої кори на 200 мл окропу, варити 5 хв) приймати по 1ст ложцi тричі на день. Свiжi ягоди вживати по 1 ст ложцi тричі на день.