- •Лікарські рослини
- •Гранат звичайний - Гранат обыкновенный
- •Аніс звичайний - Анис обыкновенный
- •Калина звичайна - Калина обыкновенная
- •Алое деревоподібне - Алое древовидное
- •Анемона дібровна - Ветреница дубравная
- •Б агатоніжка звичайна - Многоножка обыкновенная
- •Багно звичайне - Багульник болотный
- •Конвалія звичайна - Ландыш майский
- •Барбарис звичайний - Барбарис обыкновенный
- •Б ереза бородавчаста - Берёза бородавчатая
- •Ромашка лікарська - Ромашка лекарственная
- •Агрус звичайний - Агрус обыкновенный
- •Волошка лучна - Василёк луговой
- •Айва довгаста - Айва продолговатая
- •Гінкго дволопатеве - Гинкго двулопастное
- •Глід колючий - Боярышник колючий
- •Горіх волоський - Орех грецкий
- •Б русниця звичайна - Брусника обыкновенная
- •Г оробина звичайна - Рябина обыкновенная
- •Барвінок малий - Барвинок малый
- •Меліса лікарська - Мелиса лекарственная
- •Гречка звичайна - Гравилат городской
- •Хміль звичайний - Хмель обыкновенный
- •Дурман звичайний - Дурман обыкновенный
- •Алакнхое - Каланхое перистое
- •Кінський часник черешковий - Чесночница лекарственная
- •Кріп запашний - Укроп душистый
- •Конюшина лучна - Клевер луговой
- •Дерен справжній - Кизил обыкновенный
- •Вербена лікарська - Вербена лекарственная
- •Кульбаба лікарська - Одуванчик лекарственный
- •Лавр благородний - Лавр благродный
- •Латаття біле - Кувшинка белая
- •Липа серцелиста - Липа серцелистная
- •Лілія біла - Лилия белая
- •Ліщина звичайна - Лещина обыкновенная
- •Магнолія великоквіткова - Магнолія крупноцветковая
- •Малина звичайна - Малина обыкновенная
- •Маслинка вузьколиста - Лох узколистный
- •Бузина чорна - Бузина чёрная
- •Ялина європейська - Ель обыкновенная
- •Ш овковиця біла - Шелковица белая
- •Суниці лісові - Земляника лесная
- •Чорниця звичайна - Черника обыкновенная
- •Смородина чорна - Смородина чёрная
- •Зірочник середній - Звездчатка средняя
Хміль звичайний - Хмель обыкновенный
(хмелена, хмелина, хмелячник, хмельник, хмилина, хміль, винниця, гімей) Humulus lupulus
Багаторiчна
трав'яниста рослина родини шовковицевих,
завдовжки до 6 м. Стебло гранчасте, витке.
Листки супротивнi, черешковi, зверху
темно-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки
одностатевi, дводомнi, в дихазiях, зiбраних
у чоловiчих особин волотюватими
колосоподібними суцвiттями. Оцвiтина
чоловiчих квiток жовтувато-зелена,
жiночих - малопомiтна, дзвоникувата.
Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібний
стиснений, білувато-сірий горiшок,
дозрiває у вереснi. Росте на краях болот,
вологих мiсцях, узлiссях, серед чагарникiв.
Вирощують також як технiчну рослину для
пивоварної промисловостi. Для технічних
потреб заготовляють жiночi суцвiття -
"шишки", якi називають ще "хмельовим
борошном". "Шишки" хмелю мiстять
гiркi речовини, холiн, аспарагiн, ефiрну
олiю, органiчнi смоли, кислоти, жовтий
пiгмент, алкалоїдоподiбнi речовини з
наркотичною дiєю. Препарати хмелю
заспокiйливо дiють на центральну нервову
систему, проявляють сечогiнну,
протиалергiчну, протизапальну,
антимiкробну, жовчогiнну, фунгіцидну,
противиразкову, гiпотензивну,
болетамувальну, естрогенну властивості,
стимулюють апетит. Застосовують при
аменореї, естрогеннiй недостатностi
яєчникiв, вегетосудиннiй дистонiї,
хворобах печiнки, селезiнки, мiокардитi,
гiпертонiчнiй хворобi, збудженнях,
виразках, лишаї, раку шкiри, ревматизмi,
для миття голови при облисiннi. Внутрiшньо
- настiй "шишок" (2 ст ложки сировини
на 500 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4
рази на день до їди. Настоянку "шишок"
хмелю (1:4, на горiлцi настоювати10 днiв),
приймати по 5 крапель ранком i ввечері
до їди. При чоловiчому безсиллi (iмпотенцiя),
а також у випадку передчасної еякуляцiї,
застосовують настiй iз "шишок" хмелю
(3 ст ложки сировини на 450 мл окропу);
приймати ао слідуючій схемі - перший
тиждень по 150 мл настою тричі на день,
другий тиждень - по 150 мл настою двічі
на день. Симптоми отруєння: при
передозіванні препаратами хмелю
розвивається блювання, нудота, болi в
животi, вiдчуття загальної втоми i
слабостi, головний бiль, пригнiчення
функцiї центральної нервової системи
(сонливість). Лiкування: при гострому
отруєнні препаратами хмелю застосовують
промивання шлунка значною кількістю
води з додаванням активованого вугiлля,
розчин кофеїну натрiю бензоат 10 %-1 мл,
розчин камфори олiйний 20% - 2 мл, екстракт
елеутерококку рiдкий.
Дурман звичайний - Дурман обыкновенный
(
білун,
біс-дерево, бiшене зiлля, болиголов,
буздирев, водоп'ян, дендера, див-дерево,
дивдур, диндерев, дурзілля, дурило,
дурноп'ян, колюхи, огірки бішені, отрава,
чодофо)
Datura stramonium
Однорiчна трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, порожнисте, просте. Листки черговi, простi, вищербленовеликозубчастi. Квiтки двостатевi, великi, бiлi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібна коробочка вкрита шипиками. Росте на засмiчених мiсцях, пустирях. Для лiкарських потреб використовують листя i насiння. Листя збирають вiд початку цвiтiння до заморозкiв. Насiння - коли дозріє. Усi частини рослини мiстять алкалоїди (атропiн, гiосциамiн, датурин, скополамiн), ефiрну олiю. Використовують при бронхiальнiй астмi, бронхiтах, кашлi, нервових i психiчних захворюваннях. Мiсцево - при ревматизмi, артритах. Внутрiшньо - настоянка з насiння по 5 крапель на прийом. Вiдвар листя (1:30), по 1 д. ложцi на прийом. Зовнiшньо - настоянка для розтирання суглобiв. Листя скрученi у виглядi цигарок для курiння при бронхiальнiй астмi. При передозуваннi настає отруєння (особливо при самолiкуваннi). Симптоми отруєння: сухiсть шкiри i слизових оболонок, зниження секрецiї всiх залоз, порушення зору (диплопiя), розширення зiницi ока, свiтлобоязнь, головний бiль, почервонiння шкiри. З боку центральної нервової системи спостерiгається збудження (психiчне i рухове), зоровi галюцинацiї, марення, судоми. Лікування: промивання шлунка через зонд великою кiлькiстю води з додаванням активованого вугiлля, сечогiннi засоби, гемосорбцiя. Iз лiкарських препаратiв вводять розчин прозерину 0,05% - 1 мл пiд шкiру, при збудженнi - розчин аміназину 2,5% - 2 мл внутрiшньом'язово, внутрiшньовенно сибазон 0,5% - 2 мл.
