
- •Лікарські рослини
- •Гранат звичайний - Гранат обыкновенный
- •Аніс звичайний - Анис обыкновенный
- •Калина звичайна - Калина обыкновенная
- •Алое деревоподібне - Алое древовидное
- •Анемона дібровна - Ветреница дубравная
- •Б агатоніжка звичайна - Многоножка обыкновенная
- •Багно звичайне - Багульник болотный
- •Конвалія звичайна - Ландыш майский
- •Барбарис звичайний - Барбарис обыкновенный
- •Б ереза бородавчаста - Берёза бородавчатая
- •Ромашка лікарська - Ромашка лекарственная
- •Агрус звичайний - Агрус обыкновенный
- •Волошка лучна - Василёк луговой
- •Айва довгаста - Айва продолговатая
- •Гінкго дволопатеве - Гинкго двулопастное
- •Глід колючий - Боярышник колючий
- •Горіх волоський - Орех грецкий
- •Б русниця звичайна - Брусника обыкновенная
- •Г оробина звичайна - Рябина обыкновенная
- •Барвінок малий - Барвинок малый
- •Меліса лікарська - Мелиса лекарственная
- •Гречка звичайна - Гравилат городской
- •Хміль звичайний - Хмель обыкновенный
- •Дурман звичайний - Дурман обыкновенный
- •Алакнхое - Каланхое перистое
- •Кінський часник черешковий - Чесночница лекарственная
- •Кріп запашний - Укроп душистый
- •Конюшина лучна - Клевер луговой
- •Дерен справжній - Кизил обыкновенный
- •Вербена лікарська - Вербена лекарственная
- •Кульбаба лікарська - Одуванчик лекарственный
- •Лавр благородний - Лавр благродный
- •Латаття біле - Кувшинка белая
- •Липа серцелиста - Липа серцелистная
- •Лілія біла - Лилия белая
- •Ліщина звичайна - Лещина обыкновенная
- •Магнолія великоквіткова - Магнолія крупноцветковая
- •Малина звичайна - Малина обыкновенная
- •Маслинка вузьколиста - Лох узколистный
- •Бузина чорна - Бузина чёрная
- •Ялина європейська - Ель обыкновенная
- •Ш овковиця біла - Шелковица белая
- •Суниці лісові - Земляника лесная
- •Чорниця звичайна - Черника обыкновенная
- •Смородина чорна - Смородина чёрная
- •Зірочник середній - Звездчатка средняя
Лікарські рослини
Гранат звичайний - Гранат обыкновенный
(
гранат)
Punica
granatum
Невелике до 5 м заввишки дерево або кущ родини гранатникових. Гілки кутасті, часто колючі. Листки супротивні, короткочерешковi, шкірясті, цiлокраї, видовженоланцетні. Квітки правильні, одиничні або в пучках, яскраво-червоні до 3 см в діаметрі. Цвіте у травні – серпні. Плоди несправжні, достигають у вересні – жовтні. Походить із Закавказзя, Азії. На Україні розводять як плодову та декоративну рослину. На Закарпаття вирощують як декоративну здебільшого в кімнатних умовах рослину. У відкритому грунті клімату Закарпаття росте непогано, цвіте літом, правда плоди не повністю достигають. З лікувальною метою використовують кору рослини, листки, квітки, а також шкірку та сік плодів. Кора містить алкалоїди (ізопельт ’ єрин, пельт ’ єрин); шкіра плодів – дубильні речовини, урсулову кислоту, у соку плодів є цукри, органічні кислоти, вітаміни; у квітках барвник – пуніцин. Галенові препарати кори гранатника виявляють глистогінну дію (при стьожкових гельмінтах). Лікування проводять під наглядом лікаря (поки не вийде головка гельмінта). Передозування препаратами спричинює подразнення шлунково-кишкового тракту. Шкірка плоді служить сировиною для виготовлення таніну, що використовується як в’яжучий засіб при поносах. Сік плодів використовують як протицинготний засіб, збуджує апетит, регулює діяльність шлунково-кишкового тракту, проявляє сечогінну, жовчогінну, знеболюючу, протизапальну й антисептичну дію. Застосовують при зниженні апетиту, захворюваннях печінки, запальних процесах шлунково-кишкового тракту. Внутрішньо – при гельмінтозах 50 г кори заливають 500 мл окропу, настоюють 10 годин і випивають по 200 мл через 30 хв після останньої порції приймають проносне. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту і печінки використовують настій шкірки плодів або квіток (1 ч ложка кори або квіток на 200 мл окропу, настояти 3 год) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день за 30 хв до їди.
Аніс звичайний - Анис обыкновенный
(
ганиж,
ганиш, ганус)
Anisum
vulgare
Однорiчна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло зверху розгалужене, борознисте. Листки троякi: нижнi - цiлiснi, округлi, глибокопилчастi. Серединнi - плоскі, перистi. Верхнi - тричi перисто-розсiченi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - двосiм'янка. Вирощують як лiкарську, пряну рослину, ефiрноолiйну. Використовують плоди анiсу. Збирають, коли дозрiє половина плодiв. Плоди анiсу мiстять бiлковi речовини, фурокумарини, жирну ефiрну олiю до складу якої входять анетол, анiсовий альдегiд, кетон. Препарати анiсу проявляють антисептичну, вiдхаркувальну, протизапальну, антиспастичну дiю. Позитивно впливає анiс при запальних процесах дихальних шляхiв (бронхiальна астма, бронхiт, бронхопневмонiя, трахеїт, коклюш, ларингiт), ентеритi, колiтi. Стимулює видiлення молока у матерiв-годувальниць. Плоди анiсу входять до складу грудного елiксиру та шлункового чаю. Внутрiшньо - настiй плодiв анiсу (2 ч ложки на 200 мл окропу), пити по 2 ст ложки 4 рази на день за 30 хв до їди. Настоянку плодiв анiсу (20 г сировини на 100 мл 40% розчину спирту - горiлка), приймати по 20 крапель тричі на день. Анiсова олiя на цукор по 4 краплi тричі на день. Нашатирно-анiсовi краплi - тричі на день по 8 крапель на цукор. Якщо надiрвався голос, необхiдно взяти 100 г насiння анiсу залити 200 мл окропу, прокип'ятити 15 хв. Вiдвар процідити, додати 50 г меду, знову прокип'ятити. Зняти з вогню, додати 1 ст ложку коньяку або горiлки. Пити по 1 ст ложцi кожнi 30 хв. Голос швидко вiдновиться. Можна використати i таку сумiш: 400 г висiвок будь-якого борошна та 50 г насiння анiсу на 500 мл окропу, настояти 1 год. Пити настiй потроху гарячим протягом дня. Пiд вечiр горло не болiтиме, повнiстю відновляться звук i тембр голосу. При гiпогалактiї приготувати суміш із 5 г плодiв анiсу, 3 г плодiв фенхелю, 10 г трави козлятника (подрiбнити). 1 ч ложку цієї сумiшi залити 200 мл окропу, настояти 45 хв. Приймати до їди по 50 мл 4 рази на день. Зовнiшньо - мазь із однієї частини порошоку плодiв анiсу з корiнням чемерицi (1:1) та жирової основи (двох частин свинячого жиру або керосину) використовують при вошивостi.