
- •Модуль II. Основи філософського розуміння світу
- •Змістовий модуль iіі. Суспільство і людина у вимірах філософського аналізу
- •2.2. Додаткова література:
- •Введение в философию: Учеб. Пособ.Для вузов / Авт. Колл.: Фролов и. Т. И др. - 3-е изд., перераб. И доп. - м.: Респ., 2003. -623 с.
- •4. На додаток до відомих науковцям правил оформлення письмових робіт, варто пам'ятати також:
- •8. Теми індз з курсу «Основи філософії» необхідно погодити з викладачем.
- •5. Нормативна база, джерела інтернет, адреси електрон. Бібліотек, матеріали на сайті фак-ту:
Завдання модульного контролю з курсу «Основи філософії» для студ. 1к. ФФ
укладник – к.ф.н., доц.Старовойтова Ірина Іванівна 4_kss@mail.ru
1. ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
модуль I. Становлення та розвиток філософії
Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія.
Специфіка філософського освоєння дійсності. Предмет філософії. Місце та роль філософії у сучасному суспільному житті.
Парадигмальність філософського знання: давньокитайська і давньоіндійська філософія.
Парадигма давньогрецької філософії. ( Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагореїзм, Емпедокл, Анаксагор, Демокріт). Класична еллінська філософія — софісти, Сократ, Платон, сократичні школи, Аристотель. Криза класичної античної філософії. Філософія еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Римська антична філософія. Неоплатонізм).
Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії —духовна орієнтація.
Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
Філософія Нового часу. (Проблема методу. Філософське обґрунтування нової картини світу (Бекон, Декарт, Спіноза, Ляйбніц, Локк, Берклі, Юм). Механістичний характер філософії XVIII ст. Просвітництво).
Класична німецька філософія. (Філософські позиції І.Канта. Філософська концепція Г. Гегеля. Філософія Л.Фейєрбаха).
Філософія XIX ст. Перегляд класичної моделі світорозуміння. Позитивізм. Програма радикального оновлення філософії — марксизм (Маркс і Енгельс). Неотомізм. Персоналізм.
Філософія життя. Відкриття несвідомих поривів життя (А.Бергсон, Ф.Ніцше, А.Шопенгауер). Становлення філософської антропології .Екзистенціальна філософія. (К'єркегор. Німецький екзистенціалізм. Французький екзистенціалізм.)
Філософія постмодерну. Методи емансипації свідомості: феноменологічна редукція Е.Гуссерля, герменевтичне коло Г.Гадамера, деконструкція Ж.Дерріда, негативна діалектика Т.Адорно, епістемологія М.Фуко та ін.
Особливості української філософської думки (періоди, напрямки, мислителі та їх ідеї).
Модуль II. Основи філософського розуміння світу
Що вивчає онтологія?Категорія буття: Ії особливості та смисл. Як вирішувалась проблема буття в історії філософії Основні форми буття.
Поняття матерії та основні форми її існування. В чому полягає відмінність субстанційного і реляційного розуміння простору і часу?
Проблема свідомості у філософії та науці. Сутність та основні характеристики свідомості. Самосвідомість.
Відображення як атрибутивна властивість матерії та його основні форми.
Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Об'єкт і суб'єкт пізнання.
Чуттєве пізнання і його форми. Логічне та раціональне пізнання. Емпіричний та теоретичний рівень пізнання.
Пізнання і знання. Проблема істини Критерії істини.
Сучасна методологія пізнання. Методологія пізнання як форма організації оптимально ефективної діяльності людини.
Філософське вчення про розвиток світу: історія та сутність. Основні історичні форми діалектики
Діалектика як система. Принципи, основні закони та категорії діалектики.
Діалектика та її альтернативи. Основні принципи метафізики як науки і методу. Софістика, еклектика, релятивізм, догматизм.
Змістовий модуль iіі. Суспільство і людина у вимірах філософського аналізу
Визначення предмета соціальної філософії. Специфіка соціального пізнання. Головні методологічні принципи соціальної філософії.
Розвиток предмета соціальної філософії до ХІХ століття
Сучасні соціально-філософські погляди: позитивістські напрями, антропологічні напрями, філософія екзистенціалізму, феноменологія, фрейдизм та неофрейдизм, марксизм, неотомізм, філософський постмодернізм.
Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Суспільство і природа як підсистеми об'єктивної реальності. Поняття «ноосфера».
Сфери життєдіяльності суспільства . Економічне життя суспільства.
Сфери життєдіяльності суспільства. Поняття соціальної структури суспільства. Етносоціальне буття суспільства.
Сфери життєдіяльності суспільства. Політичне життя суспільства. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії на сучасному етапі. Права людини як філософська проблема.
Сфери життєдіяльності суспільства. Духовне життя суспільства. Духовні потреби, духовна діяльність. Суспільна та індивідуальна свідомість. Специфіка форм суспільної свідомості.
Людина як філософська проблема. Свобода, вибір, відповідальність — сутнісні засоби реалізації творчої життєдіяльності людини.
Антропосоціогенез. Єдність біологічного та соціального в людині.Тема життя і смерті у філософії.. Сенс життя людини і людства.
2.ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ.
2.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА Й ОРІЄНТОВАНА ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ (ІНДЗ)
(Посилаючись на роботу автора зробіть філософський аналіз його творчої позиції) :
Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. - М., 1983, Т.1.
Боэций С. "Утешение Философией" и другие трактаты / Северин Боэций. Отв. ред., сост. И автор. Статья Г.Г.Майоров. - М., 1990. – 415с. (Памятники философской мысли).
Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2-х т. - М., 1972, Т.2.
Бергсон А. Два источника морали и религии. — М., Канон, 1994.
Бердяев Н.А. О назначений человека. — М., 1993.
Белл Д. Социальные границы информационного общества // Новая технологическая волна на Западе. — М., 1986.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. — М., 1987.
Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста // Мир философии. В 2-х ч. — М., 1991.
Винниченко В. Відродження нації. — К., 1990.
Витгенштейн Л. Философские работы в 2 ч. 4.1. Логико-философский трактат. — М.: Гнозис, 1994.
Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989.
Гоббс Т. Левиафан // Избр.произв.: В 2-х т. - М., 1964. - Т.2.
Гейзинга Й. Homo Ludens. - К.: Основы, 1994.
Гельвеций К. О человеке // Соч.: В 2-х т. - М., 1974. - Т.2.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: - М., 1969. - Т.4.
Гадамер Г.Г. Истина и метод // Основы философской герменевтики. — М.,1988.
Гольбах П. Система природы, или о законах мира физич. и мира духовн. // Избр. фил. пр. В 2-х т. - М., 1963.-Т.1.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.
Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв. в 2-х т. — М., 1989.-Т.1.
Джеймс В. Прагматизм. - К.: Україна, 1995.
Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. — К.,1970.
Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социологии. — М., 1991.
Зиммель Г. Философия культуры в 2 т. - М., 1996.
Кант Й. Критика чистого разума // Соч.: В 6-ти т. — М., 1966. -Т.З.
Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990.
Конт О. Курс положительной философии // Мир философии: в2-х ч.-М., 1991.
Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4-х т.,1983. - Т.1.
Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр. филос. произв. в 2-х т. - М., 1969, - Т. 1.
Макиавелли Н. Государь - М., 1990.
Мангейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994.
Монтескье Ш. О духе законов. — М., 1990.
Маркс К . Экономическо-философские рукописи 1844 года. К.Маркс и Ф.Энгельс. Соч., т.42, стр. 41-174.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. - К., 1993.
Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. - М., 1999.
Ортега-и-Гассет. Что такое философия. — М., 1991.
Парсонс Г. Человек в современном мире. — М., 1985.
Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2-х т. - М., 1992.
Платон. Государство. Т.3. —М., 1981.
Платон. Сочинения. В 3-х т. Пер. с греч. Под общ. ред А.Ф.Лосева и В.Ф.Асмуса. М., 1970.
Плутарх. Избранные жизнеописания. В двух томах. –М., 1990.
Рассел Б. Человеческое познание. — М., 1987.
Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. — М., 1970. Т.2.
Спиноза Б. Богословско-политический трактат: Пер. с лат. и гол.- Харьк, 2001.
Сартр Ж.П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989.
Сковорода Г.С. Сад божественных песен. - К.,1973.
Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Собр. соч. - М., 1988. - Т.1.
Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987.
Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. — К., 1995.
Фейербах Л. Сущность христианства // Избр. филос. произв. -М., 1955.-Т.2.
Франк С.Л. Духовные основы общества. — М., 1992.
Франкл В. Человек в поисках смысла. — Т. 1. — М., 1990
Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людськості. // Твори.-М., 1956.-Т.19.
Фромм Э. Психоанализ и этика. — М., 1993.
Хайдеггер М. Время и бытие. - М., 1991.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.
Шевченко Т.Г. Щоденник. - К., 1991.
Шопенгауэр А. Избранные произведения/Сост., авт., вступ. ст. и примеч. И.С.Нарский. – М., 1992.
Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993. - Т.1.
Энгельс Ф. Диалектика природы. Соч. – Т.20
Юркевич П. З науки про людський дух // Вибране. — К., 1993.
Ясперс К. Смысл назначение истории. — М., 1991.