3.3. Фактори (ресурси) виробництва. Обмеженість ресурсів та необхідність раціонального вибору.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови – фактори виробництва. Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

В економічній науці є різні підходи до класифікації факторів виробництва. Так, марксистська теорія поділяла всі фактори виробництва на дві великі групи: особистий фактор виробництва та речовий фактор виробництва. У другій половині ХІХ ст. ряд західних економістів всупереч марксистській класифікації ввели в науковий обіг три фактори виробництва: землю, капітал, працю. На початку ХХ ст. засновник неокласичної теорії А. Маршал поряд з названими трьома факторами визначив четвертий – підприємницькі здібності щодо організації та управління виробництва. Сучасна економічна наука до факторів виробництва додала науку, інформацію, екологію.

Земля – як фактор виробництва включає в себе всі природні багатства, що використовуються у виробничому процесі (сама земля, лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та ін.).

Капітал – це економічний ресурс, який виявляється у двох формах: натурально-речовій та грошовій. Натурально-речовий склад представлений засобами виробництва, які задіяні у процесі виробництва. Крім того, капітал виступає у вигляді певної суми грошей, необхідної підприємцю для придбання засобів виробництва та наймання робочої сили.

Праця – як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.

Підприємницькі здібності – особливий фактор виробництва, який поєднує в процесі виробництва всі інші фактори в єдину систему з метою отримання прибутку.

Наука – це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення.

Інформація – це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Екологічний фактор – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

Загальною рисою суспільного виробництва на будь-якому етапі його розвитку виступає суперечність між завжди обмеженими ресурсами і необмеженими, постійно зростаючими потребами людей. Тому окрема людина і суспільство в цілому постійно вирішує проблему: які потреби задовольнити негайно, а задоволення яких відкласти на певний час, тобто вона вимушена постійно робити економічний вибір між альтернативами в умовах повної зайнятості для забезпечення повного обсягу виробництва. Під повною зайнятістю розуміється повне використання всіх, без виключення, придатних для цього ресурсів. Під повним обсягом виробництва розуміється ефективний розподіл ресурсів, тобто їх раціональне використання (див. табл.3.1.).

Табл. 3.1.

Альтернативні можливості виробництва в умовах повної зайнятості ресурсів.

Вид продукту	Виробничі альтернативи
	А	В	С	D	E
Холодильники (тис.грн.) Кондиціонери (тис.грн.)	5 0	4 3	2 6	1 7	0 8

Альтернативи А і Е – нереальні крайнощі, тому що суспільство одночасно має потрбу у двох продуктах. Тому реальними виступають альтернативи В, С, D, які свідчать про розподіл ресурсів між виробництвом двох видів продуктів.

Щоб поглибити розуміння альтернативного економічного вибору, розглянемо наведені у попередній таблиці дані в їх графічному зображенні (див. рис. 3.1.)

Холодильники (тис. шт..)

А

B N

C

M D

E

O Кондиціонери (тис. шт.)

Рис. 3.1. Графік виробничих можливостей

Крива АЕ – крива виробничих можливостей, або крива трансформації ресурсів із виробництва одного продукту на інший. Кожна точка на кривій є певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів. При умові повної зайнятості всіх ресурсів збільшення випуску одного виду продукту неможливе без зменшення іншого виду. Точка М, що знаходиться поза кривою, можлива, але не ефективна, бо передбачає неповну зайнятість ресурсів. Точка N – недосяжна при даній кількості ресурсів і при даній техніко-технологічній основі. Обмеженість ресурсів не допускає іншого співвідношення виробництва холодильників і кондиціонерів, розташованого поза кривою виробничих можливостей.