Тема 19. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції..

1. Сутність і структура господарського механізму.

2. Економічна роль і функції держави в ринковій економіці.

3. Форми і методи державного регулювання.

19.1. Сутність і структура господарського механізму.

Господарський механізм – сукупність форм і методів регулювання економічних процесів і суспільних дій економічних суб’єктів на основі знання економічних законів, використання економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.

Сутність господарського механізму проявляється через його функції. До основних з них належать такі:

• реалізація відносин пануючого типу власності;

• поєднання і взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин в економічній системі;

• узгодження й забезпечення руху економічних інтересів;

• створення умов для розв’язання суперечностей;

• формування „поля” взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів.

Реалізація цих функцій в економічній практиці відбувається на основі таких основних принципів формування і функціонування господарського механізму:ефективність; збалансованість; системність; соціальна спрямованість.

Структура господарського механізму складається з наступних структурно-функціональних підсистем:

Підсистема планування – включає прогнозування; довгострокове, середньострокове і поточне планування; директивне й індикативне планування тощо.

Підсистема стимулювання – економічні важелі і стимули економічної діяльності, прискорення науково-технічного прогресу, кредитно-фінансову систему.

Підсистема організації – форми організації і управління виробництвом з відповідною регламентацією прав і обов’язків економічних суб’єктів.

Підсистема регулювання – сукупність способів, засобів, форм і методів впливу держави на процеси соціально-економічного розвитку.

19.2. Економічна роль і функції держави в ринковій економіці.

Теорія „невидимої руки” А. Сміта, за якою ринок спрямовує економіку до ефективності, не спрацювала, і це зрозуміло, бо ідеального ринку в природі не існує. Навіть у країнах зі сталими ринковими відносинами ринок неодноразово демонстрував, що він не є бездоганним механізмом регулювання економічної діяльності (фіаско ринку), з огляду на наступні причини:

• ринок нездатний протистояти монополістичним тенденціям, які обмежують вільну конкуренцію;

• ринок не заінтересований у виробництві суспільних благ (товарів і послуг), неконкурентних і непривабливих для приватного власника;

• ринковий механізм є непридатним для запобігання забрудненню навколишнього середовища, для контролю за виробництвом екологічно чистих товарів;

• ринок не в змозі забезпечувати соціальні гарантії, нейтралізувати надмірну диференціацію в розподілі ресурсів і доходів;

• ринковий механізм породжує неповну і недосконалу інформацію, яка підриває здатність суб’єктів ринкових відносин до прийняття оптимальних рішень.

Для розв’язання проблем, з якими не можна впоратися за допомогою виключно ринкових інструментів, потрібне втручання держави, яка повинна:

• створювати правове поле для вільного розвитку суб’єктів господарювання і контролювати дотримання ними законодавчих норм;

• забезпечувати умови для здорової конкуренції і регулювати ціни на певні види суспільного продукту;

• забезпечувати надходження на ринок необхідного набору товарів та послуг шляхом заповнення економічних ніш у виробництвах, які є неприбутковими, а тому непривабливими для приватного сектора (суспільні блага);

• запроваджувати нормативи й обмеження для суб’єктів підприємницької діяльності, щоб забезпечити охорону навколишнього середовища;

• забезпечувати зайнятість, справедливість у розподілі ресурсів і доходів, інші соціальні гарантії;

• через свої інститути надавати суспільству повну і надійну інформацію;

• допомагати господарюючим суб’єктам адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури, створюючи сприятливі умови для активізації їх виробничої діяльності.