16.3. Сутність розподілу і перерозподілу національного доходу. Формування доходів населення.
Розподіл є ланкою взаємозв’язку між виробництвом і споживанням. Те, що для власників факторів виробництва є доходом, для покупців є витратами.
Дохід – грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя (фізична особа, домогосподарство, підприємництво, держава). Номінальний дохід – загальна сума доходу в цінах поточного періоду. Реальний дохід – кількість споживчих благ, які можливо придбати згідно номінального доходу.
Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції:
добробуту – забезпечують певний рівень життя населення;
мотиваційну – сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових стимулів;
соціальну – формують відповідну якість життя, що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соціальні гарантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав людини, природно-кліматичні умови і стан навколишнього середовища, наявність вільного часу й можливість його ефективного використання, а також суб’єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності.
Існують 3 основних моделі розподілу і перерозподілу національного доходу.
Перша модель – три факторна (епоха вільної конкуренції, французький економіст Ж. Б. Сей).
земля
праця
капітал
фактори
доходи
зарплата
рента
прибуток
З розвитком ринкової економіки, коли поступово здійснилось відокремлення функції власності на капітал від функції управління ним, на зміну три факторній моделі економіки прийшла друга модель – чотири факторна (А. Маршалл)
фактори
земля
праця
капітал
підприємництво
доходи
рента
зарплата
процент
прибуток
Після другої світової війни відчутно проявилось одержавлення економіки та розподілу національного доходу. Держава почала активно впливати на весь відтворювальний процес економіки. Роль держави перетворилась у фактор виробництва. Здійснюється перехід до наступної моделі, третьої, п’ятифакторної.
фактори
земля
праця
капітал
підприємництво
держава
доходи
рента
зарплата
процент
прибуток
трансферти
Сучасну економіку можна уявити як п’ятифакторну модель. Держава все більше бере на себе функції регулювання економіки: соціальний захист населення, структурні зміни, забезпечення збалансованого розвитку, вирішення екологічних проблем та ін..
На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників:
закони, що регулюють розвиток продуктивних сил;
економічні закони функціонування ринку;
економічна роль держави.
Оптимальність розподілу та використання факторів виробництва залежить від органічного поєднання дії означених трьох чинників.