1.4. Економічні закони і категорії.

Економічний закон – це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність між явищами і процесами економічного життя. Вони, як і закони природи, мають об’єктивний характер, тобто не залежать від волі, свідомості, бажання людей. Водночас – це закони економічної діяльності людей, і поза нею вони не існують.

Економічним законам притаманні такі особливості: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, яка часто опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які навіть можуть не раз протидіяти „природно-історичному” розвитку суспільного виробництва. Тому ці закони не так безумовні, як закони природи. Вони виявляються як панівні тенденції економічного розвитку.

Економічні закони тісно між собою пов’язані і створюють систему законів (Рис. 1.3.)

Рис. 1.3. Система економічних законів

У використанні економічних законів не слід допускати ні фетишизму (від фр. „fetichizm” – обожнювання законів), ні волюнтаризму (від лат. „voluntas” – воля, ігнорування об’єктивних законів).

Економічні категорії – абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів (наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.).

Економічні закони і категорії мають історичний характер. Це означає, що одні відходять у минуле разом з відносинами, явищами, які вони відображають, а інші розвиваються, збагачуються в міру поглибленого теоретичного пізнання економічної дійсності. Наприклад, категорія „гроші” значно збагатилась і якісно змінилась із появою паперових замінників металевих грошей, а в подальшому – кредитних, „електронних” грошей.

1.5. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.

В процесі становлення і розвитку політичної економії як науки сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.

Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через вивчення економічних законів та категорій, сприяє формуванню наукового економічного мислення.

Практична функція зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Економічна політика – це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Між економічною теорією і практикою існує тісний взаємозв’язок (рис.1.4.).

Рис. 1.4. Взаємозв’язок економічної теорії і господарської практики.

Методологічна функція – політична економія є теоретичною основою цілої системи конкретно – економічних (прикладних) наук: галузевих (економіка промисловості, будівництва, сільського господарства, торгівлі, транспорту тощо); функціональних (фінанси, кредит, аналіз господарської діяльності, маркетинг, менеджмент та ін.); спеціальних (мікроекономіка, макроекономіка); інформаційно-аналітичних (статистика, логістика, економетрія); міжгалузевих (демографія, історія економічних вчень, економічна географія).

Прогностична функція виявляється у розробці наукових основ перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому (розробка довгострокових програм). Наявність цієї функції поділяє політекономію на позитивну і нормативну. Позитивна розкриває реальну економічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є? Нормативна розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи та відповідає на запитання: як повинно бути?

Виховна функція – полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, що дає їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

Контрольні запитання і завдання до самостійної роботи.

1. Назвіть основні напрями розвитку політекономії з періоду її виникнення до сьогодення.

2. Зробіть порівняльний аналіз підходів до механізму функціонування ринкових відносин неокласиків та кейнсіанців.

3. Дайте визначення предмета політекономії та охарактеризуйте еволюцію його трактування.

4. Визначте основні причини множинності економічних напрямів та шкіл.

5. Назвіть коло проблем, які вивчають політекономія, мікро- і макроекономіка.

6. Чим відрізняються економічні категорії від економічних законів?

7. Чому, на вашу думку, необхідно вивчати курс політичної економії?

8. Які ви знаєте методи пізнання економічних процесів? Охарактеризуйте основні їх види.

9. Яке практичне значення має політична економія?

10. За яких умов забезпечується наукова обґрунтованість економічної політики держави?

Тестові завдання.

Тест 1. Політична економія як наука розпочала свій розвиток із виникненням такого напряму як:

1. Маржиналізм.

2. Марксизм.

3. Класична політична економія.

4. Меркантилізм.

Тест 2. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу процес виробництва, а не сферу обігу?

1. Класична політична економія.

2. Меркантилізм.

3. Фізіократизм.

4. Маржиналізм.

Тест 3. Яке визначення найбільш точно передає суть предмета політичної економії?

1. Наука про суспільство на різних стадіях його розвитку.

2. Наука про економічні відносини людей з приводу раціонального використання обмежених ресурсів для найбільш повного задоволення своїх потреб.

3. Наука про управління підприємствами для досягнення максимальної ефективності їх функціонування.

4. Наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціально-економічних проблем.

Тест 4. Поняття „економіка” в сучасних умовах стосується:

1. Народного господарства певної країни чи групи країн.

2. Сфери господарської діяльності людини.

3. Економічної науки, що вивчає різноманітні явища та процеси, які відбуваються у суспільстві.

4. Усього вище переліченого.

Тест 5. Політична економія не передбачає виконання:

1. Пізнавальної функції.

2. Контрольної функції.

3. Методологічної функції.

4. Практичної функції.

Тест 6. Практична функція політичної економії зводиться до:

1. Збагачення знань та розширення наукового світогляду людей.

2. Примноження інтелектуального потенціалу суспільства.

3. Розкриття базових понять, категорій, економічних законів.

4. Наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Тест 7. Яку з названих функцій не можна безпосередньо вважати функцією політичної економії?

1. Пізнавальну.

2. Політичну.

3. Методологічну.

4. Практичну.

Тест 8. До спеціальних методів вивчення політичної економії відноситься:

1. Метод наукової абстракції.

2. Діалектичний метод.

3. Метод аналізу та синтезу.

4. Метод індукції та дедукції.

Тест 9. У чому сутність методу абстракції?

1. В розчленуванні цілого на окремі елементи і дослідженні кожного з них окремо.

2. В логічному висновку про ціле на основі окремих фактів.

3. У відмові від поверхневих, несуттєвих сторін явища і зосередженні на з’ясуванні внутрішніх, суттєвих зв’язків.

4. Висунення гіпотези і перевірка її на практиці.

Тест 10. Яке визначення характеризує метод дедукції?

1. Перехід від узагальнення до поодиноких фактів.

2. Висунення гіпотези і перевірка її на практиці.

3. Аналіз фактів та їх узагальнення.

4. Збір фактичного матеріалу.

Тест 11. В якому з положень неправильно названа структура методу економічної теорії?

1. Ці філософські та загальнонаукові принципи.

2. Це закони та категорії діалектики.

3. Це поняття та категорії моралі, етики, психології.

4. Це закони і категорії політичної економії.

Тест 12. Економічні закони відображають:

1. Взаємодію сил природи.

2. Істотні, стійкі, внутрішні причинно-наслідкові зв’язки і залежності реальних економічних явищ і процесів.

3. Відношення людей до сил природи.

4. Суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Тест 13. Економічні категорії – це:

1. Методи регулювання економічних процесів.

2. Норми господарської поведінки людей.

3. Логічні поняття, які в узагальненому вигляді відображають сутність окремих економічних явищ.

4. Економічні стосунки суб’єктів господарської діяльності.

Тест 14. Економічні закони мають об’єктивний характер, тому що:

1. Не залежать від волі та свідомості людей.

2. Функціонують у всіх економічних системах.

3. Люди ставляться до них байдуже.

4. Діють у процесі господарської діяльності.

Тест 15. Економічна політика – це:

1. Політика екологічної безпеки країни..

2. Здатність до прийняття господарських рішень.

3. Здатність керувати економічними процесами.

4. Цілеспрямована система погоджених і пов’язаних між собою найближчих і довгострокових заходів держави щодо розвитку економіки країни.