Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ПОЛІТЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.83 Mб
Скачать

Тема 11. Витрати виробництва і прибуток.

  1. 11.1 Витрати виробництва: сутність і класифікація.

  2. 11.2 Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.

  3. 11.3 Норма і маса прибутку. Максимізація прибутку.

11.1 Витрати виробництва: сутність і класифікація.

Витрати виробництва – вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.

Поняття витрат в економічній науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості альтернативного використання їх. У зв’язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових та транспортних послуг, тощо).

Внутрішні (неявні, або імпліцитні) витрати – витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Неявні витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів. Сучасна економічна наука відносить до внутрішніх витрат нормальний прибуток – мінімальну плату, необхідну для утримання підприємця в певній сфері бізнесу.

Виокремлення явних та неявних витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми. Бухгалтерський підхід передбачає врахування зовнішніх (явних) витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунку чи накладної. Ці витрати відображаються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськими витратами. Економічний підхід передбачає врахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов’язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів. Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Альтернативна вартість (вартість втрачених можливостей, втрачена вигода) – вартість найкращої альтернативної можливості виробництва при порівняльному ступені ризику. Виходячи з викладеного вище економічні витрати – це сума зовнішніх і внутрішніх витрат, включаючи в останні нормальний прибуток підприємства.

Залежно від строку, впродовж якого можлива зміна економічних ресурсів, залучених фірмою до виробництва певного виду продукції, розрізняють:

    • витрати фірми в довгостроковому періоді (часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів);

    • витрати фірми в короткостроковому періоді (часовому інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним).

Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні.

Постійні витрати – мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва (затрати на утримання будівель, адміністративного персоналу, орендна плата, тощо).

Змінні витрати безпосередньо пов’язані зі зміною обсягів виробництва (затрати на сировину, електроенергію, оплату праці(відробну) робітників, тощо).

Сукупні витрати – сума постійних і змінних витрат.

Середні витрати – середня величина витрат на виробництво одиниці продукції.

Граничні витрати – приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції.

З витратами виробництва пов’язана категорія собівартість продукції грошовий вираз поточних витрат на виробництво та реалізацію продукції. Собівартість розраховують як виробничу (сукупність витрат на виробництво) та як повну (вміщує виробничу собівартість, а також витрати на реалізацію продукції).