6.2. Структура і інфраструктура ринку.

Структура ринку – це внутрішня будова, порядок розташування окремих його елементів. Структура ринку по своїй суті дуже складна, оскільки її можна класифікувати за чисельними критеріями. Найважливішими серед них є такі:

1. За об’єктами – ринок товарів народного споживання (споживчий ринок); ринок робочої сили (ринок праці), ринок засобів виробництва (ринок капіталу), ринок цінних паперів (фондовий ринок); ринок валюти; ринок інтелектуальної власності та ін..

2. За географічним положенням – місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок.

3. За галузями виробництва – автомобільний, ринок металів та ін..

4. За характером продажу – оптовий ринок; роздрібний ринок; змішаний ринок.

5. За ступенем зрілості – нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок.

6. За ступенем обмеженості конкуренції – ринок досконалої конкуренції (вільний ринок); ринок недосконалої конкуренції (ринок абсолютної монополії, олігополістичний ринок, ринок монополістичної конкуренції).

7. За відповідністю чинному законодавству – легальний ринок; тіньовий ринок.

Всі елементи ринку взаємодіють як частини єдиної системи, органічно взаємопов’язані один з одним.

Інфраструктура ринку – це сукупність різних установ та інститутів, що забезпечують успішне функціонування усієї ринкової системи. Ринкова інфраструктура складається з чотирьох підсистем: організаційно-технічної (товарні біржі, торговельно-промислові палати, сервісні центри, аукціони, ярмарки, ріелторські фірми та ін..); фінансово-кредитної (банки, фондові біржі, валютні біржі, страхові компанії, інвестиційні, пенсійні фонди, ломбарди); державно-регуляторної (законодавча система, система оподаткування, митна система, система аудиту та ін..); науково-дослідної та інформаційного забезпечення (науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем, консалтингові компанії, рекламні агентства, юридичні контори та ін.).

Інфраструктура виконує наступні функції:

• правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів у державних та інших структурах;

• страховий захист підприємницької діяльності;

• забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств;

• створення умов для ділових контактів підприємців;

• регулювання руху робочої сили;

• здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.

6.3. Ринкова рівновага і ринкова ціна.

В умовах ринку бажання споживача отримати певний продукт трансформується в нове поняття – попит. Попит – це платоспроможна потреба людини, забезпечене грошима бажання придбати товар в даний момент часу. Найважливішим фактором, який впливає на величину попиту, є ціна. Зворотна залежність між ціною товару й величиною попиту на цей товар називається законом попиту.

Крім ціни, яка визначає величину попиту, є ряд факторів, під впливом яких попит змінюється. Ці фактори в економічній літературі називають неціновими факторами. До них належать: - доходи населення та накопичені ним кошти; - кількість покупців; - смаки і переваги споживачів; - очікування споживачів; - мода, реклама; - ціни на товари, які взаємозамінюють або взаємодоповнюють один одного.

Пропозиція на ринку – це кількість товарів, які представлені на ринку для продажу при певному рівні ціни. Закон пропозиції – чим вища ціна на товар, тим більше товару буде вироблено й запропоновано на ринку. На пропозицію також впливають і нецінові фактори: - ціни на ресурси (заробітна плата, вартість сировини, енергії, матеріалів, обладнання), які визначають витрати виробника; - податки на дотації з боку держави; - кількість виробників на ринку, очікування різних виробників тощо.

Взаємодія попиту та пропозиції Табл. 5.1

Ціна за одиницю товару (грн..)	Попит (один. товару)	Пропозиція (один. товару)	Перевищення попиту (+) пропозиції (-)
1 2 3 4 5	10 000 7 000 4 250 2 500 1 250	500 3 000 4 250 5 000 5 500	+9 500 (дефіцит) +4 000 (дефіцит) 0 -2 500 (надлишок) -4 250 (надлишок)

надлишок

Пр

(крива пропозиції)

R

дефіцит

Ціна

Кількість товарів

П

(крива попиту)

Рис. 6.1. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою. На графіку рівновага зображена точкою R, де перетинаються крива попиту (П) і пропозиції (Пр). Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна – 3грн, та рівноважний обсяг попиту і пропозиції – 4.250 один. Якщо ціна підніметься вище рівноважного рівня, то обсяг попиту зменшиться, а пропозиція зросте. Утвориться надлишок запропонованих товарів. Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня, то попит зросте, а пропозиція зменшиться. Утвориться дефіцит товарів на ринку.

Ціна рівноваги – не просто ціна,в якій урівноважуються купівля і продаж. Ця рівність має місце завжди, адже не можна купити більше, ніж можуть продати, і навпаки, продати більше, ніж можуть купити. Тому ціну рівноваги називають ринковою ціною.