3. Показники нормального клінічного стану тварин

	Температура, С°	Кількість ударів пульсу за 1 хв.	Кількість дихальних рухів за 1 хв.
велика рогата худоба	38,5-39,5	40-80	10-30
вівці та кози	38,5-40,0	60-85	12-30
свині	38,0-40,0	60-80	15-20
коні	37,5-38,5	24-42	8-16

У інших видів тварин та птиці нормальна температура тіла така (°С): курка – 40,5-42,0; качка – 41,0-43,0; гусак – 40,0-41,0; індик – 40,0-41,5; голуб – 41,0-44,0; кролі – 38,5-39,5; осел – 37,5-38,5; північний олень – 37,6-38,6; верблюд – 36,0-38,6; буйвол – 37,0-38,5; мул – 38,0-39,0; собака – 37,5-39,0; кішка – 38,0-39,5; песець – 39,4-41,1; лисиця – 38,7-40,7; єнот – 37,1-39,1; бобер – 36,8-38,0; морська свинка – 37,5-39,5; норка – 39,5-40,5; нутрія – 37,0-38,0.

Відхилення від норми зазначених показників свідчить про порушення життєвих функцій організму та захворювання.

Після приймання поголів’я розміщують у цех передзабійного утримання – це приміщення, де воно перебуває під час передзабійної витримки. Передзабійна голодна витримка тварин повинна бути такої тривалості, щоб максимально опорожнити шлунково-кишковий тракт, але щоб тварини не втратили живу масу. Для великої рогатої худоби, коней і овець (кіз) вона повинна складати не більше 24 год., свиней – 12, телят – 6, птиці та кроликів – 14-18 після приймання їх на м’ясокомбінаті. При відсутності постійного водопою тварин напувають зимою – 2, а літом 3 рази на добу. Припиняють подачу води за 3-4 години до забою тварин.

Контрольні питання.

1. Назвіть перелік документів, які оформляються перед відправкою забійних тварин на м’ясопереробні підприємства?

2. Викладіть правила перевезення тварин до м’ясопереробних підприємств?

3. Які ви знаєте види транспорту для доставки забійних тварин?

4. Ветеринарно-санітарна обробка транспортних засобів?

5. Які показники нормального клінічного стану тварин?

6. Що таке передзабійка голодна витримка?

Література.

1. Береза И.Г. Режим предубойного содержания свиней. – Свиноводство, 1983, №2, с. 23-24.

2. Грачев А.Д., Сокрут В.И. и др. Справочник животновода-любителя. – Днепропетровск: Проминь, 1982. – 207 с.

3. Никитин Б.И. Переработка птицы и кроликов. – М.: Пищевая промышленность. 1975. – 240 с.

4. Тимченко О.Г., Козир В.С., Олійник С.О. Якість шкіряної сировини бичків різних порід. – Каталог тварин сірої української породи великої рогатої худоби. – К.: Урожай, 1986. – 252 с.

5. Фомичев Ю.П., Левантин Д.Л. Предубойные стрессы и качество говядины. – М.: Россельхозиздат, 1981. – 166 с.

4. Реалізація тварин за живою масою

М’ясопереробне підприємство приймає доставлене поголів’я тільки при наявності заповнених належним чином всіх відповідних супроводжуючих документів встановленого зразку. Часом доставки партії вважається прибуття останнього автомобіля, на який була виписана товарно-транспортна накладна.

При здачі великої рогатої худоби роблять скидку живої маси на вміст шлунково-кишкового тракту – каниги. Скидка зменшується на 0,5% за кожну годину затримки приймання понад 2 години. Крім скидки на вміст шлунково-кишкового тракту, при здачі тільних корів (супоросних свиноматок) роблять додаткову скидку 10% живої маси, а якщо вони з «навалом», то скидку збільшують на 1%.

Тваринам, які проявляють ознаки втомленості, дають відпочити не менше 48 годин при нормальній годівлі і напуванні. Всі витрати проводяться за рахунок здавача – власника тварин. Забороняється вивід та вивіз тварин, які надійшли на забій з м’ясокомбінату.

При виявленні в партії хворих чи підозрілих на захворювання тварин, все поголів’я негайно направляють для забою на санбойню (партія – це окрема кількість тварин одного виду, статі, віку, вгодованості, які оформлені одним ветеринарним свідоцтвом і товарно-транспортною накладною і призначені для одночасного здавання-прийому).

У випадку втрати бірок на вухах при транспортуванні, м’ясокомбінат повинен додатково біркувати тварин. Всі непорозуміння при прийомці-здачі поголів’я вирішуються комісійно (вік, втрата ваги, заниження вгодованості, «навал» – дуже забруднений шкіряний покрив, пороки шкіряного покриву та ін.).

На практиці при здачі-прийомі поголів’я найчастіше непогодження між здавачем і приймачем виникають при визначенні вгодованості тварин. Справа в тім, що при цьому домінує суб’єктивний фактор: здавач доводить, що поголів’я вгодоване, бо за це він одержить вищу ціну за 1 кг живої маси, а приймач не погоджуючись намагається довести «своє», щоб заплатити менше.

На вгодованість тварин є ДСТУ, які затверджені, але, на жаль, вони дають можливість дещо по різному трактувати вимоги кожної сторони. Хоча досвідчені фахівці можуть і повинні об’єктивно оцінювати вгодованість кожної породи та статево-вікової групи тварин різних видів.

Породи великої рогатої худоби розподіляються на молочні, м’ясні і комбіновані: молочно-м’ясні та м’ясо-молочні.

Сьогодні понад 95% всієї яловичини одержують за рахунок молочних порід: червона степова, українська чорно-ряба, голштинська, українська червона молочна, українська червоно-ряба молочна та інші. Тварини молочного напрямку продуктивності мають дещо подовжений і відносно більш щільний тулуб, м’язи розвинуті недостатньо, голова подовжена, шия тонка з дрібними складками, груди глибокі, довгі, живіт великий з добре розвинутим травним апаратом, шкура тонка і еластична, вим’я добре розвинуто.

М’ясні породи відрізняються скоростиглістю, добре розвинутими м’язами і жировою тканиною. Голова коротка з широкою короткою і м’ясистою шиєю, спина рівна, широка, лінії живота і спини майже паралельні. Задня частина тулуба широка, добре виповнена м’язами. Стегна низькі і широкі, ноги короткі, товста шкура, покрита густою шерстю.

Комбіновані породи виведені шляхом схрещування місцевих порід з класичними молочними, або м’ясними породами. В них поєднуються ознаки молочного і м’ясного напрямків продуктивності. У будові їх тіла домінують ознаки якогось одного напрямку і м’ясного або молочного. Найбільш поширені симентальська, лебединська, швицька, бура карпатська та ін.).

Свині займають велику питому вагу (40-45%) у загальному обсязі тваринної сировини. Для них характерна скоростиглість (100 кг у 180 дн.), багатоплідність (10-11 поросят за опорос і 2 опороси за рік) і висока енергія росту (до 800 г/добу). По живій масі свиней ділять на три групи: крупні (200-500 кг), середні (120-200 кг) і дрібні (40-120 кг). В Україні розводять понад 20 порід м’ясного, м’ясо-сального, сального і беконного напрямку продуктивності. В більшості господарств розводять велику білу породу: жива маса кнурів 380-550 кг, свиноматок 280-360 кг. Крім того, вирощують поголів’я інших порід: ландрас, дюрок, гемпшир, українська м’ясна, полтавська м’ясна, миргородська, українська степова (біла і чорна) та ін.

Вівці за господарськими признаками (яку продукцію від них одержують) ділять на тонкорунні, м’ясні, м’ясо-сальні (курдючні), овчинні, смушково-молочні, м’ясо-вовно-молочні. В Україні найбільше тонкорунних (головний продукт від них тонка вовна), небагато смушкових (сокольська) і м’ясо-вовнових. Починає розвиватися м’ясне вівчарство: олібс, ромні – марш, лінкольн.

Доросла худоба (крім бугаїв) ділиться на дві категорії вгодованості:

• перша: м’язи розвинуті задовільно, форма тулуба дещо кутаста, лопатки слабо виділяються, стегна трохи підтягнуті, остисті відростки спинних і поперекових хребців, сідничні пагорби та маклаки виступають не різко. Підшкірний жир прощупується на сідничних пагорбах та біля основи хвоста, щуп виповнений слабо. У волів мошонка наповнена жиром, на дотик м’яка;

• друга: м’язи розвинуті менш задовільно, форма тулуба кутаста, лопатки помітно виділяються, стегна плоскі, підтягнуті, остисті відростки хребців, маклаки та сідничні пагорби помітно виступають, а відкладання жиру можуть бути у вигляді невеликих ділянок на сідничних пагорбах і маклаках. У волів мошонка зморщена, підтягнута, без жирових відкладань.

Бугаї:

• перша категорія: форма тулуба округла, м’язи добре розвинуті, груди, спина, поперек і круп досить широкі, кістки скелету не виступають, стегна і лопатки наповнені;

• друга категорія: форми тулуба дещо кутасті, м’язи розвинуті задовільно, кістки скелету дещо виступають, груди, спина, поперек і круп не широкі, стегна і лопатки трохи підтягнуті.

Корови-первістки живою масою більше 350 кг:

• перша категорія: форми тулуба округлі, м’язи розвинуті добре, лопатки, поперек, круги і стегна наповнені, остисті відростки хребців, сідничні пагорби і маклаки трохи виступають, жирові відкладення прощупуються у основи хвоcта;

• друга категорія: форма тулуба недостатньо округла, м’язи розвинуті задовільно, холка, остисті відростки спинних та поперекових хребців, сідничні пагорби, маклаки виступають, підшкірний жир не прощупується.

Молодняк забійної худоби, в залежності від віку і маси ділять на 4 класи: відбірний – 450 кг і більше, перший – 400-450 кг, другий – 350-400 кг, третій – 300-350 кг.

Молодняк відбірного, першого і другого класу відносять до 1 категорії вгодованості. У молодняка третього класу передбачено дві категорії:

• перша: форми тулуба округлі, м’язи розвинуті добре, лопатки, поперек, зад і стегна наповнені, остисті відростки хребців, сідничні пагорби і маклаки дещо виступають, жирові відкладенні прощупуються біля основи хвоста.

• друга: форми тулуба недостатньо округлі, м’язи розвинуті задовільно, холка, остисті відростки спинних і поперекових хребців, сідничні пагорби, маклаки виступають, підшкірний жир не прощупується.

Телята теж підрозділяються на 2 категорії вгодованості:

• перша (молочники): жива маса не менше 30 кг, м’язи розвинуті задовільно, остисті відростки хребців не виступають, шкіряний покрив гладкий, слизові оболонки повік, очей білі або з легким рожевим відтінком, губи і піднебіння білі або жовтуваті;

• друга (ті, що одержували підкормку): м’язи розвинуті менш задовільно, остисті відростки хребців трохи виступають, слизові оболонки вій, губ, десен, піднебіння мають ледве червоний відтінок.

Велика рогата худоба, яка не задовольняє вимогам нижче середньої вгодованості і другій категорії, відноситься до худих.

Схематично ці вимоги можна викласти у таблиці: