Тест «Кодування»

(О. Венгер, Г. Цукерман)

Мета. Дослідження уваги і темпу діяльності.

Обладнання. Матеріалом слугує аркуш з фігурками, у кожній з яких дитина повинна намалювати певний символ, і олівець.

Тест провадиться із фіксацією часу, тому потрібен секундомір. Він може бути розмножений психологом самостійно з дотриманням масштабу. У верхній частині аркуша показано, який символ має бути намальований у кожній із фігур. Наступний, скорочений рядок — тренувальний. Далі йдуть тестові рядки.

Інструкція. «Тут намальовано різні фігури. Усередині кожної з них треба поставити свій значок. Вгорі показано, якій фігурі відповідає певний значок (експериментатор указує на верхню частину аркуша). Намалюй потрібні значки усередині рамки (психолог указує на тренувальний рядок)».

Якщо під час тренування дитина припускається помилок, то психолог указує на них і пропонує їх виправити. Після того як тренувальні фігури заповнені, психолог каже: «Тепер постав потрібні значки у фігурах, що залишилися. Починай з першої фігури та просувайся далі, не пропускаючи жодної».

Оцінювання результатів

Основній показник — кількість фігур, що їх правильно марковано за 2 хвилині.

Другий показник, який варто враховувати — кількість помилок.

Кількість правильно маркованих фігур

Середнє значення кількості правильно маркованих фігур та нижню межу норми наведено у таблиці.

Вік	6 років	7 років
Середнє значення	24	29
Нижня межа норми	12	19

Кількість помилок

За відсутності порушень уважності неправильно маркованих фігур або взагалі немає, або їх кількість незначна (не більш як 2—3).

Велика кількість помилок за низького темпу діяльності — показник або серйозних порушень уважності, або ж надто низької мотивації. Поряд із цим велика кількість помилок може свідчить про загальну затримку психічного розвитку.

Велика кількість помилок за високого темпу діяльності — показник спрямованості на швидкість роботи на шкоду її якості. Така спрямованість є типовою для імпульсивних дітей з низьким рівнем самоконтролю.

Велика кількість помилок у поєднанні з високим темпом діяльності — найбільш характерна ознака порушень уважності як такої(погана концентрація уваги).

Методика «Знайди квадрат»

Мета. Оцінити зорове диференційоване сприйняття дитини.

Обладнання. Рисунок із зображенням 10 чотирикутників, серед яких 5 однакових квадратів, і 5 чотирикутників, що майже не відрізняються від квадратів — мають або трохи різні довжини сторін, або непрямі кути, або те й те одночасно.

Інструкція.«Поглянь уважно на цей малюнок, знайди й покажи всі однакові фігури (квадрати)».

Інтерпретування результатів

Рівні розвитку:

Низький — менше 3.

Середній — 3.

Добрий — 4.

Високий — 5.

Розвиток пам’яті

Мета. Визначення типу пам'яті і недостатньої розвиненості будь-якого її різновиду (слухового, зорового чи моторного) можна здійснювати на основі порівняння результатів запам'ятовування дитиною інформації, котра їй надається в розрахунку на сприйняття переважно через один із аналізаторів.

Наприклад, якщо дитина з нормальним слухом дуже погано розказує казку, яку їй прочитали, і значно краще переказує прочитане самостійно, то це, як правило, свідчить про те, що дитині притаманний зоровий тип пам'яті, а слухове сприйняття є додатковим способом отримання інформації.

Можна також скористатися основними ознаками різних типів модальності, які подано в таблиці «Визначення провідної модальності» (за В.В. Авдєєвим).

Таблиця

Ознаки	Візуальна модальність	Аудіальна модальність	Кінестетична модальність
Жести	На рівні плечей	На рівні грудей	На рівні живота
Дихання	Верхнє (ключичне)	Середнє (міжреберне)	Нижнє (діафрагмальне)
Голос	Високий		Низький
Спрямування очей у момент пригадування	Угору		Донизу
Ключові (найчастіше вживані під час переказу, опису тощо) слова	Дивиться, уявляти, бачити		Відчувати, почувати

Для визначення обсягу слухової пам'яті найчастіше використовується методика запам'ятовування 10 слів, запропонована О.Р. Лурія. Щоправда, у практиці роботи шкільних психологів вона зазвичай використовується в урізаному вигляді, бо її повна форма більше призначена не стільки для виявлення рівня розвитку пам'яті, скільки для діагностування глибинної патології слухового запам'ятовування.