12.4. Екологічний аудит і маркетинг

Для встановлення екологічного стану підприємства, виконання вимог природоохоронних законодавчих актів або міжнародних стандартів та розробки заходів щодо проведення виробничої діяльності підприємства відповідно до цих вимог проводять екологічне обстеження, тобто екологічний аудит. Це інструмент управління, який системно охоплює всі питання екологічної оцінки діяльності підприємства, удосконалення системи регулювання впливу на довкілля та його інвестиційної привабливості. Екологічний аудит має такі основні особливості: незалежність, конфіденційність, об’єктивність, системність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям, що визначаються замовником при укладанні договору на проведення аудиту. Згідно з міжнародними стандартами екологічний аудит є складовою частиною екологічного менеджменту.

Екоаудит організується з ініціативи керівника або господаря об’єкта і має характер екологічного самоконтролю. Його здійснюють незалежно від державної екологічної експертизи. Для проведення екоаудиту залучають спеціалізовані аудиторські організації, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Сфера дії екоаудиту – це система екоменеджменту підприємства, його виробничі площі та прилегла територія на відстані 5 км по периметру, основні й допоміжні технологічні процеси, будівлі та обладнання.

Проведення екоаудиту є обов’язковим:

1) у процесі приватизації виробництва;

2) при екологічному страхуванні;

3) при формуванні планів природоохоронних заходів;

4) при наданні підприємствам фінансової допомоги з екологічних фондів;

5) при зверненні підприємства з заявою на отримання “зеленої мітки” – знака високого екологічного стандарту продукції.

Висновки екоаудиту є основою для розроблення перспективних екологічних проблем, планів природоохоронних заходів та формування напрямів екологічної політики.

Слід визначити завдання екологічного маркетингу, який охоплює управлінські функції у складі загальної системи менеджменту підприємства. До основних функцій екологічного маркетингу у сфері природокористування належать:

- освоєння природних ресурсів;

- встановлення платежів і цін на товари та послуги екологічного призначення для отримання прибутку суб’єктами природокористування;

- розвиток всебічних форм торгівлі товарами та послугами екологічного призначення;

- поділ ринків збуту товарів і послуг екологічного призначення відповідно до природно-географічних територій, регіонів та окремих зон;

- залучення до екологічного ринку іноземних інвесторів;

- освоєння природних ресурсів і створення на їх основі конкурентно спроможної на світовому ринку продукції екологічного призначення;

- мобілізація механізмів трансформації екологічних потреб потенційних покупців на екологічному ринку в ефективний попит на товари і послуги екологічного призначення.

Для виконання цих функцій необхідно дослідити реальні потреби споживачів природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення; ринок та його можливості, прогнозування ринкового попиту і ємкості у сфері природокористування та охорони природи; розробити стратегію екологічного маркетингу природокористування, відповідні програми і заходи та маркетингові плани їх реалізації.