- •Екологія. Вступ до фаху Конспект лекцій
- •Мета і задачі курсу, програмні і кваліфікаційні вимоги до спеціаліста
- •2. Загальні питання екології
- •2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2. Структура екосистем і основні задачі сучасної екології
- •2.3. Співвідношення деяких основних понять в природоохоронній справі
- •2.4. Коротка історія розвитку екології
- •2.5. Проблеми моніторингу
- •3. Модель спеціаліста
- •3.1. Основні терміни і визначення
- •3.2. Загальні вимоги до спеціаліста
- •3.3. Основи багатоступеневої підготовки спеціаліста в вищих навчальних закладах
- •3.4. Практика підготовки еколога
- •4. Елементи основ наукових екологічних досліджень
- •4.1. Основні визначення і поняття
- •4.2. Вибір теми, аналіз і оформлення роботи
- •4.3. Основні напрямки сучасних екологічних досліджень
- •5.2. Державна служба з екології та природних ресурсів України
- •6. Еволюція уявлень про взаємодію суспільства з природою
- •6.1. Етапи взаємодії суспільства і природи
- •7. Географічні, геологічні та педологічні аспекти взаємодії суспільства з природою
- •7.1. Географічне середовище і географічна оболонка землі
- •7.2. Основні завдання геоекології та інженерної геології
- •7.3. Ґрунтознавчі аспекти взаємодії суспільства з природою
- •8. Біологічні аспекти взаємодії суспільства з природою
- •8.1. Багатофункціональне значення у біосфері рослинного світу та проблеми його охорони
- •8.2. Багатофункціональне значення у біосфері тваринного світу
- •9. Метеорологічні та гідрологічні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •9.1. Структура і властивості атмосфери
- •9.2. Проблеми антропогенного впливу на атмосферу
- •9.3. Значення гідросфери для людського суспільства
- •9.4. Негативні наслідки антропогенного впливу на гідросферу
- •9.5. Принципи охорони та раціонального використання водних ресурсів
- •10. Медичні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •10.1. Вплив антропогенних порушень біосфери на здоров’я населення
- •10.2. Головні завдання екології людини
- •11. Технологічні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •11.1. Проблеми техногенного впливу на природу
- •11.2. Предмет, об’єкт та основні завдання техноекології
- •12. Економічні та правові аспекти взаємодії суспільства і природи
- •12.1. Основні принципи і завдання економіки природокористування
- •12.2. Економічні важелі оптимізації природокористування
- •12.3. Правові норми у взаємовідносинах суспільства з природою
- •12.4. Екологічний аудит і маркетинг
- •Список літератури
- •Національний авіаційний університет г.М.Франчук
- •Національного авіаційного університету присвячується
10.2. Головні завдання екології людини
Катастрофічне погіршення якості життєвого середовища, і відповідно до цього зниження рівня здоров’я народонаселення Земної кулі поставили під загрозу не лише подальший розвиток людської цивілізації, а й існування людства взагалі. У зв’язку з цим медичні аспекти гармонізації взаємодії суспільства та природи набирають особливої ваги. Високий рівень здоров’я населення стає основним показником оптимізованої соціоекосистеми, а параметри навколишнього середовища, які забезпечують цей рівень – визначальними критеріями при оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою.
У зв’язку з цим зростає роль гігієни (грец. “гігієнос” – здоровий) – галузі медицини, що вивчає вплив різноманітних факторів середовища на здоров’я людини, її працездатність та довголіття з метою розробки практичних заходів щодо оздоровлення умов життя людини і попередження захворювань.
На основі вивчення факторів впливу навколишнього середовища розробляються науково обгрунтовані гігієнічні нормативи для повітря населених пунктів і виробничих приміщень, для води, продуктів харчування, будівельних матеріалів, предметів одягу, грунту тощо. Гігієнічний норматив – це строго визначений діапазон параметрів фактора середовища, який є оптимальним або принаймні не є небезпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини, людської популяції і майбутніх поколінь.
Регламентуються також і соціальні фактори, які викликають втому людини, знижують функціональні можливості організму і працездатність. До гігієнічних нормативів відносяться гранично допустимі для людського організму концентрації (ГДК) шкідливих домішок у повітрі, воді, грунті, в продуктах харчування [10], гранично допустимі рівні (ГДР) і дози (ГДД) шкідливих фізичних факторів середовища антропогенного походження, зокрема, шуму, вібрацій, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, оптимальний і допустимий склад добового харчового раціону і питної води.
Оскільки людина в реальних умовах відчуває на собі комплексну дію хімічних, фізичних, біологічних факторів навколишнього середовища і це реальне навантаження визначає можливі зміни у стані здоров’я, введене поняття максимально допустиме навантаження (МДН) – це така максимальна інтенсивність дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, яка не виявляє прямого чи побічного впливу на організм людини та її нащадків і не погіршує санітарних умов життя.
З метою підготовки гігієнічних нормативів і санітарних правил та контролю санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності людей в Міністерстві охорони здоров’я створено санітарно-епідеміологічну службу з установами, що носять назву санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), які здійснюють запобіжний і поточний нагляд, вивчають стан населених місць, здійснюють заходи щодо попередження і боротьби з інфекційними, професійними та іншими захворюваннями.
Поточний державний санітарний нагляд полягає у систематичному нагляді за санітарним станом об'єктів в процесі їх експлуатації.
Цілісна система “людський організм і середовище його існування”, в якій істотне значення мають не лише складові елементи, але й їхній взаємозв’язок, характер і динаміка цього зв’язку – об’єкт вивчення екології людини.
Головними завданнями екології людини є:
- вивчення стану здоров’я та соціально-трудового потенціалу популяцій даної генерації;
- дослідження динаміки здоров'я;
- прогноз стану здоров'я майбутніх поколінь;
- вивчення впливу окремих факторів та їх комплексів на здоров’я і життєдіяльність популяцій;
- аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини;
- розробка шляхів підвищення рівня здоров’я та соціально-трудового потенціалу населення;
- прогнозування можливих змін у характеристиках здоров’я людей під впливом довкілля;
- розробка науково обґрунтованих нормативів корекції відповідних компонентів життєдіяльності;
- створення антропоекологічного моніторингу;
- складання медико-географічних карт захворюваності населення і зіставлення їх з картами забрудненості навколишнього середовища;
- визначення науково обґрунтованих значень гранично допустимих навантажень на людський організм.
Вирішення перелічених завдань дозволить забезпечити високий рівень здоров’я населення при достатньо високій якості навколишнього середовища.
