
- •Екологія. Вступ до фаху Конспект лекцій
- •Мета і задачі курсу, програмні і кваліфікаційні вимоги до спеціаліста
- •2. Загальні питання екології
- •2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2. Структура екосистем і основні задачі сучасної екології
- •2.3. Співвідношення деяких основних понять в природоохоронній справі
- •2.4. Коротка історія розвитку екології
- •2.5. Проблеми моніторингу
- •3. Модель спеціаліста
- •3.1. Основні терміни і визначення
- •3.2. Загальні вимоги до спеціаліста
- •3.3. Основи багатоступеневої підготовки спеціаліста в вищих навчальних закладах
- •3.4. Практика підготовки еколога
- •4. Елементи основ наукових екологічних досліджень
- •4.1. Основні визначення і поняття
- •4.2. Вибір теми, аналіз і оформлення роботи
- •4.3. Основні напрямки сучасних екологічних досліджень
- •5.2. Державна служба з екології та природних ресурсів України
- •6. Еволюція уявлень про взаємодію суспільства з природою
- •6.1. Етапи взаємодії суспільства і природи
- •7. Географічні, геологічні та педологічні аспекти взаємодії суспільства з природою
- •7.1. Географічне середовище і географічна оболонка землі
- •7.2. Основні завдання геоекології та інженерної геології
- •7.3. Ґрунтознавчі аспекти взаємодії суспільства з природою
- •8. Біологічні аспекти взаємодії суспільства з природою
- •8.1. Багатофункціональне значення у біосфері рослинного світу та проблеми його охорони
- •8.2. Багатофункціональне значення у біосфері тваринного світу
- •9. Метеорологічні та гідрологічні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •9.1. Структура і властивості атмосфери
- •9.2. Проблеми антропогенного впливу на атмосферу
- •9.3. Значення гідросфери для людського суспільства
- •9.4. Негативні наслідки антропогенного впливу на гідросферу
- •9.5. Принципи охорони та раціонального використання водних ресурсів
- •10. Медичні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •10.1. Вплив антропогенних порушень біосфери на здоров’я населення
- •10.2. Головні завдання екології людини
- •11. Технологічні аспекти взаємодії суспільства і природи
- •11.1. Проблеми техногенного впливу на природу
- •11.2. Предмет, об’єкт та основні завдання техноекології
- •12. Економічні та правові аспекти взаємодії суспільства і природи
- •12.1. Основні принципи і завдання економіки природокористування
- •12.2. Економічні важелі оптимізації природокористування
- •12.3. Правові норми у взаємовідносинах суспільства з природою
- •12.4. Екологічний аудит і маркетинг
- •Список літератури
- •Національний авіаційний університет г.М.Франчук
- •Національного авіаційного університету присвячується
9.2. Проблеми антропогенного впливу на атмосферу
Атмосфера Землі підтримується в стані динамічної рівноваги дії таких основних процесів притоку газів і аерозолів в атмосферу і їхньої втрати.
Джерела притоку речовин в атмосферу:
1. Гази і аерозолі з твердого тіла Землі і земної поверхні внаслідок дії геологічних процесів.
2. Випаровування і розбризкування води з поверхні морів, океанів і суші.
3. Біогенні гази і аерозолі.
4. Приток речовин з космосу.
5. Техногенні гази і аерозолі.
Причини втрати речовин атмосферою:
Поглинання атмосферних газів рослинами, тваринами, мікроорганізмами; поверхнею океанів і суші;
Конденсація водяної пари та інших газів, коагуляція їх в атмосфері та осідання на зелену поверхню у вигляді дощу та снігу.
3. Дисипація (лат. “dissipatio” – розсіюю) водню в міжпланетний простір.
4. Технічне використання атмосферних газів.
З екстенсивним розвитком промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства та інших форм людської діяльності зростають об’єми антропогенних викидів в атмосферу різних газів і аерозолів.
Останнім часом одержано незаперечні дані про істотні глобальні зміни складу атмосфери землі і приземного космічного простору. Проте не всі викиди або зміни в складі атмосфери є безумовно шкідливими для живих організмів. Наприклад, техногенні викиди водяної пари в атмосферу вимірюються сотнями мільярдів тонн на рік, однак це не може погіршити умови життя на Землі, оскільки природним шляхом в атмосферу за рік надходить в тисячі разів більше водяної пари.
До основних антропогенних забруднень, що викликають регіональні або глобальні зміни атмосфери, відносяться чадний газ СО, оксид сірки SO2, оксиди азоту NOx, галоген-органічні вуглеводневі сполуки, важкі метали, аерозолі.
Вдихання протягом кількох годин повітря з вмістом СО близько 0,02 % може викликати втрату свідомості. Найбільші викиди СО дають автотранспорт, спалювання вугілля, лісові пожежі, різні промислові технології, авіатранспорт в районі аеропорту тощо. Автотранспорт є також джерелом забруднення атмосфери більшості великих міст свинцем і бензпіреном (канцерогенна речовина).
Найшкідливішим для рослин і особливо хвойних лісів є антропогенний викид SO2. У великих містах викиди SO2 спричинюють корозію металів та хронічні захворювання органів дихання у людей. Продукт хімічного перетворення SO2 – сірчана кислота є причиною кислотних дощів, які згубно впливають на рослинність, здоров’я людей. Основне джерело SO2 – спалювання вугілля, мазуту.
Авто- та авіатранспорт – джерела оксидів азоту, при взаємодії яких з водяною парою утворюється азотна кислота, яка теж випадає на землю у вигляді кислотних дощів, руйнуючи житлові будинки, існуючі пам’ятники тощо.
Найбільш шкідливими для людини з техногенних аерозолів є сульфати, цементний пил, сажа, а також свинець селен, телур, талій, фториди.
Однією з перших глобальних проблем в результаті антропогенного забруднення атмосфери стало руйнування озонового шару, яке пов’язується з викидом галогенорганічних сполук – каталізаторів реакції руйнування озону.
Руйнування озонового шару прискорюється також викидами в стратосферу оксидів азоту реактивними двигунами надзвукових літаків та аерокосмічною технікою.
Другою глобальною проблемою, викликаною антропогенним впливом на атмосферу, є істотне збільшення СО2 в атмосфері, що спричинює виникнення “парникового ефекту” – катастрофічних незворотних змін клімату на планеті. Це пов’язано не тільки з техногенними викидами СО2, але й з вирубуванням лісів, зменшенням площі, зайнятої рослинами, внаслідок будівництва населених пунктів, промислових підприємств, шляхів, аеродромів і т.ін.
Глобального характеру набуває і забруднення приземного космічного простору викидом із космічних апаратів та уламками ракет-носіїв, штучних супутників Землі.
Антропогенні впливи на атмосферу не обмежуються матеріальними забрудненнями. Слід враховувати також зростаючі теплові потоки, електромагнітне та іонізуюче випромінювання.
Ефір над територією країни забитий незареєстрованими радіопередавачами, радіошумами, електромагнітним випромінюванням від радіонавігаційного обладнання та систем управління повітряним рухом.
Причиною забруднень атмосфери іонізуючим випромінюванням є ядерні установки, яких в наш час у Космосі знаходиться більше 50, аварії на АЕС. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС постраждали десятки мільйонів людей України, Білорусії, Росії. Головним проявом цього є руйнування генофонду українського народу.
Відповідно до “Національного плану дій з гігієни навколишнього середовища” визначені пріоритети в охороні атмосфери:
- обмеження діяльності об’єктів, які забруднюють повітря;
- вдосконалення системи вентиляції, очистки та кондиціювання повітря закритих приміщень;
- вдосконалення нормативної бази.
Для реалізації “Плану...” запропоновані такі заходи:
зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах; 2) обмеження в користуванні автотранспортом з незадовільними робочими характеристиками; 3) контроль якості роботи пило газоочисних споруд; 4) вдосконалення системи контролю викидів у атмосферне повітря; 5) інвентаризація джерел викидів; 6) введення в систему існуючого нормування викидів в атмосферу технологічних стандартів, які стосуються утворення забруднюючих речовин протягом технологічного процесу; 7) проведення роз’яснювальної роботи щодо важливості забезпечення якості повітря приміщень; 8) підвищення якості повітря в дитячих та лікувальних установах за рахунок вдосконалення вентиляції; 9) організація епідеміологічних досліджень для оцінки ризику; 10) економічна оцінка ефективності заходів охорони повітря.