1. Мета і задачі курсу, програмні і кваліфікаційні вимоги до спеціаліста

Підготовка спеціаліста-еколога на сучасному етапі є однією з найважливіших задач тому, що від того, яких фахівців підготовить держава, буде в значній мірі залежати майбутнє народу і суспільства.

В процесі вивчення курсу студент повинен володіти:

- ключовими поняттями з екології;

- сучасними напрямами розвитку екологічних знань;

- знаннями щодо міжнародних організацій, які займаються екологічними програмами, і самих програм.

Студенти повинні знати навчальний план і структуру підготовки спеціаліста-еколога, освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ) і освітньо-професійну програму (ОПП).

Вміти працювати з підручниками, посібниками, мати початкові навички написання курсових і дипломних робіт, знати структуру Міністерства екології і природних ресурсів України та задачі будь-якого з його підрозділів. Студенти повинні вчитися з самого початку приймати самостійні рішення щодо екологічних проблем і задач.

Таким чином, мета курсу “Вступ до фаху” – формування уявлень про свою професію, майбутню діяльність, про шляхи досягнення професійного вдосконалення в ній, формування початкових знань на базі основного поняттєво-термінологічного апарату екології, які б допомогли не тільки сформувати знання, уміння та навички з головного предмету своєї спеціальності, а й зрозуміти значення для формування своїх професійних знань всього переліку фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін та отримання початкових умінь для прийняття самостійних рішень.

Задачами цього курсу відповідно слід вважати:

1) Ознайомлення з системою підготовки спеціалістів в НАУ.

2) Ознайомлення з навчальними планами спеціальності з метою цілісного уявлення про формування знань, раціонального планування своєї підготовки з врахуванням тісного зв’язку всіх дисциплін, їх значення для формування професійної майстерності.

3) Формування початкових знань з екології – засвоєння ключових понять з екології, етапів становлення поняття екології і його подальшого трансформування, виявлення причин багатозначності визначень того чи іншого поняття, вивчення історії розвитку своєї спеціальності, перших наукових робіт і навчальних посібників, оволодіння початковими здатностями приймати самостійні рішення.

4) Ознайомлення з моделлю спеціаліста і шляхами набуття знань, з кваліфікаційними вимогами до спеціаліста екологічного напряму, усвідомлення ролі і значення тестового контролю як найбільш ефективної форми набуття знань.

5) Вивчення структури і організації державної служби Міністерства екологічної безпеки і природних ресурсів України, а також існуючих служб в інших країнах світу.

6) Засвоєння елементів наукових досліджень, які б дозволили на високому кваліфікаційному рівні використати їх для формування своєї професійної діяльності.

7) Уявлення про забезпеченість професійної підготовки навчальною та науковою літературою як в Україні, так і за її межами, з метою плідної самостійної роботи щодо формування знань відповідно ОКХ і ОПП.

Незалежно від специфіки своєї професії у студента повинно бути в процесі викладання даного курсу розвинуте логічне мислення і сформовані наступні узагальнені вміння:

- побачити, усвідомити і зрозуміти проблему;

- поставити мету діяльності (своєї і колективу);

- аналізувати інформацію;

- моделювати можливі шляхи вирішення проблеми;

- визначати засоби досягнення мети і давати економічну оцінку їх ефективності;

- корегувати процес досягнення мети;

- прогнозувати наслідки результатів діяльності.

Головною формою організації навчального процесу є самостійне вивчення матеріалу, насамперед, літературних джерел, а також лекцій, практичних занять. Основною формою контролю засвоєння знань є тестовий контроль, який може поєднуватись з іншими формами.

Одним з головних наслідків вивчення курсу необхідно вважати виховання любові до професії, формування бажання досягти максимального рівня інформованості й освіти, отримання навиків щодо самостійного прийняття рішень.