4. Сутність “я” - концепції та її вплив на поведінку людини в організації. Характеристика механізмів захисної поведінки.

Я-конце́пція — динамічна система уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних природних властивостей; самооцінку; суб'єктивне сприйняття, що впливає на власну особистість. «Я-концепція» — цілісний, хоча й не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка щодо самого себе і який включає компоненти: - когнітивний — образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості тощо (самосвідомості); - емоційний — самоповага, самоприниження тощо; - оцінково-вольовий – прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу тощо.

Манфред Кун виділяє 5 функцій я-концепції в регуляції поведінки: 1) визначення власної ідентичності; 2) власних інтересів, симпатій та антипатій; 3) своїх цілей та просування до успіху; 4) системи співвіднесення; 5) самооцінка.

Центральним у я-концепції індивіда за М.Куном є його ідентичність, його генералізована позиція в суспільстві. Відзначають три моменти, що зумовлюють ставлення людини до самої себе. По-перше, зіставлення образу реального «я» з «я» ідеальним. По-друге, самооцінка пов’язана з інтеріоризацією соціальних реакцій на даного індивіда. По-третє, самооцінка залежить від того, як людина визначила саму себе, свою ідентичність.

Формулювання більш виразного розуміння власної особистості має велике значення. Поведінка осіб з високою самооцінкою має позитивний характер, орієнтована на успіх і досягнення цілей. Водночас індивід з низькою самооцінкою постійно бачить проблеми, сумнівається у здатності якісно виконувати роботу. Індивід з високою самодостатністю більше націлений на високі результати в роботі. А в індивідів з низькою самодостатністю зберігаються внутрішні бар’єри до вдосконалення, і вони стають пасивними.

Під психологічним захистом або захисним механізмом розуміють будь-які реакції, яким людина навчилася й використовує їх неусвідомлено, для того щоб захистити свої внутрішні психічні структури, своє “Я” від почуття тривоги, сорому, провини, гніву, а також від конфлікту, фрустрації й інших ситуацій, що пережиті як небезпечні.

Історично першим ученим, що створив теорію захисних механізмів “Я”, був австрійський психоаналітик Зиґмунд Фрейд. На його думку, захисні механізми завжди спотворюють, фальсифікують або підмінюють реальність.

Найпоширенішими захисними механізмами є: витіснення (являє собою спосіб уникнення неспокою. При цьому людина не пам’ятає труднощів минулого, сильних негативних емоцій; може зовсім забути що було. Це все робиться не навмисно, а автоматично.), раціоналізація ( це когнітивне усвідомлення реальної ситуації під істотним впливом емоційних та мотиваційних чинників. Людина намагається пояснити собі власну поведінку таким чином, щоб зберегти самоповагу та уникнути тривог.), проекція (людина не розуміє власної провини або негативної риси, але розуміє її в інших, тобто вона проекціює свої якості), заперечення (коли реальна дійсність для людини дуже неприємна, він “закриває на неї ока”, прибігає до заперечення її існування, чи намагається знизити серйозність виникаючої для його “Поверх-Я” погрози), регресія, реактивне утворення, придушення, ізоляція, скасування попереднього, звернення на себе, звернення до своєї протилежності, сублімація, перекручування сприйняття, та ін.

Отже, захисна поведінка зберігає існуючу структуру “Я” і не дозволяє людині втратити самоповагу.

5. Комбіновані типи особистості та особливості управління ними.

1) Психологічні типи особистості: екстраверт і інтроверт. Екстраверт характеризується уродженою тенденцією направляти свою психічну енергію, чи лібідо, зовні, зв'язуючи носія енергії з зовнішнім світом. Даний тип природно і спонтанно виявляє інтерес і приділяє увагу об'єкту - іншим людям, предметам, зовнішнім манерам і благоустрою. Інтроверт же характеризується тенденцією свого лібідо спрямовуватися усередину, неодмінно зв'язуючи психічну енергію зі своїм внутрішнім світом думки, чи фантазії почуття. Такий тип приділяє значний інтерес і увага суб'єкту, а саме його внутрішнім реакціям і образам.

2) Відчуваючий та інтуїтивний типи особ. 3) Мислячий і чуттєвий типи 4) Оцінюючий і сприймаючий типи.

Класифікація типів особистості, що враховує інтелектуально-мислительну діяльність індивідуума. 1) Мислительно-інтуїтивний тип. У такої особистості переважає теоретичне мислення. Людина даного типу належить до екстравертів, за темпераментом це частіше сангвінік, іноді - флегматик. Емоційно стійкий. Довкілля сприймає стримано. Теоретичне мислення у нього поєднується з хорошою інтуїцією. 2) Інтуїтивно-мислительний тип. У такої особистості домінує інтуїтивне мислення. Вона має сильну неврівноважену нервову систему. Темперамент холеричний, екстраверт. 3) Емоційно-інтуїтивний тип. Визначальною рисою таких особистостей є емоційність, що підсвідомо базується на інтуїтивному мисленні. За темпераментом це холерики з дуже неврівноваженою нервовою системою, екстраверти. їх поведінка характеризується емоційним забарвленням із раптовими кризами. 4) Інтуїтивно-емоційний тип. Переважає інтуїтивне мислення. Субдомінанта -емоційність. За темпераментом - сангвінік, іноді - холерик, має сильний тип нервової системи. 5) Мислительно-розсудливий тип. Домінанта-теоретичне мислення. Поєднання якостей сангвініка з екстравертністю і сильною нервовою системою дозволяє такій особистості заглиблюватися у свої думки. Вчинки її обдумані і розсудливі. 6) Розсудливо-мислительний тип. Переважає практичне мислення. Субдомінанта - теоретичне мислення. Екстраверт. Сангвінік з урівноваженою нервовою системою. Емоційно стійкий. 7) Емоційно-розсудливий тип. Основна якість такої особистості - емоційність, що ґрунтується на практичному мисленні. Екстраверт із сильним типом нервової системи, за темпераментом - сангвінік. Володіє широкою гамою нестабільних емоційних переживань. 8) Розсудливо-емоційний тип. Домінанта - практичне мислення. Субдомінанта -емоційність. Екстраверт, за темпераментом - сангвінік. У житті, службовій діяльності -практичний. У молоді роки - емоційний. З віком емоційність поступається місцем розсудливості та витримці. Мислення предметне і образне