36. Команда: поняття, характеристика основних видів в організації та стадій розвитку. Характеристика ключових компонентів, які забезпечують ефективність команди.

Команда – це природне невелике об’єднання, мета якого – спільна дія-ть.

Команда в організації – невелика к-сть працівників з додатковими навичками і знаннями, які віддані спільним цілям, взаємодіють між собою і підзвітні один одному.

Види команд: 1) Функціональні команди – поєднують індивідів, що працюють разом над поточними і взаємозалежними завданнями. 2) Команди з вирішення проблеми – орієнтуються на специфічні питання у сферах відповідальності, вирішення проблем потенційного розвитку і часто уповноважені діяти у певних межах. Такі тимчасові команди розглядають питання якості або витрат. 3) Міжфункціональні команди – об’єднують фахівців різногалузевих знань і навичок для визначення та вирішення загальних проблем. 4) Самокеровані команди – зазвичай складаються з людей, які повинні щодня працювати разом і кооперуватися, щоб виробити єдиний товар або послугу.

Стадії розвитку: 1) формування – зосередження на визначенні цілей і процедур розвитку, необхідних для виконання завдань; 2) шторм («бурління») – виникнення суперечок щодо поведінки на роботі, які відповідають пріоритетам цілей, відповідальності й пов’язаного із завданням керівництва і напрямку, лідера; 3) нормування (вироблення норм) – обмін інф-ї, сприйняття різних опцій і позитивних спроб ухвалити компромісне рішення; 4) виконання роботи (дія) – команди показують, наскільки ефективно і результативно можуть досягти результатів, 5) Розпуск (розформування) – занепадає робоча дисципліна, колектив вилучається із соціальної сфери.

Ключові компоненти …: контекст (навколишнє середовище), командні цілі, чисельність команди, роль членів команди і їхня розмаїтість, норми, взаємозалежність, лідерство.

37. Прийняття рішень у команді. Сутнісна характеристика методів прийняття рішень командою.

Командне ухвалення рішення краще за індивідуальне, якщо: для завдання важливим є використання якнайбільшої к-сті інф-ї, досвіду, підходів; ухвалення рішення є важливим для його ефективного виконання членами команди; під час виконання роботи члени команди покладаються один на одного.

Командні методи прийняття рішень: 1) Консенсус – коли всі учасники команди можуть висловити свою думку і зрештою домовляються, який результат хочуть одержати. 2) Правило більшості – демократія у дії. Усі голосують, а перемагає більшість. 3) Правило меншості – у команді створюється окрема група, яка вивчає всю інф-ю і дає рекомендації щодо тих чи ін. дій. 4) Пошук проміжного рішення – учасники команди сперечаються, дискутують, ведуть переговори, щоб домогтися проміжної позиції. Результат зазвичай не влаштовує нікого, крім найпоміркованіших учасників команди. 5) Експертиза – запрошуються експерти, рішення приймаються відповідно до їхніх рекомендацій. 6) Авторитаризм – рішення приймаються нагорі. 7) Авторитаризм у поєднанні з дискусією – лідер вислуховує думки інших членів команди, потім припиняє дискусію, приймає рішення і говорить учасникам, як їхні ідеї і думки вплинули на його рішення.