- •Організаційна поведінка як академічна дисципліна: поняття, мета, об’єкти дослідження.
- •Сутнісна характеристика сучасних теорій розвитку особистості.
- •Сутність “я” - концепції та її вплив на поведінку людини в організації. Характеристика механізмів захисної поведінки.
- •Соціальні ролі в організації та особистісний потенціал робітника.
- •Сутнісна характеристика теорій поведінки особистості в організації.
- •Сутність поняття “задоволеність роботою”, фактори, що впливають на задоволеність роботою, потенційні наслідки задоволеності роботою.
- •Сутність поняття “мотивація функціональної поведінки робітників”, характеристика базового мотиваційного процесу.
- •Модифікація організаційної поведінки: поняття та характеристика основних етапів.
- •Поняття “винагорода”. Сутнісна характеристика типів та видів винагороди працівників в організації.
- •Поняття та цілі організації роботи індивіда. Принципи раціональної організації роботи індивіда.
- •Поняття проектування роботи індивіда в організації. Характеристика основних методів проектування та перепроектування роботи в організації.
- •Поняття та основні етапи процесу навчання. Характеристика способів навчання працівників на робочому місці.
- •Сутнісна характеристика факторної моделі індивідуального виконання роботи Стюарта.
- •Сутнісна характеристика основних елементів системи оцінювання виконання роботи індивідом в організації.
- •Сутність поняття “групова динаміка”. Характеристика основних етапів розвитку групи.
- •Поняття групової згуртованості та її вплив на продуктивність роботи групи. Сутнісна характеристика чинників, що визначають ступінь згуртованості групи.
- •Сутнісна характеристика шляхів підвищення та шляхів зниження групової згуртованості.
- •Групове мислення: поняття, характерні ознаки за і. Дженісом. Дії керівника групи щодо зменшення ймовірності виникнення групового мислення.
- •Групове прийняття рішень, його переваги та недоліки. Характеристика основних методів прийняття рішень групою.
- •Влада та лідерство: поняття та взаємозв’язок. Джерела влади за Дж. Френчем та б. Рейвеном. Вплив лідерства на показники роботи групи.
- •Сутність поняття “міжгрупова динаміка”. Можливі наслідки міжгрупової конкуренції (змагання). Дії керівництва організації щодо запобігання деструктивному змаганню (конкуренції) поміж групами.
- •Команда: поняття, характеристика основних видів в організації та стадій розвитку. Характеристика ключових компонентів, які забезпечують ефективність команди.
- •Прийняття рішень у команді. Сутнісна характеристика методів прийняття рішень командою.
- •Конфлікт: сутність, джерела виникнення і характеристика основних видів в організації. Характеристика процесу розвитку конфлікту.
- •Сутнісна характеристика основних типів організаційної культури.
Організаційна поведінка як академічна дисципліна: поняття, мета, об’єкти дослідження.
Організаційна поведінка як академічна дисципліна являє собою вивчення людей і груп в орг-ції. Вона займається втіленням знань основних соціальних наук у програми управлінських дій.
Організаційна поведінка як наука – це вивчення багатьох факторів, що впливають на те, як окремі люди та групи реагують та діють в організаціях і як організації управляють зовн. середовищем, у якому вони діють.
Мета дослідження організаційної поведінки – пояснення та прогнозування поведінки в орг-ції для ефективного керівництва нею. Головна мета «Орг. поведінки» - розвивати теорії, які можуть бути застосовані в управлінській практиці.
Об’єктом орг. поведінки є працівники орг-цій, представлені керівниками, фахівцями, працівниками допоміжних служб. В більш детальному розрізі до об’єктів вивчення орг. поведінки можна віднести: 1) на індивідуальному рівні: цінності та відносини, особистість, сприйняття, мотивацію, навчання, оцінку виконання роботи; 2) на груповому рівні: комунікацію, ролі, статус, норми, лідирування, владу, конфлікти, групову динаміку; 3) на рівні орг. системи: орг. розвиток, орг. структуру, системи заохочення, орг. культуру, опис робіт.
Особистість: поняття, структура, характеристики, детермінанти поведінки.
Особистість – це відносно стійка множина характеристик, тенденцій і темпераментів, що були сформовані спадкоємними, соціальними, культурними факторами, а також зовнішнім оточенням. Ця множина змінних визначає спільність і відмінності в поведінці індивіда.
Виділяють такі характеристики особистості:
1) особистість є організаційним цілим;
2) особистість повинна бути організована за зразками, які певною мірою можна спостерігати та вимірювати;
3) незважаючи на те, що особистість має біологічну основу, її специфічним виявом є продукт соціального і культурного середовища;
4) особистість характеризується, з одного боку, претендуванням на лідерство, а з іншого – внутрішнім ставленням до проблем влади;
5) особистість має загальні та унікальні риси. Кожна особистість відрізняється від іншої в одному і схожа в іншому.
Структуру особистості розглядають по-різному. Одні вважають, що в ній доцільно розглядати лише психологічні компоненти (пізнавальні, емоційно-вольові, спрямованість), інші виокремлюють у ній ще й біологічні аспекти (типологічні особливості нервової системи, вікові зміни в організмі, стать), які не можна ігнорувати у процесі виховання особистості.
Психолог К. Платонов у структурі особистості виокремлює чотири підструктури:
1) спрямованість особистості: моральні якості, установки, стосунки з іншими. Визначається суспільним буттям людини.
2) підструктура соціального досвіду (соціальна підструктура): знання, вміння, навички, звички. Набувається досвід у процесі навчання й виховання. Провідним у набутті досвіду є соціальний чинник.
3) підструктура психічних форм відображення (психологічна підструктура). Вона охоплює індивідуальні особливості психічних процесів особистості, що формуються протягом соціального життя.
4) біологічна підструктура. Об’єднує типологічні властивості особистості, статеві й вікові особливості та їх патологічні зміни.
Детермінантами поведінки людини є: характеристики середовища, особистісні якості, цілі та спрямованість, соціальний стан та статус людини, навчання та мислення, почуття та сприйняття, попередній досвід людини.
До факторів, що впливають на особистість належать: культурні, спадкові фактори, фактори родинних стосунків, суспільний клас і членство в інших групах. Комбінація впливу всіх цих факторів у підсумку визначає специфіку поведінки кожної людини в організації.