Юридичний словник

Правосвідомість – це сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, оцінок і установок, що виражають ставлення людей і соціальних спільнот до чинного, минулого і бажаного права.

Правова психологія – переживання, почуття, настрої, звички, стереотипи, що виникають у людей у зв’язку з правовими нормами і практикою їх реалізації.

Правова ідеологія – ідеї, теорії, погляди, що відбивають та оцінюють правову реальність.

Правова культура особистості – це якісне правове становище особистості, що включає знання і розуміння індивідом права, пошану до нього, а також його дії відповідно до нього.

Правова культура професійної групи характерна для осіб, які безпосередньо займаються юридичною практикою. Їм властиві глибокі правові знання, розуміння права і уміння його застосовувати в конкретній сфері юридичної практики.

Правова культура суспільства – це система загальнолюдських і національних цінностей, досягнутих суспільством у правовій сфері, що характеризують рівень його правового прогресу.

Деформація правосвідомості – це спотворене уявлення про цінність права.

Правовий нігілізм – це деформація правосвідомості, для якої характерне негативне ставлення до права, закону і правових форм організації суспільних відносин.

Правовий ідеалізм (романтизм) - фетишизація права, перебільшення реальних можливостей його впливу на долю особистості та суспільства.

Правовий інфантилізм - відрізняється слабкістю правових знань при твердій переконаності особи в достатньому їх рівні.

Правова демагогія характерна для осіб, які володіють правовими знаннями, але виключають або принижують соціальну цінність права і використовують його виключно у своїх особистих, часто антисуспільних інтересах.

Правове виховання – це постійна, систематична дія на індивіда і суспільство з метою формування в них правової культури.

Правове навчання – полягає в передачі, накопиченні і засвоєнні правових знань у школі та інших навчальних закладах.

Правова пропаганда – полягає в розповсюдженні правових ідей і правових вимог серед населення за допомогою публікацій з юридичної тематики і ЗМІ.

Методи правового виховання – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких отримуються правові знання, уміння і навики, формується пошана до права і соціальних цінностей, що воно охороняє.

Правова соціалізація – це засвоєння новим поколінням принципів, норм, установок, цінностей права, що забезпечують адаптацію особистості до існуючих правових цінностей, законодавства і практики його застосування.

Тести для самоконтролю

1. Правосвідомість — це:

а) система уявлень про те, яка поведінка людей є припустимою з точки зору обов'язку, честі, справедливості;

б) система поглядів, уявлень, почуттів і установок, що характеризують ставлення людей до існуючої та бажаної правової системи;

в) якісний стан правового життя суспільства;

г) усвідомлення себе, свого місця у світі, у суспільстві;

д) спроможність особи усвідомлювати характер своїх дій і управляти ними.

2. До змісту правосвідомості входять такі оцінні ставлення:

а) до права і законодавства;

б) до своєї правової поведінки;

в) до злочинності і злочинців;

г) до правоохоронних органів;

д) усе перераховане.

3. Масові уявлення і настрої людей з приводу права, що виникають на основі життєвого досвіду й уривчастих, несистематизованих правових знань, – це:

а) професійна правосвідомість;

б) наукова правосвідомість;

в) буденна правосвідомість;

г) суспільна правосвідомість.

4. Правова психологія — це:

а) система правових принципів та ідей;

б) діяльність зі встановлення мотивів протиправної поведінки;

в) сукупність почуттів, емоцій і переживань, що виражають ставлення суб'єкта до явищ правової дійсності;

г) звичка додержуватися вимог норм права;

д) ставлення особи до своєї протиправної поведінки, її наслідків.

5. Який із видів правосвідомості формується на основі глибокого аналізу і узагальнення юридичних знань, виявлення закономірностей державно-правового розвитку:

а) індивідуальна;

б) професійно-правова;

в) повсякденна;

г) практична;

д) наукова.

6. Професійна правосвідомість працівників органів внутрішніх справ передбачає:

а) знання принципів і норм права;

б) загострене почуття обов'язку і справедливості;

в) прагнення використовувати будь-які засоби для викриття осіб, які вчинили правопорушення;

г) повага до прав громадян;

д) усе перераховане.

7. Правова культура особи передбачає:

а) знання СВСІУ, законів, що існують у державі;

б) переконаність у справедливості законів;

в) усвідомлене ставлення до права, уміння орієнтуватися в законодавстві;

г) дотримання законів під страхом покарання;

д) прагнення обмежувати свою поведінку рамками права.

8. Правовий нігілізм — це:

а) негативне ставлення до права, невіра в його спроможність бути ефективним регулятором суспільних відносин;

б) відсутність юридичної освіти;

в) неучасть у виборах;

г) ідеалізація права, віра в те, що з його допомогою можна вирішити абсолютно всі соціальні проблеми;

д) прагнення завоювати голоси виборців ціною необґрунтованих обіцянок.

9. Для подолання правового нігілізму необхідно:

а) підвищити якість законодавства;

б) ввести більш жорсткі санкції за правопорушення;

в) підвищити престиж юридичних професій;

г) забезпечити реальне виконання прийнятих законів;

д) усе перераховане.

10. Правова культура містить такі компоненти:

а) правова свідомість та правова поведінка;

б) позитивна правова свідомість та правомірна поведінка;

в) правова ідеологія та правова психологія;

г) правова поведінка та правова ідеологія.

11. Правова свідомість містить наступні компоненти:

а) правова ідеологія та правові знання;

б) позитивна правова свідомість та негативна правова свідомість;

в) правова ідеологія та правова психологія;

г) правові знання та правова поведінка.

12. Діяльність, спрямована на формування позитивної правової свідомості, називається:

а) правозастосування;

б) правове виховання;

в) право реалізація;

г) правотворчість.

13. Сукупність ідей, поглядів, уявлень, почуттів, оцінок і установок, що виражають ставлення людей і соціальних спільнот до чинного, минулого і бажаного права, - це:

а) правова культура;

б) правова свідомість;

в) правова психологія;

г) правова ідеологія.

14. З яких елементів складається структура правосвідомості:

а) правова культура та правова ідеологія;

б) суб’єкт, об’єкт, зміст;

в) правова ідеологія та правова психологія;

г) правоздатність та дієздатність.

15. Стихійний пласт правової свідомості, виражений в окремих психологічних реакціях кожної людини тієї чи іншої соціальної групи на державу, право, законодавство, інші юридичні феномени, — це:

а) правова ідеологія;

б) правова поведінка;

в) правова психологія;

г) усе зазначене.

16. Сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, що в концептуальному, систематизованому вигляді відбивають і оцінюють правову реальність, — це:

а) правова ідеологія;

б) правова поведінка;

в) правова психологія;

г) усе зазначене.

17. Основні напрями впливу правосвідомості на правові явища, правову систему в цілому — це:

а) правова ідеологія;

б) правова поведінка;

в) правова психологія;

г) функції правосвідомості.

18. Система загальнолюдських і національних цінностей, досягнутих суспільством у правовій сфері, що характеризують рівень його правового прогресу, - це:

а) правова культура особистості;

б) правова культура суспільства;

в) правова культура нації;

г) правова культура індивіда.