Тема 17. Правотворення, нормотворчість та законотворчість

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття і ознаки правотворення. Правотворення і правотворчість.

2. Правотворчість: поняття, цілі та суб’єкти. Види і принципи правотворчості.

3. Правотворчість і законотворчість. Поняття і основні стадії законотворчого процесу.

4. Юридична техніка. Мова і стиль закону.

5. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів.

Методичні рекомендації

При вивченні цієї теми увага зосереджується на дослідженні формальної частини процесу творення норм права, оскільки норми права безпосередньо “формулюються” та приймаються відповідними суб’єктами нормотворчої діяльності. Курсанти та студенти юридичних вузів мають до тонкощів засвоїти теорію та практику нормотворчої діяльності. Зміст і значення нормотворчої діяльності полягає, передусім, у тому, щоб обрати такий варіант регулювання, юридичної регламентації, який би повною мірою відповідав поставленій меті. При цьому, слід урахувати закономірності розвитку суспільства, сприятливі об’єктивні і суб’єктивні умови для прийняття нормативно-правового акта, а також вибір оптимальної правової форми владного рішення (закон, указ, постанова, статут, регламент тощо).

Для цього необхідно розглянути поняття, види і принципи нормотворчої діяльності; причому особливо ґрунтовно слід опрацювати такий її вид як законодавчий процес, його поняття та відповідні стадії, оскільки в кожній демократичній, правовій і соціальній державі світу наявні відповідні законодавчі органи влади як загальнонародні, представницькі, виборні, колегіальні органи держави, уповноважені приймати особливі нормативно-правові акти – акти законодавчого характеру.

Крім того, на завершення вивчення теми курсанти та студенти мають ознайомитися із загальнотеоретичними основами впорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості, тобто з відповідними технологіями, що використовуються у процесі нормотворчої діяльності. Значення систематизації законодавства і її видів слід розглянути в наступних аспектах:

- необхідність подальшого розвитку законодавства;

- забезпечення зручності при реалізації права;

- необхідності цілеспрямованого і ефективного правового здійснення наукових досліджень.

Після цього слід розглянути особливості інкорпорації, консолідації і кодифікації законодавства.

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: правотворення, нормотворчість, правотворчість, законотворчість, юридична техніка, мова закону, систематизація нормативно-правових актів, кодифікація, консолідація, інкорпорація.

2. Скласти таблицю «Види правотворчості».

   Критерій класифікації	Вид правотворчості

3. Самостійно скласти схеми: а) стадій законотворчого процесу в Україні та проаналізувати зміст кожної з його стадій; б) видів систематизації нормативно-правових актів.

4. Користуючись текстами Конституції України та Конституції Російської Федерації, порівняти стадії законодавчого процесу за наступною схемою

   	Україна	Російська Федерація
   Суб’єкти законодавчої ініціативи.
   Суб’єкти розроблення законопроекту.
   Кількість читань законопроекту.
   Порядок прийняття закону.
   Порядок підписання главою держави.
   Порядок обнародування.
   Строки набрання чинності.

5. Проаналізувати тезу Ш.Л. Монтеск’є з його праці “Про дух законів”: “Дух поміркованості має бути духом законодавця... Що потрібно мати на увазі у процесі розроблення законів? Склад їх має бути ємним... простим... Рішення відкриті завжди кращі для розуміння... Суттєва умова – щоб слова закону викликали в усіх людей одні і ті ж поняття”.

6. Дати відповіді на питання.

Чим відрізняються поняття «правотворення», «нормотворення», «правотворчість», «законотворчість»? Хто здійснює правотворчу діяльність держави?

Назвіть фактори, що зумовлюють потребу на певному етапі розвитку людства у створенні законодавчого органу.

Чи може прийнятий закон бути неправовим? В яких випадках? Наведіть конкретні приклади.

Які деформації законотворчої діяльності в Україні вам відомі? Назвіть можливі способи їх подолання.

Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що ухвалення Конституції референдумом – це найдемократичніший спосіб?

7. Наведіть конкретні приклади видів систематизації нормативно-правових актів, що використовуються різними державними органами.

8. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Види систематизації нормативно-правових актів».

1. Облік нормативно-правових актів.	А. Ухвалення укрупненого акта на основі об'єднання(сукупність) норм розрізнених актів без внесення змін.
2. Інкорпорація.	Б. Об'єднання правових норм різних галузей права, що регулюють суспільні відносини в певній сфері.
3. Консолідація.	В. Об'єднання нормативно-правових актів без їх змінювання до зведення за певною ознакою.
4. Кодифікація.	Г. Створення нового нормативно-правового акта на основі старих актів, з частковим або повним змінюванням їх змісту.
5. Міжгалузева (комплексна) кодифікація.	Д. Зведення чинних нормативно-правових актів, їх оброблення та розташування за певною системою.

9. Побудувати графічну діаграму співвідношення системи права та системи законодавства за обсягом.

10. Підготувати реферати за темами: “Об’єктивне та суб’єктивне у праві”, “Юридична техніка і правотворчість”, “Мова і стиль закону”.