Література:

1. Байтин М.И., Петров Д.Е. Метод регулирования в системе права: Виды и структура //Журнал российского права. - 2006. - № 2. - С. 84-95.

2. Байтин М.И., Петров Д.Е. Основные отрасли современного права //Право и политика. -2004. - № 1. - С. 19 - 30

3. Байтин М.И., Петров Д.Е. Соотношение отрасли права и отрасли законодательства //Правоведение. -2004. - № 4. - С. 29 - 40

4. Баландин В.Н., Павлушина А.А. Проблема соотношения «материального» и «процессуального» в праве и ее значение для определения понятия «юридический процесс»// Журнал российского права. – 2002. – № 6. – С.93-101.

5. Богданов Е. Соотношение частного и публичного в гражданском законодательстве // Российская юстиция. - 2000. - № 3. – С. 23-25.

6. Гладун З. Медичне право – комплексна галузь права України // Право України. – 2007. - № 4.- С. 100 – 105.

7. Ківалова Т.С., Смелянець Г.Є. До питання про поняття і складові методу правового регулювання // Актуальні проблеми держави і права. –Одеса: Юрид.літ, 2003. – Вип.21. – С.33-37.

8. Кононов А.А. Общенаучная концепция системы права // Правоведение. – 2003. - №3. – С.12-21.

9. Логінова Н. Історичний погляд на прояв диспозитивності у кримінальному процесі України // Право України. – 2007. - № 4. – С. 130 – 133.

10. Марценюк О. Етапи розвитку інформаційного законодавства: міжнародний та національний аспект // Право України. – 2007. - №.7. – С. 120 – 124.

11. Радіоненко О. Основні напрями розвитку законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів // Право України. – 2008. - № 4. – С.131 – 139.

12. СкрипнюК О. Система конституційного права України: поняття та її складові елементи // Право України. – 2008. - № 7. – С.4 – 9.

13. Чабаненко М. Імперативні та диспозитивні способи правового регулювання на сучасному етапі розвитку аграрного права як галузі // Право України. – 2004. - №11. – С.109.

14. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). – К.: Оріон, 2002. – 112 с.

Тема 15. Форми права

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття “джерело” та “форма права”, їх співвідношення.

2. Види форм права та їх загальна характеристика.

3. Правовий звичай: поняття, ознаки, види.

4. Юридичний прецедент: поняття, ознаки, види.

5. Нормативний договір: поняття, ознаки, класифікація.

6. Релігійний текст як джерело права.

7. Юридична доктрина.

Методичні рекомендації

Як цілісне явище соціальної дійсності право має певні форми свого вираження. Тому при вивченні питань з цієї теми курсанти, передусім, повинні звернути увагу на те, що поняття “форма права” та “джерела права” хоча й щільно пов’язані між собою, проте не збігаються. Поняття “форма права” відбиває виключно спосіб зовнішнього оформлення правових норм, водночас категорія “джерела права” за своїм змістом є ширшою й охоплює, зокрема, витоки формування права як систему чинників соціально-економічного, політичного, культурного значення тощо, що зумовлюють сутність юридичного права та його форми вираження в тій чи іншій державі світу, у той чи інший проміжок часу.

Метою вивчення цієї теми є ознайомлення курсантів та студентів із тими формами зовнішнього прояву юридичного права, що на сьогодні існують у різних державах світу. До основних форм права належать: правовий звичай, юридичний прецедент, нормативний договір, нормативно-правовий акт. Розкриваючи поняття та зміст кожної із цих форм, слід приділити особливу увагу нормативно-правовому акту та його значимості в Україні, і, при цьому, розглянути характеристику та властивості нормативно-правових актів, дослідити всі ланки системи нормативно-правових актів в Україні, виділивши в цій ієрархічній структурі закони та їх особливі ознаки.

Надалі необхідно розглянути питання про дію нормативно-правових актів за такими параметрами: дія в часі, просторі та за колом осіб, які визначають просторово-часові та суб’єктні координати дії норми права.