2.2. Суди першого рівня спеціальної юрисдикції.

У Франції діють спеціалізовані галузеві суди. Законодавство дозволяє здійснювати в них правосуддя представникам неюридичних спеціальностей.

Ці суди працюють колегіально і постановляють рішення за суттю в першій інстанції, для оскарження якого встановлено загальний порядок апеляційного і касаційного оскаржень. За компетенцією й кількісним складом суддів ці суди можна прирівняти до трибуналів великої інстанції. До даних судів належать: комерційні трибунали, ради прюдомів (тобто рада бездоганно чесних людей або рада досвідчених людей), трибунали з питань соціального страхування, паритетні трибунали з питань земельної оренди, трибунали у справах морської торгівлі. Найзначніші з них за вагомістю — це перші два види трибуналів, діяльність і організація яких безпосередньо регулюються Кодексом про судовий устрій.

Трибунали у комерційних справах.

Законодавство Франції визначило специфіку судової організації в галузі комерційної юрисдикції. Кодекс про судовий устрій містить норми, які регулюють порядок організації та діяльності торговельних судів, що носять назву трибуналів у комерційних справах.

Компетенція комерційних трибуналів визначається Торговельним кодексом Франції і спеціальними законами в галузі комерційних правовідносин. Комерційні трибунали є судами першої інстанції для розгляду справ їх компетенції. Створюються вони декретом Державної ради з визначенням їх територіальних судових округів. На тих територіях, де відсутні комерційні суди, питання їх компетенції розглядають цивільні суди загальної юрисдикції великої інстанції.

Судді комерційних судів (судді-консули) обираються. Ними можуть бути промисловці, комерсанти, фінансисти віком від тридцяти років. Спори, які можуть виникнути під час проведення виборів суддів, належать до компетенції суду малої інстанції судів загальної юрисдикції і апеляційному оскарженню не підлягають.

Нині у Франції діє 229 комерційних трибуналів. Вони розглядають суперечки, які виникають між учасниками різних торговельних угод, між членами комерційних товариств, спори щодо зобов'язань комерсантів, банкірів, підприємців, справи щодо ліквідування підприємств і з питань банкрутств та інші.

Крім зазначених комерційних судів, повноваження яких охоплюють усі правовідносини, що виникають у галузі комерційних правовідносин, існують ще спеціалізовані трибунали з питань морської торгівлі, діяльність яких регулюється додатково законодавством у сфері морської діяльності, фрахту та перевезень.

Рада прюдомів.

Рада прюдомів — судове утворення, до компетенції якого належить вирішення конфліктів, пов'язаних з укладанням, виконанням і розірванням індивідуальних трудових договорів. Ці спори вирішують радою прюдомів, якщо не було досягнуто згоди у досудовому порядку. В окрузі діяльності трибуналу великої інстанції створюється як мінімум одна рада прюдомів.

Цей суд виборний і складається з рівної кількості радників (суддів), обраних з представників оплачуваних робітників і представників роботодавців. Головує в раді прюдомів почергово представник робітників чи роботодавців.

Президент суду прюдомів обирається зі складу професійних суддів цього суду.

Ради прюдомів за напрямами своєї діяльності поділяються на п'ять автономних відділів (керівних кадрів; промисловості; торгівлі та послуг, сільського господарства та відділ, що акумулює всі інші види робочої діяльності).

Діяльність прюдомів має два напрями: узгоджувальна (спроба примирити сторони) і винесення рішення за суттю конфлікту. Узгоджувальне засідання проводиться колегією з одним представником від кожної сторони й магістрату, а інші засідання — у більш розширеному складі з участю двох або чотирьох прюдомів від кожної сторони.

У разі незгоди з рішенням суду будь-якої із сторін судового процесу незадоволена особа може оскаржити рішення ради прюдомів в судах вищого рівня, які у Франції мають назву апеляційні суди.

Трибунали у соціальних справах.

Франція, яка розглядає свій суспільний устрій через призму соціальної правової держави, утворила спеціальні судові органи для вирішення спорів у галузі цих правовідносин — трибунал у соціальних справах. На чолі суду — президент трибуналу великої інстанції.

Головуючий у судовому засіданні діє разом з двома асесорами, один з яких репрезентує найманих робітників, а другий — працедавців. Указані асесори призначаються президентом трибуналу великої інстанції за рекомендаціями професійних спілок, асоціацій вільних робітників чи синдикатів працедавців.

Цей трибунал як суд першої інстанції має право ухвалювати рішення, які можуть бути оскаржені до апеляційного суду, або як суд першої і останньої інстанцій, тоді рішення оскарженню вже не підлягають.

Предметною юрисдикцією цього суду є: по-перше, аналіз оскаржуваних текстів певних актів, що приймають різні адміністративні органи, й договорів, які укладають професійні спілки та роботодавці у частині соціального забезпечення і гарантій; по-друге, розгляд спорів, що виникають під час застосування права і домовленостей щодо подій і обставин, які обумовлюють соціальні виплати й компенсації або покладення соціальних зобов'язань на осіб, покликаних до певних обов'язків.

Трибунал у справах оренди сільськогосподарських земель.

Паритетний трибунал у справах оренди сільськогосподарських земель і угідь — єдиний із самостійно функціонуючих спеціалізованих судів, який віднесено за класифікацією до трибуналів не великої, а малої інстанції. Мабуть це спричинено саме предметною юрисдикцією цього суду, сфера діяльності якого стосується переважно сільської місцевості й безпосередньо прив'язана до малих судових округів, в яких працюють магістрати, які більш обізнані у земельних питаннях і які мають змогу залучати до розгляду суперечок компетентних у земельних справах представників місцевого населення.

Територіальна юрисдикція вказаного трибуналу відповідає судовому округу трибуналу малої інстанції. Цей суд організовують тільки в тій місцевості, де є земля сільськогосподарського призначення. Очолює трибунал оренди суддя з трибуналу малої інстанції, який і головує у судових засіданнях при розгляді спору. Справи слухаються лише колегіально, всім складом суду: п'ять осіб — крім магістрата ще чотири асесори (два від асоціації орендодавців, власників продуктивних земель і угідь, і два від асоціації орендарів, місцевих фермерів). Ось чому цей суд і має визначення у назві — паритетний.

Предметна юрисдикція трибуналу стосується конфліктів між власником нерухомого майна (земельних ділянок) і орендарями цих ділянок або орендарями-здольщиками з приводу умов оренди, порядку її продовжування і переривання, інтенсифікації експлуатації землі та догляду за збереженням її продуктивності, пільгової оренди в умовах стихійного лиха і природних катаклізмів та інших супутніх цим обставинам непорозумінь.

Трибунал оренди може схвалювати рішення в першій і останній інстанціях, тоді рішення оскарженню не підлягають, але може схвалювати й рішення, які підлягають апеляційному оскарженню до палати з соціальних питань апеляційного суду певного округу.