Контрольні питання
1. Класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм.
2. Класифікація шкідливих речовин за силою впливу на організм.
3. Охарактеризувати джерела утворення чадного газу та фізіологічну дію його на організм людини.
4. Охарактеризувати джерела утворення оксидів азоту та фізіологічну дію його на організм людини.
5. Охарактеризувати джерела утворення діоксиду сірки та фізіологічну дію його на організм людини.
6. Охарактеризувати джерела утворення сірководню та фізіологічну дію його на організм людини.
7. Охарактеризувати джерела утворення аміаку та фізіологічну дію його на організм людини.
8. Охарактеризувати джерела утворення хлору та фізіологічну дію його на
організм людини.
9. Охарактеризувати джерела утворення ртуті та фізіологічну дію його на організм людини.
10. Охарактеризувати джерела утворення свинцю та фізіологічну дію його на організм людини.
11. Що є критерієм якості атмосферного повітря? Дати вичерпну характеристику цьому показнику.
12. Охарактеризувати фактичне допустиме значення дії шкідливих речовин однонаправленого спрямування.
13. Дати визначення і характеристику атмосферним аерозолям.
14. Види пилу залежно від величини часток та джерела походження.
15. Характеристика захворювань, що спричиняються дією пилу різного походження.
16. Загальна фізіологічна дія пилу на людину.
17. Методи встановлення гранично допустимих концентрацій пилу в повітрі робочої зони.
18. Методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони.
19. Розрахунок концентрації пилу в повітрі робочої зони.
20. Які сполуки та інгредієнти входять до складу списку А та списку Б основних забруднюючих речовин атмосферного повітря?
21. Яким чином використовується середньорічна концентрація забруднюючих речовин атмосферного повітря?
22. Дати характеристику хроматографічним методам контролю забруднення повітря.
23. Скласти принципову схему газового хроматографа.
24. На яких фізико-хімічних процесах ґрунтується робота хроматографа? Стисло їх охарактеризувати.
25. Охарактеризувати метод газової хроматографії.
26. У чому полягає сутність мас-спектрального методу аналізу повітря.
27. Охарактеризувати групу спектральних методів аналізу забруднення повітря.
28. Дати характеристику люмінесцентному методу аналізу забруднення повітря.
29. Охарактеризувати електрохімічні методи аналізу забруднення повітря.
30. Охарактеризувати кондуктометричний метод аналізу забруднення повітря.
31. Дати характеристику кулонометрії як методу аналізу забруднення повітря.
Література: [2–7; 22; 25; 28].
Практична робота № 4
Тема. Оцінювання захисних споруд
Мета: Надання студентам практичних умінь з оцінювання надійності захисту людей у захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах та визначення заходів підвищення надійності захисту.
Короткі теоретичні відомості
Надзвичайна ситуація – це ситуація на об’єкті чи окремій території, яка викликана подіями природного, екологічного, технічного, соціального, військового та іншого характеру, що призвела чи може призвести до значної шкоди порушення нормальної життєдіяльності та загибелі людей. Захист населення – це комплекс заходів, спрямований на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.
Захисні споруди – це споруди, спеціально призначені для захисту населення від сучасних засобів масового ураження, а також від впливу радіації, ОР, СДОР, біологічних засобів. Сховище – це міцна герметична споруда, обладнана фільтровентиляцією. Укриття забезпечують надійніший захист людей, що в них переховуються від усіх уражаючих факторів. В укриттях люди можуть знаходитись більш тривалий час, їх безпека забезпечується протягом кількох діб.
Захисними спорудами у цивільному захисті вважають: сховища та протирадіаційні укриття. У сховищах передбачається наявність аварійних виходів, фільтрувального устаткування та обладнання для забезпечення температури повітря не вище 23°С і відносної вологості повітря 70 %. У мирний час сховища можуть використовуватися під навчальні майстерні, пункти цивільної оборони тощо. На рисунку 4.1 показано план типового сховища.
Рисунок 4.1 – Схема побудови типового сховища: 1 – захисно-герметичні двері; 2 – шлюзові камери, вчасно збудовані або збудовані (тамбури); 3 – санітарно-побутові відділення; 4 – основне приміщення для розміщення людей; 5 – аварійний вихід; 6 – фільтровентиляційна камера; 7 – приміщення для зберігання продуктів харчування; 8 – медпункт
До протирадіаційних укриттів відносять спеціальні споруди господарського призначення (погреби, овочесховища тощо), звичайні житлові споруди, щілини з ґрунтовим покриттям при виникненні загрози радіаційного забруднення. Щоб мати можливість укриття населення у захисних спорудах, необхідно:
• завчасно збудувати захисні споруди і постійно підтримувати їх у готовності для використання;
• передбачити можливість швидкого пристосування і використання частини виробничих або побутових приміщень для укриття населення під час
НС;
• спланувати необхідне дообладнання, з урахуванням реальної
обстановки, підвальних приміщень.
На кожне сховище складається план, карта прив’язки сховища і схема евакуації людей із сховища. Організація обслуговування сховищ покладається на службу сховищ та укриттів.
Основні правила перебування в захисних спорудах:
• мати при собі дводобовий запас продуктів харчування, особисті речі, документи та індивідуальні засоби захисту;
• виконувати всі вимоги коменданта;
• забороняється приносити легкозаймисті і сильно пахучі речовини, громіздкі речі;
• не приводити домашніх тварин;
• забороняється запалювати гасові лампи, свічки;
• не курити.
Виведення людей із сховища проходить за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища.
Розосередженням називається організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об’єктах та працівників комунального господарства. Позаміською зоною називається територія за межами зон можливого руйнування.
Евакуацією називається організований вивід чи вивіз населення із зон можливого враження, затоплення чи терористичного нападу. За територіально-виробничим принципом вивіз працівників установ і членів їх сімей, студентів та учнів організовується підприємствами або установами, а решта населення евакуюється через домоуправління за місцем проживання.
В умовах надзвичайних ситуацій здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити: укриття населення в захисних спорудах, евакуацію, медичну допомогу, радіаційний і хімічний захист.
Вплив наслідків НС плануються на випадок:
• загальних аварії на атомній електростанції;
• усіх видів аварій з викидом СДОР, унаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, які проживають у зоні можливого ураження;
• загрози катастрофічного затоплення місцевості;
• масових лісових і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;
• землетрусів та інших геофізичних чи гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.
Організаційні заходи для захисту населення:
• проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і протиепідеміологічних заходів;
• забезпечення всього населення індивідуальними засобами захисту;
• будівництво сховищ та укриттів для населення;
• загальне обов’язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;
• своєчасне повідомленням населення про небезпеку;
• організація радіаційного, хімічного і бактеріологічного спостереження, розвідки і лабораторного контролю;
• розосередження робітників та службовців підприємств міста та евакуація у сільську місцевість не зайнятого у виробництві населення, медичних дитячих та інших установ;
• захист продовольства та води, створення запасів продовольства, медичних препаратів та предметів першої необхідності в місцях евакуації та
розосередження.