Рекомендована література

1. Башта Т.М., Руднєв С.С., Некрасов Б.Б. й др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. — М.: Машиностроение, 1982.

2. Исаев А.П., Сергеев Б.Н., Дидур В.А. Гидравлика й гидромеханизация сельскохозяйсгвенных процессов. М.: Агропромиздат, 1990.

3. М.А. Палишкин. Гидравлика й сельскохозяйственное водоснабжение. - М.: ВО „Агропромиздат", 1990.

4. Рогалевич Ю.П. Гідравліка. - К.: Вища школа, 1993.

5. Карасев Б. В. Гидравлика й основи сельськохозяйственного водоснабжения й канализации. - Минск.: Вышсшая школа, 1983.

Лабораторна робота № 11

Тема роботи: Експериментальна перевірка спряжених глибин гідравлічного стрибка.

Мета роботи: Вимірювання спряжених глибин досконалого стрибка і порівняння даних досліду з обчисленням та теоретичними формулами.

Обладнання: Обладнане робоче місце.

В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен знати:

• Що таке гідравлічний стрибок?

• Види гідравлічних стрибків

• Формулу для визначення гідравлічного стрибка.

В результаті виконання лабораторної роботи студент повинен вміти:

• За допомогою математичного розрахунку вміти користуватись формулою С.К. Кузнєцова;

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Різке збільшення глибини на порівняно короткій відстані при переході з бурхливого стану в спокійний, тобто від меншої за критичну глибину до глибини, більшої за критичну, називається гідравлічним стрибком.

Явище гідравлічного стрибка має місце при переливі рідини через споруди, зміні похилу дна русла тощо.

Гідравлічний стрибок буває різних видів. Основні з них: досконалий, хвилястий, підтоплений, підтертий, поверхневий.

Визначення спряжених глибин у прямокутному руслі з використанням таблиць та графіків.

Використовуючи основне рівняння досконалого гідравлічного стрибка, перетворюючи його таким чином для русла, що дасть змогу одержати формули для безпосереднього визначення спряжених глибин. Оскільки для прямокутного русла, a₁=bh₁, y₁=h₁/2, w₂=bh₂, то після нескладних перетворень матимемо:

(1)

де α₀= α₀₁= α₀₂ – коефіцієнт Бусінеска, прийнятий однаковим для обох живих перерізів потоку – до і після стрибка. Рівняння (1) є звичайним квадратним рівнянням, симетричним відносно кожної з глибин. Його розв’язком є:

(2)

Q/b=q – питома витрата за одиницю ширини прямокутного русла, тому рівняння (2) спрощується:

(3)

Змінивши α₀ Q₂ / (gb)² = αq² / g = h_k³ одержимо:

(4)

Правила техніки безпеки:

1. Дотримуватись загальних правил техніки безпеки щодо даної лабораторії.

Порядок виконання роботи:

В прямокутному скляному лотку з горизонтальним дном розміщують досконалий гідравлічний стрибок. Він може бути утвореним при переливі через водозлив того чи іншого типу або при витікання з-під щита. Місцеположення гідравлічного стрибка в лотку регулюють кінцевим затвором лотка. Витрату в лотку вимірюють об'ємним способом (при невеликих витратах) або за допомогою вимірювального водозливу з тонкою стінкою. Мірною галкою визначають глибини до і після стрибка h₁, h₂. Довжину стрибка l_2C вимірюють як довжину горизонтальної проекції поверхневого вальця. По заміряній глибині h₁ обчислюють за формулою (4) h₂, довжину стрибка - за формулою С.К.Кузнєцова:

Втрати енергії в гідравлічному стрибку за формулою:

де

a = h₂ – h₁ - висота гідравлічного стрибка.

Виміряні величини порівнюють з обчисленими та згаданими вище формулами.

Зміст звіту:

1. Тема лабораторної роботи;

2. Мета , обладнання , короткий опис теоретичних відомостей;

3. Опис лабораторної установки;

4. Заповнення табличних даних, висновок.

5. Список використаної літератури..