
- •Лабораторна робота № 9. Тема: Метрологія у техніці.
- •Теоретичні відомості
- •1. Основні поняття метрології.
- •1.1. Загальні відомості про метрологію.
- •1.2. Метрологія, її розділи та функції.
- •2. Фізичні величини та вимірювання.
- •2.1. Вихідні поняття та означення.
- •2.2. Одиниці фізичних величин.
- •2.3. Види та методи вимірювань.
- •2.4. Планування та організація вимірювань.
- •3. Засоби вимірювальної техніки.
- •3.1. Класифікація засобів вимірювальної техніки.
- •3.2. Структура засобів вимірювань.
- •3.3. Параметри засобів вимірювань.
- •3.4. Державна система промислових приладів та засобів автоматизації.
- •3.5. Єдність вимірювань та метрологічне забезпечення.
- •3.6. Державний метрологічний нагляд.
2.2. Одиниці фізичних величин.
Одиниця фізичної величини згідно з ДСТУ 2681-94 - це певний розмір даної величини, прийнятий за угодою (Генеральною конференцією з мір та ваг) для кількісного відображення однорідних з нею величин. Одиниця фізичної величини є величиною, якій за визначенням присвоєне числове значення 1.
В природі фізичні величини пов'язані між собою залежностями, які виражають одні величини через інші і називаються рівняннями зв'язку між величинами. Сукупність пов'язаних такими залежностями величин, серед яких одні умовно називаються незалежними, а інші виражаються через них, називають системою величин. Незалежні величини цієї системи називають основними, а всі інші - похідними.
Одиниця основної величини називається основною одиницею, а похідної - похідною одиницею. Сукупність основних та похідних одиниць певної системи величин становлять систему їх одиниць.
Вибір основних величин і розмірів їх одиниць під час побудови системи одиниць теоретично довільний, але він продиктований певними вимогами практики, а саме:
кількість основних величин має бути невеликою;
за основні мають бути вибрані величини, одиниці яких легко відтворити з високою точністю;
розміри основних одиниць мають бути такі, щоб на практиці значення всіх величин системи не виражались ні надто малими, ні надто великими числами;
похідні одиниці мають бути когерентні, тобто входити в рівняння, що пов'язують їх з іншими одиницями системи, з коефіцієнтом 1.
Одиниці, які не належать ні до основних, ні до похідних одиниць цієї системи називаються додатковими (радіан - рад; стерадіан - ер), а одиниці, що не входять в цю систему, є позасистемними (літр - л; тонна - т; градус - ° та ін.).
До позасистемних належать також відносні одиниці: відсоток - %; промілле - %o, мільйонна частка – млн.-1.
Позасистемними є також логарифмічні одиниці, що визначаються із відношення двох значень величин: бел - Б; децибел - дБ; октава - окт; декада - дек.
У
випадку відношення значень струму чи
напруги
при
Якщо відношення значень струму чи напруги порівняно малі, то 1дБяЮ%; 0,1дБ~1%.
У
випадку відношення значень потужності
при
а
у випадку відношення частот
при
Одиниця, що в ціле число разів більша за системну або позасистемну, називається кратною одиницею, а одиниця, що в ціле число разів менша за системну або позасистемну, називається частковою одиницею (табл.2.1)
Таблиця 2.1
Не зупиняючись на різновидах систем одиниць з точки погляду їх історичного розвитку, зупинимось на Міжнародній системі одиниць (Система Інтернаціональна - СІ, System International - SI), прийнятій на XI Генеральній конференції з мір та ваг в 1960 році. Основними одиницями СІ є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела, моль (остання одиниця прийнята в 1971р.), а додатковими - радіан та стерадіан (табл. 2.2).
Розмірність (dimension) основних величин системи - це їх позначення, наприклад L, М, Т, а розмірність похідної величини X має, наприклад, вигляд
де α,β, γ - показники розмірності.
Метр є довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу, що дорівнює 1/299 792 458 секунди (XVIIГКМВ, 1983 р.).
Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма.
Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, яке відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.
Таблиця 2.2
Ампер дорівнює силі незмінного струму, який під час проходження по двох паралельних прямолінійних проводах нескінченної довжини і нехтуючи малої площі поперечного перерізу, розміщених на відстані 1 м один від одного у вакуумі, викликав би на кожній ділянці провода завдовжки 1 м силу взаємодії 2·10-7 Н.
Кельвін дорівнює 1/273,16 частині термодинамічної температури потрійної точки води.
Моль дорівнює кількості речовини системи, яка вміщує стільки ж структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг
Кандела дорівнює силі світла у заданому напрямі джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540-1012 Гц, енергетична сила світла якого в цьому напрямі становить 1/683 Вт/ср.
Радіан дорівнює куту між двома радіусами кола, дуга між якими дорівнює радіусу.
Стерадіан дорівнює тілесному куту з вершиною в центрі сфери, який вирізає на поверхні сфери площу, що дорівнює площі квадрата зі стороною, яка дорівнює радіусу сфери.
Система СІ - практична, когерентна, раціоналізована. Раціоналізована система одиниць - це система електричних та магнітних величин, в якій так підібрані одиниці діелектричної і магнітної проникності вакууму (а від них і одиниці похідних величин), що в найуживаніших формулах зникає ірраціональний множник 4я. Отже, магнітна проникність вакууму в СІ є величиною розмірною і називається магнітною сталою
подібно електрична стала
(тут с = 299792,5±0,4 км/с ≈З·108 м/с ─ швидкість поширення світла у вакуумі).
Тоді,
наприклад, формула ємності плоского
конденсатора в СІ має вигляд
(тут ε - відносна діелектрична проникність),
а в нераціоналізованій системі одиниць
СГС
(сантиметр, грам, секунда)
Коефіцієнт
пропорційності k
між
ємністю С
в
системі СГС та ємністю С
в
СІ:
дорівнюватиме
Крім температури Кельвіна (позначення Т), допускається вживання також температури Цельсія (позначення t), яка визначається як t = Т-Т0 = Т-273,15 і виражається в градусах Цельсія °С, тоді коли температура Кельвіна виражається в кельвінах К.