Рівень комунікативної толерантності студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (в балах)

Шкали	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Ш1	12,3	12,1	11,8	10,0	9,4
Ш2	10,5	12,5	12,6	13,9	14,2
Ш3	11,0	10,8	9,6	8,8	8,9
Ш4	12,4	12,2	11,5	10,1	9,2
Ш5	8,8	9,1	8,9	10,2	10,6
Ш6	10,6	11,2	11,8	13,0	13,4
Ш7	13,8	13,4	11,9	10,2	9,2
Ш8	10,8	10,4	9,9	10,5	10,6
Ш9	13,2	12,7	10,9	9,2	8,4
Загальний середній бал КТ	11,5	11,6	10,0	10,7	10,5
Загальна КТ (у стенах)	2,3	2,32	2,0	2,14	2,1

За результатами методики констатуємо високий рівень комунікативної інтолерантності у студентів усіх курсів. Причому, по шкалам Ш1, Ш3, Ш4, Ш7, Ш9 спостерігається зворотня динаміка (зниження показників, тобто підвищення толерантності); по шкалам Ш2, Ш5, Ш6 – зростання показників (загострення інтолерантності); за шкалою Ш8 динаміки не спостерігається.

Комунікативний контроль є показником соціальної адаптованості та інтегрованості. Люди з високим комунікативним контролем постійно стежать за собою, добре поінформовані, де і як себе поводити. Управляють своїми емоційними проявами. Разом з тим, вони відчувають значні труднощі у спонтанності самовираження, не люблять непрогнозованих ситуацій.

Люди з низьким комунікативним контролем безпосередні і відкриті, але можуть сприйматися оточуючими як занадто прямолінійні і нав’язливі.

Результати діагностики рівня комунікативного контролю за методикою M. J. Shneider у студентів-правників І-V курсів наведені нами у табл. 3. 3. 12

Таблиця 3. 3. 12

Рівень комунікативного контролю студентів-правників залежно від етапу учбово-професійної діяльності (у %)

Рівень комунікативного контролю	І курс (n=280)	ІІ курс (n=226)	ІІІ курс (n=224)	ІV курс (n=245)	V курс (n=210)
Високий	24	18	16	18	17
Середній	50	58	62	63	64
Низький	26	24	22	19	19

Отже, низький комунікативний контроль мають 26% першокурсників, 24% другокурсників, 22% третьокурсників, 19% четвертокурсників і 19% п’ятикурсників; відповідно, їм притаманна: висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка мало піддається змінам залежно від ситуації спілкування і не завжди співвідноситься з поведінкою інших людей, що характерно для низького рівня суб’єктності.

Середній комунікативний контроль виявлено у 50% першокурсників, 58% другокурсників, 62% третьокурсників, 63% четвертокурсників та 64% п’ятикурсників. Такі студенти у спілкуванні безпосередньо, щиро ставляться до інших, проте стримані в емоційних проявах, співвідносять свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

Високий комунікативний контроль мають 24% першокурсників, 18% другокурсників, 16% третьокурсників, 18% четвертокурсників та 17% п’ятикурсників. Такі респонденти постійно стежать за собою, керують вираженням своїх емоцій, не схильні до креативного пошуку та ініціативності, що також є характеристиками низького рівня суб’єктності.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативного контролю студентів-правників під час навчання у вищому навчльному закладі, проте, 36% випускників все ж таки потребують корекції комунікативного контролю.

За допомогою методики визначення рівня конфліктостійкості (В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов, М. П. Фетіскін) нами визначено рівень конфліктостійкості студентів-правників та проаналізовано його динаміку залежно від етапу учбово-професійної діяльності. Результати представлені у табл. 3. 3. 13

Таблиця 3. 3. 13