3.2. Процедурно-методичне забезпечення дослідження

Зважаючи на системність досліджуваного феномену, використано комплекс діагностичних процедур, спрямованих на:

дослідження та формування професійно важливих якостей ( пристосовані до певної професійної діяльності компоненти цілісної особистості, що формуються на основі природно заданих біопсихічних властивостей під дією зовнішніх впливів і власної активності суб’єкта);

вимірювання рівня рефлексивності (на скільки людина здатна виходити за рамки власного «Я», обдумувати, вивчати, аналізувати за допомогою порівняння образу свого Я з певними подіями, особистостями. Характеризує людей, які перед тим як діяти, внутрішньо проглядають всі гіпотези, відкидуючи ті, які здаються їм малоефективними. Приймають рішення обдумано); дослідження самооцінки ( уявлення людини про важливість своєї особистої діяльності в суспільстві і оцінювання себе і власних якостей і почуттів, достоїнств і недоліків, вираз їх), рівня домагань (соціальна позиція, яка займається індивідом і закріплюється через його індивідуальний вибір, власні зусилля і конкуренцію з іншими індивідами),

емпатії (співпереживання, схильність до емоційного відклику на хвилювання інших, в процесі мотивації виявлення допомоги іншій людині грає велику роль), сенситивності (цілісна, загальна здібність людини, яка здатна прогнозувати почуття, думки та поведінку іншої людини); Коммунікативність сукупність істотних, відносно стійких властивостей особистості, що сприяють успішному прийому, розумінню, засвоєнню, використанню й передаванню інформації ) комунікації (процес обміну інформації), організаторських схильностей ( здібності до організаторської діяльності; включають комунікативні здібності, практичний розум, здатність заражати і активізувати інших, критичність, тактовність, ініціативність, вимогливість до себе та інших, самовладання, здатність організувати інших), самоконтролю у спілкуванні ( здатність людини керувати емоціями, промовою при спілкуванні з іншими людьми), саморегуляції ( здатність людини самостійно себе регулювати, виправляти і навіть удосконалювати), ролі в колективі ( комплекс зразків поводження, пов'язаних з виконанням яких-небудь функцій особистісної конкурентоздатності, спрямованості особистості).

Наведемо стислу характеристику обраних нами методик:

Методика вимірювання рівня рефлексивності (А. В. Карпов)

Методика призначена для вимірювання рівня рефлексивності.

Опитуваним пропонують дати відповіді на кілька тверджень опитувальника.

У бланку відповідей навпроти номеру питання слід проставити цифру, відповідну варіанту відповіді: 1 – абсолютно невірно; 2 – невірно; 3 – скоріше невірно; 4 – не знаю; 5 – скоріше вірно; 6 – вірно; 7 – абсолютно вірно.

Методика включає 27 тверджень, з цих 27-ми тверджень 15 є прямими (номери питань: 1, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 14, 15, 18, 19, 20, 22, 24, 25). Інші 12 – зворотні твердження, що необхідно враховувати при обробці результатів, коли для одержання підсумкового балу сумуються у прямих питаннях цифри, відповідні відповідям піддослідних, а у зворотніх – значення, замінені на ті, що виходять при інверсії шкали відповідей. Після підрахунку балів визначається рівень рефлексивності за наступною градацією: високий, середній, низький.

Методика дослідження самооцінки (Т.В. Дембо–С.Л. Рубінштейн) (модифікована відповідно до завдань дослідження)

Методика призначена для оцінки та порівняльного аналізу самооцінки і домагань особистості у різних життєвих сферах.

Досліджуваним пропонується оцінити себе (здібності, характер, можливості) за допомогою вертикальної лінії за кожною з запропонованих якостей, сторін особистості і рискою (-) відзначити на кожній лінії цю самооцінку. Після пропонують уявити, якою повинна була б бути ця якість, сторона особистості, щоб ви були задоволені собою, відчували гордість за себе і відзначити це на кожній лінії знаком (х).

Самооцінка і домагання визначаються за дев’ятьма шкалами:

1) креативний – некреативний;

2) цілеспрямований – нецілеспрямований;

3) компетентний – некомпетентний;

4) рефлективний – нерефлективний;

5) ініціативний – безініціативний;

6) комунікативний – некомунікативний;

7) толерантний – нетолерантний;

8) стресостійкий – нестресостійкий;

9) конфліктостійкий – неконфліктостійкий.

Обробці підлягають результати на всіх шкалах.

Для зручності підрахунку оцінка переводиться у бали. Як уже зазначалося, розміри кожної шкали дорівнюють 100 мм, відповідно до цього нараховуються бали (наприклад, 54 мм = 54 бали).

1. За кожною з дев’яти шкал визначаються:

– рівень домагань щодо певної якості – за відстанню у міліметрах (мм) від нижньої точки шкали (0) до знаку „х”;

– висота самооцінки – від „0” до знаку „-„;

– величина розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою – різниця між величинами, що характеризують рівень домагань і самооцінку, або відстань від „х” до „-„;

– у тих випадках, коли рівень домагань нижче самооцінки, результат виражається від’ємним числом.

Записується відповідне значення кожного з трьох показників (рівня домагань, рівня самооцінки та розходження між ними) у балах за кожною шкалою.

2. Визначається середня міра кожного з вищеперерахованих показників у студента. Її характеризує медіана, обчислювана за всіма аналізованими шкалами.

3. Визначається ступінь диференційованості рівня домагань і самооцінки. Їх отримують, поєднуючи на бланку досліджуваного всі значки „-„ (для визначення диференційованості самооцінки) або „х” (для рівня домагань). Отримані профілі наочно демонструють відмінності в оцінці студентом різних сторін своєї успішності діяльності.

У тих випадках, коли необхідна кількісна характеристика диференційованості (наприклад, при зіставленні результатів студента з результатами всієї групи) можна використати різницю між максимальним і мінімальним значеннями, однак цей показник розглядається як умовний.

Слід зазначити, що чим вища диференційованість показника, тим менше значення має середня міра і, відповідно, вона може використовуватися лише для деякої орієнтації.

4. Особлива увага звертається на такі випадки, коли домагання виявляються нижче самооцінки, пропускаються або неповністю заповнюються деякі шкали (вказується тільки самооцінка або тільки рівень домагань), значки ставляться за межами шкали (вище верхньої або нижче нижньої частини), використовуються знаки, не передбачені інструкцією і т.п.

Найбільш сприятливими з точки зору особистісного розвитку є такі результати: середній, високий або навіть дуже високий (але не виходить за межі шкали) рівень домагань, поєднується з середньою або високою самооцінкою при помірному розходженні цих рівнів і помірним ступенем диференційованості самооцінки та рівня домагань.

Продуктивним є також такий варіант ставлення до себе, при якому висока і дуже висока (але не максимально), помірно диференційована самооцінка поєднується з дуже високими, помірно диференційованими домаганнями при помірному розходженні між домаганнями і самооцінкою. Дані показують, що студенти з таким ставленням до себе відрізняються високим рівнем цілепокладання: вони ставлять перед собою досить складні цілі, що ґрунтуються на уявленнях про свої дуже великі можливості, здібності, і докладають значних зусиль для досягнення цих цілей.

Несприятливими для особистісного розвитку і для навчання є усі випадки низької самооцінки. Несприятливими є також випадки, коли студент має середню, слабо диференційовану самооцінку, що поєднується з середніми домаганнями і характеризується слабкою розбіжністю між домаганнями і самооцінкою.

Тестова методика „Здатність самоуправління” (Н. М. Пейсахов)

Запропонована тестова методика дає можливість дізнатися про здатності володіти собою у різних ситуаціях. В анкеті наведено дві групи тверджень:

1. Твердження, що вимагають звернення до досвіду. Якщо досліджуваний дійсно часто оцінює свої дії й учинки, намагається знайти відповідь на поставлене питання, слід відповідати „так”, а якщо він це робить рідко, то відповідь буде „ні”.

2. Твердження, що характеризують відношення респондента до узвичаєної думки, наприклад, якщо досліджуваний згоден з думкою, то слід відповісти „так”, а якщо не згоден, то відповідь „ні”. Відповідь „так” вказано „+”, відповідь „ні” – знаком „-„ (мінус).

Здатність самоуправління оцінюється на основі обробки результатів анкети. Якщо результати анкетування лежать у правій частині шкали, то у цілому система самоуправління у людини є, однак у цьому випадку існує небезпека того, що ця людина занадто розважлива і раціональна, що їй не вистачає емоцій. Про це варто подумати, слід поспостерігати за собою, проаналізувати свої вчинки і дії з точки зору врівноваження раціонального та емоційного.

Якщо результати анкетування лягли у зоні низьких оцінок, то у людини ще немає цілісної системи самоуправління, а сформовані лише окремі риси. Швидше за все, така людина сильно переживає свої невдачі, але далі цього не йде. У неї емоційна оцінка переважає над раціональним аналізом, тобто повноцінний цикл самоуправління у цьому випадку навіть не починається, а тому і не формується.

Методика «Діагностика рівня емпатії» І. М. Юсупова

методика успішно використовується казанським психологом І. М. Юсуповим для дослідження емпатії (співпереживання), тобто вміння поставити себе на місце іншої людини і здатності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. Співпереживання - це прийняття тих почуттів, які відчуває інша людина так, якби вони були нашими власними.

Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних відносин. Вона робить поведінку людини соціально обумовленим. Розвинена у людини емпатія - ключовий фактор успіху в тих видах діяльності, які вимагають вживання у світ партнера по спілкуванню, і, перш за все при навчанні і вихованні.

Для виявлення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи (погоджуючись чи ні) на кожне з 36 тверджень, оцінювати відповіді наступним чином: при відповіді: «не знаю» - 0 балів, «ні, ніколи» - 1, «іноді» - 2, «часто »- 3,« майже завжди »- 4 і при відповіді:« так, завжди »- 5 балів. Відповідати потрібно на всі пункти.

Обробка результатів

Підраховується сума балів. Але колись потрібно перевірити ступінь відвертості обстежуваного. Якщо він відповів «не знаю» на затвердження під номерами 3, 9, 11, 13, 28, 36 і «так, завжди» на твердження 11, 13, 15 і 27, то це свідчить про його бажання виглядати краще і про недостатню відвертості . Результатам тестування можна довіряти, якщо опитуваний дав не більше трьох нещирих відповідей.

Висновки:

При сумі від 82 до 90 балів у людини дуже високий рівень емпатійності, від 63 до 81 бала - високий рівень, від 37 до 62 балів - середній рівень, від 12 до 36 балів - низький рівень, 11 балів і менше - дуже низький рівень емпатійності .

Методик снайдера

Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на

деякі ситуації. Кожне з них ви повинні оцінити як вірне або

невірне стосовно себе. Якщо пропозиція здається вам вірним або

переважно вірним поставте поруч з порядковим номером букву «В»,

якщо невірним або переважно невірним - букву «Н».

Люди з високим комунікативним контролем, по Снайдеру, постійно

стежать за собою, 'добре знають, де і як себе вести, управляють вираженням

своїх емоцій. Разом з тим, у них утруднена спонтанність самовираження,

вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їх позиція: «Я такий, який я є

в даний момент ». Люди з низьким комунікативним контролем більш

безпосередні і відкриті, у них більш стійке «Я», мало піддане

змінам в різних ситуаціях.

Підрахунок результатів: по одному балу нараховується за відповідь «Н» на 1, 5

і 7 питання і за відповідь «В» на всі інші. Підрахуйте суму балів. якщо

Ви щиро відповідали на питання, то про Вас, мабуть, можна сказати

наступне:

0-3 бала - у Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка

стійко, і Ви не вважаєте за потрібне змінюватися залежно від ситуацій.

Ви здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Деякі вважають Вас

«Незручним» у спілкуванні внаслідок вашої прямолінійності.

4-6 балів - у вас середній комунікативний контроль, ви щирі, але

НЕ стримані в своїх емоційних проявах, зважаєте у своєму

поведінці з оточуючими людьмі.Райгородскій Д. Я. Практична психодіагностика. Методики і тести. Навчальний посібник.-Самара:

Видавничий Дім «БАХРАХ», 1998-672 с.

7-10 балів - у вас високий комунікативний контроль. ви легко

входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре

відчуваєте і навіть в змозі передбачити враження, яке ви

справляєте на оточуючих.

Поняття «комунікативні вміння» включає в себе не тільки оцінку

співрозмовника, визначення його сильних і слабких сторін, а й уміння

встановити дружню атмосферу, вміння зрозуміти проблеми співрозмовника і т. д.

Експертна діагностика стилів керівництва

Методика спрямована на вивчення трьох класичних стилів керівництва: демократичного (Д), авторитарного (А) і ліберально-попустительского (Л). Їх прояв визначається за допомогою експертної оцінки діяльнісного поведінки реального або потенційного керівника в 27 заданих ситуаціях.

Просимо вас оцінити типова поведінка даного суб'єкта в 27 заданих ситуаціях. У кожному разі ви повинні вибрати один з трьох варіантів поведінки, властивого даній особі, і зафіксувати його в бланку відповідей. Для цього поряд з номером питання проставте відповідь в буквеної формі. При наявності бланка з можливими варіантами відповідей обведіть кружечком відповідну відповідь.

ОБРОБКА І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУ

Ключ до тесту

Група тверджень Твердження

        а b c а b c

1 А Л Д 15 Д А Л

2 А Д Л 16 Д А Л

3 Д А Л 17 Л Д А

4 А Д Л 18 А Д Л

5 Д Л А 19 А л Д

6 Д А Л 20 А Д Л

7 Л А Д 21 Д А Л

8 А Д Л 22 Д Л А

9 Д Л А 23 А Д Л

10 А Д Л 24 А Д Л

11 Д Л А 25 А Д Л

12 Д А Л 26 Д Л А

13 А Д Л 27 Л Д А

14 Л А Д

Діагностика стилю виробляється на основі переважання числа збігів з ключем.

Анкета „ ” (Л. Б. Шнейдер

Вважаємо, що обраний методичний фонд дослідження дозволяє комплексно та змістовно дослідити наявність та рівень розвитку професійно важливих якостей майбутніх студентів-психологів й отримати емпіричний матеріал для аналізу сформованості професійно важливих якостей майбутніх психологів у процесі учбово-професійної діяльності.