- •Загальні зауваження
- •Тема 2. Диференціал функції
- •Тема 3. Основи інтегрального числення
- •Тема 4. Диференціальні рівняння
- •Тема 5. Моделювання медико-біологічних процесів
- •Змістовий модуль 2. Основи теорії ймовірностей і математичної статистики Тема 6. Елементи теорії ймовірностей
- •Тема 7. Елементи математичної статистики
- •Тема 8. Кореляційний зв’язок. Рівняння регресії
- •Модуль 2. Основи біофізики Змістовий модуль 3. Основи біомеханіки, біоакустики, біореології та гемодинаміки Тема 10. Основи біомеханіки
- •Тема 11. Механічні коливання і хвилі. Акустика
- •Тема 12. Ультразвук. Інфразвук
- •Тема 13. Основи стоматологічного матеріалознавства
- •Тема 14. Основи біореології
- •Тема 15. Поверхневий натяг рідин
- •Тема 16. В’язкість рідин
- •Тема 17. Основи гемодинаміки
- •Змістовий модуль 4. Термодинаміка відкритих біологічних систем. Елементи молекулярної біофізики Тема 18. Термодинаміка відкритих біологічних систем
- •Тема 19. Структурна організація біомембран. Транспорт речовин крізь мембрани
- •Тема 20. Біоелектричні потенціали
- •Модуль 3. Основи медичної фізики Змістовий модуль 6. Електродинаміка. Основи медичної апаратури Тема 22. Вивчення роботи електрокардіографа.
- •Тема 23. Визначення електричного опору біологічної тканини. Вивчення роботи реографа.
- •Тема 24. Вивчення роботи апарату для терапії постійним струмом
- •Темa 25. Вивчення роботи апарату увч–терапії
- •Тема 26. Дія електричних струмів і електромагнітних полів на тканини організму.
- •Змістовий модуль 7. Оптичні методи і їх використання у біології та медицині Тема 27. Вивчення характеристик оптичного мікроскопа
- •Тема 28. Вивчення роботи рефрактометра
- •Тема 29. Вивчення роботи поляриметра (сахариметра)
- •Тема 30. Вивчення роботи фотоелектроколориметра
- •Змістовий модуль 8. Елементи квантової механіки Тема 31. Теплове випромінювання тіл
- •Тема 32. Вивчення роботи лазера
- •Змістовий модуль 9. Радіаційна фізика. Основи дозиметрії Тема 33. Рентгенівське випромінювання
- •Тема 34. Радіоактивність. Основи дозиметрії
- •Рекомендована література
Тема 23. Визначення електричного опору біологічної тканини. Вивчення роботи реографа.
23.1. Який опір називають активним (омічним)? |
|||
|
|
||
|
|
||
23.2. Чим обумовлений ємнісний опір біологічних систем? |
|||
|
|
||
|
|
||
23.3. Що є носіями струму в провідниках? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.4. Що є носіями струму в біотканинах? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.5. Як можна характеризувати біологічну тканину з точки зору її електричних властивостей |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.6. Як залежить опір біологічної тканини від частоти струму? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.7. Що розуміють під виразом “міст Уітстона” в електричній схемі приладу |
|||
|
|
||
|
|
||
23.8. В чому суть методу реографії? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|||
23.9. Що входить до складу моста Уітстона? |
|||
|
|
||
|
|
||
23.10. Чи існує відмінність опору біологічної тканини постійному і змінному струму Поясніть чому. |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.11. Вкажіть найбільш вдалу еквівалентну схему для моделювання опору біологічної тканини. |
|||
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
||
2 |
|||
|
|
||
|
|
||
23.13. Що називають електропровідністю речовини? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|||
2 |
|||
ІІІ – пошкоджена нагріванням тканина І – мертва тканина |
ІІ – пошкоджена нагріванням тканина ІІІ – мертва тканина |
||
ІІ – пошкоджена нагріванням тканина І – мертва тканина |
|||
23.15. Вкажіть інтервали значень коефіцієнта Тарусова для нормально функціонуючої печінки савців: |
|||
|
|
||
|
|
||
23.16. Впорядкуйте органи за тенденцією зменшення коефіцієнта Тарусова (а – м’язи; b – печінка; с – кістка; g – селезінка). |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.17. При якому зсуві фаз між напругою і силою змінного струму з частотою 1000 Гц шкіра є нормально функціонуючою? |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
23.18. Що входить до складу реографа? |
|||
|
|
||
|
|
||
2
R
3
R
4
|
|||
|
|
||
|
|
||
23.20. Визначити величину реактивного і повного опору біологічної тканини при частоті струму 500 Гц. Величина струму 0,04 А при напрузі 20 В. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного і ємнісного (С = 810–6 Ф) опорів. |
|||
|
|
||
|
|
||
23.21. Як змінюється ємнісній опір біологічної тканини внаслідок зміни частоти струму, якщо для напруги 20 В при частоті 1000 Гц величина струму 0,04 А, а при частоті 5000 Гц – 0,045 А. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного опору 420 Ом і ємнісного опору. |
|||
|
|
||
|
|
||
23.22. Як зміниться електропровідність біологічної тканини внаслідок зміни частоти струму, якщо для напруги 20 В при частоті 1000 Гц величина струму 0,04 А, а при частоті 5000 Гц – 0,05 А. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного опору 400 Ом і ємнісного опору. |
|||
|
|
||
|
|
||
|
|
||

3.12.
Яка величина невідомого опору
3.14.
На малюнку представлені графіки
дисперсії імпедансу біологічної
нормально функціонуючої тканини;
пошкодженої тканини нагріванням при
500С
протягом 2 хв і мертвої тканини. Яка
відповідність між графіками і вказаними
тканинами?