
- •2011-2012 Навчальний рік
- •Тема 1. Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •1. Поняття судоустрою і його предмет як галузі права і навчальної дисципліни
- •2. Система навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •3. Зв'язок навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими навчальними дисциплінами
- •4. Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України»
- •5. Основні категорії судоустрою
- •Тема 2. Принципи організації і діяльності судів
- •Принципи організації і діяльності судів, їх класифікація
- •Характеристика принципів організації і діяльності судів Здійснення правосуддя лише судом
- •Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів
- •Доступність правосуддя
- •Спеціалізація
- •Територіальність
- •Інстанційність
- •Поєднання обрання суддів і їх призначення
- •Незалежність суддів та їх недоторканність
- •Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ
- •Верховенство права
- •Законність
- •Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції
- •Гласність та відкритість судового процесу
- •Рівність учасників судового процесу перед законом і судом
- •Змагальність сторін
- •Диспозитивність
- •Обов’язковість судових рішень
- •Державна мова судочинства
- •Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
- •Забезпечення обвинуваченому права на захист
- •Офіційне з'ясування обставин у справі
- •Тема 3. Сучасна система судів в Україні
- •1. Поняття судової системи і системи судів
- •2. Характеристика сучасної системи судів в Україні
- •3. Поняття судової ланки і судової інстанції
- •4. Загальна характеристика судових ланок:
- •1) Місцеві суди
- •2) Апеляційні суди
- •3) Вищі спеціалізовані суди
- •4) Верховний Суд України
- •5. Загальна характеристика судових інстанцій:
- •1) Перша інстанція
- •2) Апеляційна інстанція
- •3) Касаційна інстанція
- •Тема 4. Статус суддів України
- •1. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади. Присяга та обов’язки професійного судді
- •2. Вимоги до претендентів на посаду судді
- •3. Гарантії незалежності суддів
- •4. Порядок призначення та обрання суддів
- •5. Вища кваліфікаційна комісія суддів: завдання, склад, повноваження
- •6. Вища рада юстиції: склад і повноваження щодо суддівського корпусу
- •7. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарних стягнень
- •8. Звільнення судді з посади
- •9. Грошове і соціальне забезпечення суддів.
- •10. Суддівське самоврядування: завдання, організаційні форми
- •11. Статус народних засідателів і присяжних
- •Тема 5. Система забезпечення судів
- •1. Органи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням судів
- •2. Державна судова адміністрація: структура і повноваження
- •3. Апарати судів
- •Тема 6. Місцеві суди
- •1. Місцевий суд – основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів
- •2. Повноваження місцевого суду
- •3. Склад місцевого суду. Голова місцевого суду, його повноваження
- •4. Одноособовий та колегіальний розгляд судових справ у місцевому суді. Порядок відводу (самовідводу) суддів
- •5. Апарат місцевого суду: структура і повноваження. Організація роботи в місцевому суді
- •Тема 7. Апеляційні суди
- •1. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів
- •2. Повноваження апеляційного суду
- •3. Склад апеляційного суду. Голова апеляційного суду, його повноваження. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження
- •4. Склад суду при розгляді справ в апеляційному суді
- •5. Апарат апеляційного суду: структура і повноваження. Організація роботи в апеляційному суді
- •Тема 8. Вищі спеціалізовані суди
- •1. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів
- •2. Повноваження вищих спеціалізованих судів
- •3. Склад вищих спеціалізованих судів. Голова вищого спеціалізованого суду, його повноваження. Судові палати у вищому спеціалізованому суді, їх повноваження
- •4. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження
- •5. Склад суду при розгляді справ у вищому спеціалізованому суді
- •6. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження. Організація роботи у вищому спеціалізованому суді
- •Тема 9. Верховний Суд України
- •1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції
- •2. Повноваження Верховного Суду України
- •3. Склад Верховного Суду України. Склад суду при розгляді справ у Верховному Суді України
- •4. Пленум Верховного Суду України: склад і повноваження
- •5. Апарат Верховного Суду України
- •Тема 10. Конституційний Суд України
- •1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції
- •2. Повноваження Конституційного Суду України
- •3. Склад Конституційного Суду України
- •4. Голова Конституційного Суду України: порядок обрання і повноваження
- •5. Організація роботи в Конституційному Суді України
11. Статус народних засідателів і присяжних
Народні засідателі та присяжні є представниками народу, які у визначених законом випадках залучаються до здійснення правосуддя.
Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом (на сьогодні це ЦПК і КПК), вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.
До списку народних засідателів, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам закону і дали згоду бути народними засідателями. Такий список затверджується рішенням відповідної місцевої ради на 4 роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.
Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Не можуть бути народними засідателями громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
) які мають не зняту чи не погашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
6) особи, які не володіють державною мовою.
Від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду увільняються:
1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;
3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.
Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі.
Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.
Народним засідателям за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
Присяжними є громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом (на сьогодні таких випадків немає), залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Більш детально статус присяжних законом не врегульовано.