Барбара Мейнард

ПЛЕТІННЯ

Методичний посібник для студентів

Переклад з англійської В. І.Синюкова

Переклад з російської П. В. Галяса

Москва «Просвіта» 1981

Зміст

Передмова до російського видання 6

Вступ 9

Види плетіння 10

Підставки для посуду 16

Круглий піднос 19

Корзина для покупок 21

Крісла для ляльок 23

Дитячі брязкальця 26

Плетені капелюхи (канотьє) 29

Хлібниці 31

Передмова до російського видання

В цій книжці, яка вперше була видана видавництвом «Студіо Віста» у Лондоні в 1977 рці,розказано і, головне, показано, як оволодіти основними прийомами способами плетіння із різних матеріалів. Автори тексту і ілюстрацій рекомендують використовувати для плетіння тростину, яка вивозиться із країн Південно – Східної Азіїї і болотні рослини подібні очерету, ситнику, що ростуть в затоках річок з повільною течією в Англіїї.

Скоріш за все, таких матеріалів у вас під рукою не знайдеться,але з тим же успіхом можна застосувати інші. Найбільш поширеним матеріалом, що використовується для виготовлення плетених виробів в нашій країні, є прути верби (лоза). Природні вербові зарослі – верболози – в більшості розташовані по берегам річок.

Верби бувають кущеподібні і деревоподібні. Паростки кущеподібних верб, які в однорічному віці досягають більше 4 метрів в довжину, найчастіше використовуються для плетення різноманітних виробів. Деревоподібні верби застосовують як палковий матеріал – для товстих , міцних стійок і т.д.

Крім вербових прутів для плетення застосовують стебла очерету, ситника і рогози. Рогіз – багаторічна травяниста рослина, що росте по заболочених берегах річок, озер, ставків.

Стебла рогози бувають більше 200 см у довжину. З них плетуть кошики, підставки, головні убори, салфетки,абажури, шкатулки для рукоділля. В центральних областях Росіїї рогіз відомий під назвою очерет,в Астраханській області і краснодарському краю – чакан. Іноді його помилково називають соломкою.

Ситник – рід одно- і багаторічних рослин, що мають циліндричні і порожнисті стебла. У деяких видів листя також циліндричне стебло- видне. Близько 250 видів ситника поширені майже по всій земній кулі. В нашій країні нараховується близько 65 видів, що ростуть на

заливних луках, по берегах річок, в болотах і т.п. Довжина стебел сягає 60 – 70 см. Як основний і допоміжний матеріал, ситник використовується для плетіння циновок, корзин та інших виробів.

Різні види очерету ростуть по сирих берегах річок і ставків, по озерах болотах, в канавах. Стела очерету, досягаючі в деяких видів до 250 см, йдуть на плетення сумок, циновок, корзин, матів і т.п.

В плетенні використовують також житню солому, пшеничну і рисову, липове лико, осикову стружку, а також бамбук і корінь дерев хвойних порід.

Заготовка і обробка лози

Заготовляти вербові прути потрібно з осені, коли рослини перейдуть в стан зимового спокою. На півночі заготівлю можна починати в жовтні, а в південних районах в середині листопаду. Вести заготівлю лози дозволяється до початку весняного руху соку, тобто до другої половини березня – кінця квітня.

Прути верби, заготовлені осінню і зимою – найбільш цінний матеріал для плетіння, оскільки до цього часу деревина стає міцною, пружною і гнучкою і еластичною. Якщо матеріал заготовлений весною чи літом, то при зберіганні і в готових виробах вона набуває брудного відтінку, Матеріал, заготовлений в період літнього руху соку, не встигає дозріти, пагони верби не досягають нормальної довжини, ламкі, негнучкі. Варто пам’ятати, що весняні і літні заготовки ведуть до загибелі рослини.

При зрізанні однорічних пагонів верби, варто залишати пеньки висотою не більше декількох сантиметрів. Необхідно зрізати пагони повністю, не залишаючи навіть самих слабких пагонів, які сприяють підвищенню росту в наступному році. Зрізи потрібно робити гладкі, з невеликим нахилом, не здираючи кору. При заготівлі вербових прутів потрібно користуватись тільки гострим ножем з гладким лезом. Зрізані прути в неочищеному ( необкореному) вигляді потрібно зв’язати в пучки.

Підготовити зелені вербові прути до обкорювання можна шляхом штучного оживлення (при промисловому виробництві плетених виробів прути проварюють або пропарюють). Штучне оживлення проводять на відкритому повітрі при теплій погоді, з приходом весни. Робити це можна в водоймі глибиною 10 – 15 см або в ванній (бажано з протічною водою). Звязані в пучки прути ставлять товстими кінцями в воду, при цьому зв’язки прутів роблять вільними, бо в процесі оживлення стебла будуть набухати. Зазвичай рух соків починається за два – три тижні. Після ього кора з прутів легко знімається. При обкорюванні прутів можна використовувати так звані «щемилки» . Найпростішу ще милку можна вирізати з вербової палки товщиною 5 см и довжиною 40 см. З одного кінця її загострюють, щоб можна було вставити в землю або вбити в пень. Другий кінець розколюють до половини. В отриману щілину вкладають прут і протягують - кора знімається.

Закінчивши обкорювання прутів, потрібно одразу приступити до їхнього сушіння. Завдяки цьому зберігається блискуча шовковиста поверхня деревини. Краще за все сушити вербові прути на повітрі, розклавши їх на деревяних решітках. При цьому деревина не тільки швидко сохне, але і відбілюється під дією сонячного проміння. Час від часу прути потрібно перевертати. Як правило, сушіння вербових прутів на повітрі триває не більше 2 днів. Якщо погода пахмурна,і прути сохнуть під накриттям, то їх потрібно перевертати як можна частіше, щоб не зявилася пліснява. При плетенні багатьох виробів,часто буває необхідним застосувати якийсь стрічковий матеріал. В цьому випадку, також можна використовувати вербові прути, але не цілі, а стругані. Спочатку зволожені вербові прути потрібно розколоти вздовж на дві або чотири частини. Діаметр таких прутів у основи повинен бути не менше 10 мм, довжина не менше 1,5 м. розколені прути обстругати, знявши в них серцевину і внутрішній шар деревини до отримання блискучих ззовні, тонких стрічок.

До початку плетіння для придання прутам гнучкості і еластичності, їх потрібно помістити на деякий час в воду, а потім у зволожувач, в якості котрого може послужити поліетиленовий мішок. В процесі роботи зволожені вербові прути також повинні зберігати потрібну гнучкість. Для цього їх потрібно загорнути в мокру, щільну тканину, що добре зберігає вологу. По закінченню роботи невикористані прути потрібно висушити, бо в іншому разі вони можуть потемніти. Радимо підготовлювати тільки потрібну для денної норми роботи кількість прутів.

Вступ

Самим стародавнім із всіх ремесел, які нам відомі сьогодні, зазвичай вважається плетіння. Одна із найбільш привабливих рис цього ремесла полягає в тому, що кожне покоління людей мало можливість легко пристосувати його до потреб в своєму повсякденному житті. Різноманітність плетених виробів у всі часи дивовижно: від колисок до колясок, від капелюхів до житла, від човнів до корзин для повітряних куль, від прикрас до меблів.

Інструменти і пристосування, необхідні для плетіння, прості, легкі, займають мало місця. Люди, що займаються професійним плетінням, віддають перевагу своїм саморобним інструментам. Матеріали для плетіння також доступні, багато з них можуть знаходитись прямо у вас під рукою – в вашому саду, городі, в заплаві річки. Створення красивої речі з пучка сухої лози, без сумніву буле для вас захопливим.

Плетіння не потребує хорошого зору. Часто плетенням займається абсолютно сліпі люди, створюючі тим не менш прекрасні вироби. Для плетення не потрібно також великої сили у руках, якість роботи набагато більше залежить від правильного засвоєння прийомів роботи. Отримати задоволення від занять цим ремеслом, може як молодь, так і люди похилого віку.

В цій книзі вам пропонуються ряд плетених виробів, складність яких підвищується поступово. При виконанні кожного з них ви будете оволодівати все новими і новими прийомами роботи. Також особливо привабливо те, що результатом кожного етапу роботи є закінчений виріб, і не просто зразок, а річ, яка прикрасить ваш будинок або буде корисною в ваших справах.

Ви побачите, що плетені вироби доречні всюди – чи це сільська хата або сучасна квартира, велике житло чи маленька дача, кімната для відпочинку, дитяча кімната чи кабінет.