Навички

Система навчання відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки руху. Водій, сприймаючи навколишнє оточення, виконує різні дії по керуванню режимом руху автомобіля: натискає на педалі зчеплення, гальма, керування дроселем, повертає кермове колесо, переміщає важіль перемикання передач. Ці дії будуть найбільш досконалими (виходячи зі сформованої шляхово-транспортної ситуації), швидкими і точно дозованими тільки у випадку необхідних знань, уміння і навичок.

30

Знання — це сукупність засвоєних водієм відомостей, необхідних для безпечного керування автомобілем.

Уміння — здатність вчасно і цілеспрямовано застосовувати спеціальні знання і навички в процесі керування автомобілем.

Навички — здатність робити необхідні і ефективні дії по керуванню автомобілем (ступінь досконалості, доведена до автоматизму).

На початку навчання доцільно виробити в того, якого навчають, навички автоматичного відшукання важелів і педалей керування та необхідну послідовність дій при роботі ними.

Оволодіння багатьма руховими навичками значно ефективніше в тому випадку, якщо увага того, кого навчають, не відволікається на рішення інших завдань. Щодо цього навчання на тренажері має переваги перед навчанням на автомобілі.

Основним завданням наступного навчання є формування відповідних зорових уявлень. У процесі тренування зорові уявлення поєднуються в єдині комплекси з уявленнями м’язово-руховими і вестибулярними.

Подальше вдосконалювання навичок керування автомобілем повинне бути спрямоване на збільшення точності і швидкості сприйняття дорожньої обстановки, швидкості дій при виконанні основних прийомів (поворотів, розворотів, зупинок у заданому місці, заїзду у ворота і т.п.) і звикання до керування автомобілем на різних швидкостях, а також водіння автомобіля в особливих умовах руху (ожеледь, туман, сніг, дощ, темний час доби).

Навички формуються в процесі вправ, тобто повторного виконання дій для вдосконалення способу їхнього виконання. Але не всяке повторення дій можна вважати вправою. Для того щоб повторне виконання дій стало вправою, необхідно усвідомити мету і значення вироблюваної навички, знати результат кожної окремої вправи і бути впевненим у своїх силах і можливостях.

Продуктивність навички залежить також від методу навчання, здатностей і емоційного стану тих, кого навчають, від правильного розподілу вправ за часом, тобто планування тренувань.

Роль водія у попередженні дорожньо-транспортних пригод

Керування автомобілем потребує від людини витримування такого безпечного режиму руху, який би враховував постійну зміну ситуації. Цю складну психічну діяльність виконує мислення, що нерозривно пов'язане з відчуттями, сприйняттями, пам'яттю, уявою. Найважливіша роль мислення і полягає в упорядкуванні, координації і синтезі цих процесів. У процесі мислення відбувається ряд висновків, наслідком яких є виконання певних дій. Для водіїв важлива швидкість мислення, тому що висновок і наступні за ними дії повинні вироблятися тим швидше, чим вища швидкість руху автомобіля. Одночасно із цим у водія повинна бути розвинена широта мислення, тобто здатність, що дозволяє одночасно врахувати різні сторони дорожньої обстановки і відповідно до неї оцінити наявні можливості. Ця здатність, що залежить від того, яка кількість вражень, органів почуттів і знань можливо

31

використовувати в мисленні для обґрунтування висновків, особливо важлива, коли у водія є можливість вибору між різними діями. У цих випадках особливого значення набувають пам'ять і навички водія. Пам'ять дозволяє відтворити відомості, необхідні для здійснення дії в даному конкретному випадку, а навички дозволяють зробити ці дії без осмислювання кожного складового руху, тобто автоматично. Це дає можливість, особливо в умовах гострого дефіциту часу (критична або аварійна ситуація), заощадити необхідні частки секунди. У людини, що автоматично виконує свою роботу, можуть виникнути психічні процеси, не пов'язані з роботою. У пам'яті можуть відбуватися одночасно два різних процеси: один пов'язаний з роботою, а другий, навпаки, відволікає від неї. Від свідомості водія, від його вміння керувати психічною діяльністю залежить, наскільки він зможе використовувати ці процеси для полегшення своєї праці.

Разом з цим важливу роль грає здатність водія до прогнозування наступної шляхово-транспортної ситуації. І чим є більшою здатністю до передбачення володіє водій, тим менше ймовірність його потрапляння в аварійну ситуацію.

Дуже велике значення в діяльності водія, що визначає в багатьох випадках правильність і точність його дій, є його емоційний стан. Відомо, що радісні переживання людини роблять її бадьорою і впевненою. У результаті дії стають більш точними, реакції більш швидкими, рухи більш координованими. Горе, важкі переживання приводять до протилежних результатів.

Як показує аналіз дорожньо-транспортних пригод, безпека руху залежить від надійності водія і у значній мірі визначається його оперативними

якостями.

Найбільш важливими з них є наступні: висока емоційна стійкість, що забезпечує необхідний ступінь самовладання; кмітливість у сполученні з гарною координацією, достатньою швидкістю і точністю рухових реакцій; більша швидкість перемикання і розподілу уваги; висока готовність пам'яті, від якої залежить швидке добування інформації, необхідної для виконання цілеспрямованих дій. Всі ці якості в реальній діяльності проявляються в тісній взаємодії і єдності, а їхніми фізіологічними основами є сила, урівноваженість і рухливість нервових процесів кори головного мозку людини.

Розділ 3. ШЛЯХОВО-ТРАНСПОРТНІ ПРИГОДИ І ЇХНІ ПРИЧИНИ

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД

Автомобільний транспорт найнебезпечніший із всіх видів транспорту. Щороку у світі відбувається близько 55 мільйонів дорожньо-транспортних випадків, у яких щорічно гине більше 300 тисяч чоловік і приблизно в 30 разів більше цієї кількості людей одержують травми. У високомоторизованих країнах смертність від дорожньо-транспортних випадків перевищує смертність від різних інфекційних захворювань.

32

Незважаючи на серйозні заходи і роботу, проведену різними установами і громадськими організаціями по попередженню ДТП у нашій країні, їхня кількість і вага наслідків ще великі. Причини цього явища різноманітні, однак однією з основних причин можна назвати недостатньо високий рівень професійної підготовки водіїв. Це особливо проявляється при інтенсивному зростанні автопарку, тобто коли армія водіїв за короткий час поповнюється більшим числом новачків, що призводить до зниження середнього рівня кваліфікації водіїв. Разом із цим при сучасному рівні розвитку техніки надійність діяльності водіїв є вирішальним чинником безпеки руху.

Хоча обставини, при яких виникають і протікають дорожньо-транспортні випадки, надзвичайно різноманітні, їхній аналіз дозволяє виявити деякі подібні риси. Це дало можливість розробити класифікацію подій, що має важливе значення для всебічного вивчення причин їхнього виникнення і розробки заходів щодо попередження. Крім того, класифікація видів подій приводить до однаковості обліку і можливості проведення успішного аналізу на його основі.

Відповідно до існуючої класифікації до дорожньо-транспортних випадків відносять події, що виникли в процесі руху механічних транспортних засобів і які потягли за собою загибель або тілесні ушкодження людей, ушкодження транспортних засобів, споруд, вантажів або інший матеріальний збиток.

До механічних транспортних засобів відносяться автомобілі, мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди, велосипеди з підвісним двигуном, трамваї, тролейбуси, трактори і інші самохідні механізми.

На даний час розроблена наступна класифікація дорожньо-транспортних випадків:

зіткнення — механічні транспортні засоби, що рухаються, зіштовхнулися між собою або з рухливим складом залізниць;

перекидання — механічний транспортний засіб втратив стійкість і перекинулося. До цього виду подій не відносяться перекидання, викликані зіткненням механічних транспортних засобів або наїздів на нерухомі предмети;

наїзд на перешкоду — механічний транспортний засіб наїхав або вдарилося об нерухомий предмет (опора мосту, стовп, дерево, огородження і т.п.);

наїзд на пішохода — механічний транспортний засіб наїхав на людину, або він сам наїхав на транспортний засіб, що рухався;

наїзд на велосипедиста — механічний транспортний засіб наїхав на людину, що пересувається на велосипеді (без підвісного двигуна);

наїзд на нерухомий транспортний засіб — механічний транспортний засіб наїхав або вдарилося об нерухомий механічний транспортний засіб;

наїзд на гужовий транспорт — механічний транспортний засіб наїхав на запряжних, в'ючних,

верхових тварин або на візки, що транспортуються цими тваринами;

наїзд на тварин — механічний транспортний засіб наїхав на дику або свійську тварину (крім зазначеного в п. 7);

падіння пасажира — пасажир (будь-яка особа, крім водія, що перебуває

транспортному засобі або на ньому) упав із транспортного засобу, що рухається. До цього виду подій не відноситься падіння, що відбулося при

33

зіткненні, перекиданні механічних транспортних засобів або їхньому наїзді на нерухомі предмети;

10) інші події — події, що не відносяться до перерахованих вище видів. До них відносяться сходи трамваїв з рейок, падіння перевезеного вантажу на людей і інші.