МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Факультет санітарно-технічний

Кафедра екології

Методичні вказівки

для виконання курсового проекту

з дисципліни:

"Процеси і апарати захисту атмосферного повітря"

для студентів стаціонарної та заочної форми навчання за спеціальністю

6.070800:

„Екологія та охорона навколишнього природного середовища”

Полтава, 2007

Зміст.

Зміст. 3

Вступ 4

РОЗДІЛ 1. Вихідні дані для виконання курсового проекту 5

Розділ 2. Визначення кількості шкідливих речовин, які виділяються у технологічному процесі і відводяться системами місцевої вентиляції. 6

розділ 3. Аеродинамічний розрахунок системи аспірації. 9

Розділ 4. Розрахунок розсіюванняи в атмосфері шкідливих 12

речовин за допомогою програми "ЕОЛ" версії 3,5. 12

розділ 5. Визначення групи дисперсності промислового пилу. 13

РОЗДІЛ 6. ПІДБІР ПИЛОГАЗООЧИСНОГО УСТАТКУВАННЯ 14

(ПГОУ) 14

розділ 7. Підбір вентиляційного обладнання. 16

розділ 8. Корегування розміру санітарно-захисної зони підприємства. 17

ПАСПОРТ № 19

ГАЗООЧИСТНОЙ УСТАНОВКИ 19

Література: 27

Вступ

Раніше оцінка забруднення атмосферного повітря здійснювалася на основі розробки для окремих міст зводних проектів нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ). До 2002 року в Україні існувала концепція нормування викидів забруднюючих речовин (ЗР), при якій від усіх джерел забруднення підприємств, для усіх ЗР їх концентрація у приземному шарі атмосфери (2м) на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) не повинна перевищувати максимально-разові ГДК.

Перевірка концентрацій здійснюється шляхом розрахунку розсіювання ЗР у приземному шарі за спеціальними програмами, які базуються на методиці „ОНД-86”, „ЕОЛ”, „Пленер”, „УПРЗА”, „ЕОЛ2000”, „ЕОЛ2000+” тощо.

Даний курсовий проект дозволяє більш глибоко ознайомитися з процесами та апаратами, які застосовуються для захисту атмосфери з метою зниження кількості забруднюючих речовин у атмосферному повітрі. Призначення цієї роботи полягає наступному:

1. Визначення кількості шкідливих речовин, які виділяються у технологічному процесі і відводяться системами місцевої вентиляції;

2. Визначення витрати повітря у системі місцевої вентиляції;

3. Визначення групи дисперсності пилу та підбір пиловловлювачів;

4. Виконання аеродинамічного розрахунку системи очистки та підбір вентиляційного обладнання;

5. Виконання розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин та розробка заходів по їх зниженню (при необхідності);

6. Проведення корегування розмірів санітарно-захисної зони підприємства.

Графічна частина проекту виконується на двох аркушах формату А1 і повинна містити:

1. План цеху з розміщенням технологічного обладнання, яке виділяє шкідливі речовини, та системами місцевої витяжної вентиляції;

2. Генплан підприємства з нанесенням кордону санітарно-захисної зони та ізолініями концентрації шкідливих речовин;

3. Нанести джерела викиду та виконати прив’язку джерел до заводської системи координат;

4. Розробити креслення системи очистки (зображення фронтальне і в плані), аксонометричну схему системи очистки, детальне зображення апарату очистки.

Розділ 1. Вихідні дані для виконання курсового проекту

В розділі 1 наводяться вихідні дані за варіантом:

• адміністративне розташування об”єкту дослідження;

• фізико-географічне районування;

• назва цеху і ділянки підприємства.

Обираються види технологічного обладнання за 6 номерами позицій (додаток …).

Проводиться збір і систематизація (у табличній формі) кліматичних даних заданої місцевості:

- середніх місячних температур повітря;

- середньомісячної швидкості повітря по напрямкам у найбільш теплий, холодний місяці і за рік;

- повторюваність вітру по напрямкам у найбільш теплий, холодний місяці і за рік;

- температури найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92;

- температури найбільш холодної п’ятиднівки забезпеченістю 0,92;

- потік сонячної радіації на горизонтальну поверхню (у липні).

Вибір параметрів зовнішнього повітря здійснюється у відповідності до вимог нормативних документів СНиП 2.01.01-82 „Строительная климатология и геофизика”, а також СНиП 2.04.05-86 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

Подання даних здійснюється у табличній формі:

Табл.1

Розрахункова географічна широта, º	Барометричний тиск, гПа	Період року	Температура повітря, ºС	Питома ентальпія, кДж/кг	Швидкість повітря, м/с	Середньодобова амплітуда температури повітря, ºС
		Теплий
		Холодний

Заповнюється таблиця фракційного розміру частинок (мкм) і відповідного

значення проходу (Ø) у % по масі для пилу даної ділянки.

Табл.2

Фракційний розмір частинок пилу, мкм
Значення проходу (Ø) у % по масі

Розділ 2. Визначення кількості шкідливих речовин, які виділяються у технологічному процесі і відводяться системами місцевої вентиляції.

В матеріалах курсового проекту передбачається, що все обладнання є джерелом утворення неорганічного пилу із вмістом двоокису кремнію нижче 20%. Вибрані за варіантом апарати наносять на план заданої ділянки у відповідності із зазначеними позиціями. Формують таблицю характеристик місцевих відсмоктувачів, у якій важливо визначити витрату повітря, що відсмоктується, кількість пилу, який виділяється, [г/с], концентрацію пилу [мг/м³].

Перед початком проектування визначають об’єм газів, які очищуються, ця величина визначає розмір пилогазоочисного устаткування (ПГОУ) і підбір вентиляторів, необхідних для протягування газів через систему очищення.

Об’єм вихідних газів розраховується шляхом сумування витрат газів місцевої витяжної вентиляції від кожного технологічного апарату. Перш за все, визначаються витрати повітря.

Оптимальні витрати повітря L, [м³/год] - витрати повітря, при яких забруднюючі речовини не будуть потрапляти в зону дихання робітників. У більшості випадків ці витрати встановлюються технологами в залежності від забезпечення ефективності роботи технологічного обладнання. В матеріалах проекту визначають витрати повітря для кожного з видів технологічного обладнання, встановленого у заданій ділянці цеху. При визначення питомих викидів найчастіше використовують методику "Corinair".

За діаметром відвідного патрубка d, (мм), швидкістю υ, ( м/с) і

питомим викидом пилу m, (г/с) для кожної одиниці обладнання розраховують:

площу перерізу, [м]² :

,

витрати повітря, [м³/с] :

,

концентрацію пилу, [мг/м³ ] :

.

Усереднена концентрація пилу перед повітрогазоочисною установкою визначається за формулою:

Проведені розрахунки зводяться в таблицю 1.

Табл..3